Одеса — ласий шматок для росіян. Нардеп Безгін про Лисака, реформи та болюче питання бюджету

Європейські партнери не дадуть повернутися до централізації та й самоврядування зміцнилось

Наскільки ефективною буде одночасна робота в Одесі міської ради та новоствореної військової адміністрації? Чи можна це, а також нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування з боку держави, вважати "наступом на місцеве самоврядування? Чому неможливе повернення до централізації? Та що означатиме запровадження макрорегіонів для пересічних українців?

На питання в бліцінтерв'ю "Телеграфу" відповів депутат ВР України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін.

Ключові тези:

• Військові та цивільні адміністрації можуть працювати паралельно
• Одеса залишається "ласим шматком для росіян", там є проросійські еліти
• Західні партнери України не допустять згортання реформи децентралізації

Рішення про створення Одеської МВА обґрунтоване і відповідає закону

- Напередодні стало відомо, що обов'язки міського голови Одеси виконуватиме секретар міськради Ігор Коваль і одночасно вступив в повноваження голова недавно створеної міської військової адміністрації Сергій Лисак. На вашу думку, чи ефективна буде ця модель паралельного управління двох структур?

- В нас є громади, на теренах яких знаходяться атомні електростанції – Рівненська та Хмельницька, де паралельно з міською радою існує військова адміністрація цього населеного пункту. Зрозуміло, що це об'єкти підвищених ризиків та небезпеки, тому такі випадки є. Це, на мій погляд, не є проблемою, ці органи можуть спокійно функціонувати паралельно і це цілковито вписується у законодавство.

- У випадку з Одесою, якби не ситуація з громадянством Труханова, чи існувала нагальна необхідність створення МВА?

- Перше, якщо ми кажемо про процедуру. Я для всіх ЗМІ наголошую: згідно із законом "Про правовий режим воєнного стану", президент має повноваження запровадити військову адміністрацію будь-де, але не керуючись емоціями чи думками громадянського суспільства. А якщо є відповідне подання Генштабу або обласної військової адміністрації. Це є процедурний момент. Якщо він має відповідні дані, то він має повноваження для такого рішення.

А чи є Одеса з точки зору стратегічних ризиків важливою і таким ласим шматком для росіян? Безумовно, є. Чи є в Одесі окремі представники місцевих еліти, які, скажімо так, досі просувають проросійські наративи? На превеликий жаль, так. І, напевно, це і вирізняє її від інших обласних центрів півдня, де, в принципі, зараз немає з цим жодних питань. Тому, я думаю, що рішення обґрунтоване і, знову ж таки, всі повноваження на це є відповідно до закону.

- Наскільки, на Вашу думку, було доречно призначати людину на посаду Одеської міської адміністрації не з Одеси? Адже очевидно Лисаку знадобиться час, щоб зорієнтуватися в місцевих реаліях.

- Пан Лисак, попри те, що не місцевий, він силовик – колишній представник Служби безпеки України. Я думаю, що людина з таким кадровим походженням точно має розуміння того, як варто в кризові моменти війни, зокрема, керувати територіями.

Децентралізацію не згорнути — ні місцеве самоврядування, ні партнери не дадуть

- Що можете відповісти на заяви про те, що запровадження військової адміністрації в Одесі – це черговий наступ на місцеве самоврядування, повернення до централізації, узурпація влади?

- Ці закиди не нові. Й у мене просте питання: "Ми живемо в правовій державі чи не в правовій державі?" Якщо ми живемо в правовій державі й спираємось на норми закону, питання наступне: "Ми дотримуємось норм закону чи ні?" Це перше. І в цьому випадку процедура закону дотримана на сто відсотків.

Друге. Міська обрана влада у вигляді міської ради працює? Ніхто ж не каже про її ліквідацію. Ба більше, повноваження міської ради не перебирається начальником міської адміністрації без рішення Верховної ради. Тому я проблеми в принципі не бачу.

Щодо утисків. З 2019 року я чую про утиски місцевого самоврядування. При цьому хтось забувається, що саме у 2020 році за цієї влади були створені всі громади. Були закріплені зміни до Бюджетного кодексу. Всі громади отримали набагато більшого фінансового ресурсу, ніж вони мали. Тому це, знаєте, така винятково політична риторика. Причому від тих людей, які до децентралізації не мають ніякого відношення. Якщо заглиблюватися в минуле, то децентралізацією займався уряд Гройсмана, а блокувала тодішня адміністрація президента. Якщо вже чесно називати речі своїми іменами.

- Тобто наразі України лишається на засадах децентралізації і повернення в інший бік не буде?

- Це неможливо! І на це є кілька причин. Перше, тому що місцеве самоврядування зміцнилося за роки децентралізації, якій на сьогодні вже 11 років.

Друге, безпосередньо те, що будь-яка влада все одно буде наслідувати ці принципи. Тому що Україні ця модель управління підходить, мені здається, ментально, перш за все з часів Запорізької Січі.

Третє, якщо навіть хтось в Україні захоче це згорнути, європейські партнери, на чиєму фінансовому утриманні ми фактично функціонуємо, ніколи не дадуть це не зробити. Бо для них це пріоритетний напрямок.

Виділення макрорегіонів не передбачає ліквідацію органів влади, як й створення нових

- Як оцінюєте проєкт бюджету 2026 року саме в контекст підтримки місцевого самоврядування? Які плюси й мінуси можете виділити?

