Транспорт лише за перепустками? Експерти про ключові виклики для електротранспорту в часи блекаутів

Влада у містах повинна мати напоготові на випадок тривалих відключень світла план "Б" для заміни електротранспорту

Серед наслідків тривалих відключень електроенергії або пошкодження мережі після обстрілів є суттєве обмеження, або навіть зупинка електротранспорту. В найгіршому варіанті – повна. Для великих міст, а особливо Києва, відсутність на дорогах тролейбусів та трамваїв, а також неможливість скористатися метро — це значний виклик.

Про те, чого очікувати логістиці великих міст у разі тривалих відключень, "Телеграф" говорив з ексміністром транспорту Василем Шевченком та інженером і транспортним експертом Дмитром Беспаловим.

Тролейбуси — найбільш стійкий вид транспорту при блекаутах?

Електротранспорт у великих містах (Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Харків, Хмельницький) виконує значну частину перевезень. За даними Державної служби статистики, за січень-серпень поточного року його послугами скористались 786,9 млн разів, в той час, як автомобільним транспортом здійснено перевезення лише 612 млн пасажирів.

При цьому трамваї, тролейбуси й метро уразливі до відключень електроенергії внаслідок обстрілів. Так, після атаки на критичну інфраструктуру Чернігова 25 вересня були змінені маршрути тролейбусів. У Києві 10 жовтня вводились обмеження на "зеленій" та "червоній" лініях метро, тимчасово не працювали тролейбуси та трамваї. 20 жовтня тролейбуси припиняли рух у Сумах.

Фактично єдина альтернатива у таких випадках – це автобуси, говорить ексміністр транспорту Василь Шевченко. При тому, що цей вид міського пасажирського транспорту дорожчий з огляду на вартість пального та не такий ефективний якщо йдеться про значний пасажиропотік.

Своєю чергою інженер і транспортний експерт Дмитро Беспалов в розмові з "Телеграфом" наводить приклад — аварію у тунелі між станціями "Деміївська" і "Либідська", коли місто на певний час компенсувало рух "синьою" гілкою метро автобусами, і ситуація для цього району була складною.

"І це тільки одна ділянка метрополітену, а якщо уявити взагалі виключення всього електротранспорту – це виглядає не дуже добре", — каже Дмитро Беспалов.

При цьому обидва співрозмовники відзначають цікавий нюанс: тролейбуси завдяки конструкції та наявності автономного ходу є найбільш стійким видом електротранспорту у випадку аварій та відключень електроенергії під час обстрілів.

"Тролейбуси нового покоління, які зараз закуповують міста, мають акумулятори або батареї, які дозволяють їм проїхати певну відстань без контактної мережі. Тобто навіть при відключеннях вони мають запас ходу, що дозволить завершити маршрут та доїхати до парку", – говорить Василь Шевченко.

Автобусів та таксі побільшає. Чи варто очікувати транспортний колапс?

Автобуси у столиці зможуть перекрити попит на перевезення, які виконуються електротранспортом, навіть за умови виключення метрополітену, прогнозує Дмитро Беспалов. Й, до речі, у столиці вже був такий досвід на початку повномасштабки, тоді, правда, працювала підземка, а от трамваї й тролейбуси було зупинено.

Втім якщо не працюватимуть світлофори, пропускної здатності дорожньої мережі не вистачить ані для таксі, ані для автобусів, і місто опиниться в заторах.

Як позитивний приклад експерт наводить Львів, де вже проводились відпрацювання на випадок відключення електропостачання. Там замість трамваїв на лінії запускали автобуси, які брали з резерву, або перекидали з наявних маршрутів. Так само там перевіряли й роботу резервного живлення світлофорів, яке запроваджують на випадок тривалих відключень.

"Тобто протестували, як це має працювати у випадки відключень. В Києві теж нібито робили певні кроки для автономної роботи світлофорів, але я не певен, що на 100%, так само була відсутня інформація як ця система тестувалась", — каже експерт.

Зазначимо, що після розмови ми звернулись з запитом до КМДА щодо готовності світлофорів на випадок екстрених відключень, і проінформуємо читачів про це, як тільки отримаємо відповідь у відведений законом строк.

Діяти в кількох напрямках: досвід Covid-19 та поради роботодавцям

Транспортні експерти також відзначають, що владі на містах варто діяти в кількох напрямках у питаннях забезпечення перевезення пасажирів. З одного боку, висловлює думку Василь Шевченко, треба дбати про захист об'єктів, які забезпечують живлення наземного та підземного електротранспорту.

"У витягові підстанції, що забезпечують живлення метро, трамваїв та тролейбусів достатньо складно влучити, складніше, ніж, наприклад, у такі самі залізничні об'єкти, координати яких легше виявити. А тут потрібно докласти багато зусиль, щоб нанести небагато шкоди, тому загрози для таких підстанцій менше. Плюс метрополітен має дублюючі системи живлення. Але це не означає, що цю інфраструктуру – витягові підстанції, трансформатори тощо – не потрібно захищати", — каже ексміністр.

Це важливо й з огляду на те, говорять фахівці, що дуже важко замінити такі об'єкти резервними видами живленнями на кшталт дизель-генераторів, акумуляторних модулів, мобільних тягових підстанцій тощо. Хоч такі й мають деякі міста, але ці джерела струму мають низку недоліків, й залежно від виду:

• Потребують стабільного тиску газу;
• Розраховані на нетривалий час роботи;
• Дорогі в експлуатації;
• Складні у транспортуванні.

"Якщо, наприклад, взяти київське метро, то воно споживає значну частку електроенергії. Тому забезпечити такий обсяг за допомогою газової, дизельної чи бензинової генерації буде важкувато. Хіба що можна буде просто підтримувати життєдіяльність системи, але точно не повну проїзну здатність, тобто з потягами кожні дві хвилини. Так це працювати точно не буде", – говорить Дмитро Беспалов.

Дмитро Беспалов не виключає застосовування рішень, які вводила столична влада у розпал пандемії коронавірусу. Але відзначає, що це найгірший варіант розвитку подій.

"Якщо пропозиції громадського транспорту будуть обмежені, тоді логічно буде регулювати пасажиропотік за допомогою спеціальних перепусток. Адже буде потрібно в першу чергу дати можливість добрати на роботу працівникам критичних підприємств. Звісно, дуже не хотілось, щоб спрацював такий найгірший варіант. Але, коли у вас є дуже обмежені ресурси, треба продумувати принципи, за якими їх розподіляти", — каже експерт.

При цьому Беспалов вважає досвід пандемії не найуспішнішим, втім бачить в ньому шанс зробити висновки і цього разу зосередитися на більш дієвих механізмах.

"Можливо, доведеться замислитися про таку банальну річ, як зсування графіків початку і кінця робочого дня. Такі ситуації можна моделювати, домовлятися з великим роботодавцями, пояснювати, що вони можуть втрачати й пропонувати інші варіанти. Все це можна і необхідно робити, готуватися до різних сценаріїв", — каже Дмитро Беспалов.

Як повідомляв "Телеграф", проблеми з електропостачанням впливають й на роботу харчової промисловості, зокрема, може вплинути на цінову політику. Експерти прогнозують здорожчання хліба, м'яса, яєць та молочної продукції.