- Плюс-мінус бюджет залишає нас в тих самих рамках, які є в поточному, 2025. Вже третій рік поспіль маємо спробу зменшити на 4% долю податку на доходи фізичних осіб, які надходять в бюджети місцевих рад з боку Мінфіну. Ця пропозиція двічі провалювалася – під час розгляду бюджету 2024 і 2025 років. Переконаний, що це трапиться і цього року. Принаймні сподіваюсь цю позицію — залишити ПДФО на рівні 64% — відстояти сьогодні на бюджетному комітеті. Адже незалежно від політичної приналежності народних депутатів парламент стоїть на позиції місцевого самоврядування. Це насправді така єдина зараз ключова дискусія, яка ведеться в цьому напрямку.

Є ще болюче питання різниці в тарифах. Але, давайте чесно, ми його системно не зможемо зараз вирішити. Коли країна у війни й населення не стає багатшим, перейти на ринкові тарифи – це вкрай суспільно вибухова історія. Ніхто на це не піде, ні центральна, ні місцева влада.

- Наприкінці 2024 року ми з вами говорили про розробку "Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні". На якому етапі підготовка документа і як його оцінили в Раді Європи?

- Концепція має хорошу оцінку з боку Ради Європи. Міністерство розвитку громад та територій підготувало документ, презентувало його міжнародним партнерам і провело три раунди кущових консультацій на сході, заході й півдні країни. Далі справа за урядовим рішенням про затвердження Концепції. Думаю, найближчим часом воно буде ухвалено.

- Нагадайте про ключові зміни, які передбачені цією Концепцією.

- Вона адаптує нас до двох речей. Перше – пришвидшеного процесу євроінтеграції. В принципі й базова концепція ґрунтувалась на цих засадах, але ми розуміємо, що темпи змін потребують більшої включеності місцевого самоврядування, зокрема в міжнародне співробітництво.

Друге – Концепція враховує вже наслідки повномасштабної війни, тобто ту обставину, що у нас вже є "розриви" в розвитку між умовно безпечними територіями й зонами бойових дій. У зв'язку з цим виділено чотири безпекових макрорегіони, залежно від рівня ураження критичної й соціальної інфраструктури. Тобто документ більш адаптований до тих реалій, з якими ми зіштовхнулись після 2022 року.

- Натомість в одному з дописів на Facebook ви згадували, що до кінця року буде визначено дев'ять макрорегіонів. Що це означатиме для управлінців – чи передбачена ліквідація органів влади, скорочення працівників? І що зміниться для громадян?

- Це різні виміри – безпекові й статистичні макрорегіони. В останньому випадку, йдеться про кількість – 9. Ми підганяємо нашу статистику, в тому числі муніципальну, під стандарти Європейського Союзу. Але це ніяк не впливає на органи управління. Всі обласні ради, державні адміністрації продовжать працювати. Ніхто їх не ліквідовує. На макрорегіональному рівні так само ніякі додаткові органи державного управління утворюватися не будуть.

Інша історія – це безпекові макрорегіони, яких виділено чотири, і це так само не передбачає створення державних органів. Але надалі вони передбачатимуть, наприклад, пільгові умови кредитування і подібних речей. Це здебільшого буде стосуватися територій прикордонних та прифронтових, тому що там треба стимулювати хоч якусь ділову активність. Особливо враховуючи ті обставини, що значною мірою бізнес релокувався до безпечних регіонів, відповідно податкових надходжень стало суттєво менше.

- Тобто і не відбудеться змін кордонів областей?

- Ні. Це абсолютно різний рівень.

На держслужбу знову братимуть за конкурсами, а за рішеннями ОМС наглядатиме держава

- В попередній розмові ви проговорювали, що оновлена Концепція реформування місцевого самоврядування дасть більше фінансової незалежності та свободи. Як з цим корелюється законопроєкт №14048 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування?

- Цей законопроєкт наша третя спроба виконати зокрема наші євроінтеграційні зобов'язання з приводу нагляду. Ситуація дуже проста і зрозуміла. Ми єдина країна на теренах Європи, яка не має законодавчого механізму реагування з боку держави на потенційно незаконні, неконституційні акти органів місцевого самоврядування. Цей законопроєкт в дуже м'якій формі пропонує запровадити цю норму, виконати один з індикаторів Плану України в рамках Ukraine Facility, отримати 30+ млрд гривень в державний бюджет. Ми вже прострочили всі зобов'язання, вони мали бути виконані ще в березні цього року.

- І наразі готується ще одна законодавча зміна (законопроєкт 13478-1) – відновлення конкурсів на держслужбу, який ефект він матиме? Чи покращить це якісний склад управлінців?

- Це так само наше зобов'язання, ми просто повертаємося до тієї системи, яка в нас працювала до повномасштабної війни. Всім стало зрозуміло, що на початку вторгнення неможливо було цю процедуру застосовувати. Та війна триває досить довго, тому треба знову застосовувати цю норму. Якщо ми кажемо про топпосадовців, конкурсні процедури на ці посади відновляться з 1 червня 2026 року. Для трохи нижчих посад це відбуватиметься поетапно з липня та вересня.

Однозначно конкурси зроблять процедуру відбору більш прозорою. Чи це вплине на якісний склад суттєво? Я зараз скептично на це дивлюсь, тому що в нас велика кількість громадян виїхала з країни, в тому числі це кадровий потенціал.

- І фінальне питання, про які ще нововведення в місцевому самоврядуванні потрібно знати українцям? До чого готуватися наступного року?

- 2026 покаже.