Київське метро святкує 65-річчя: все про перший рейс, рекорди, легенди та таємниці столичної підземки (фото, відео)

У 1960 році Київ отримав власне метро, а перші п’ять станцій "червоної" гілки змінили столицю назавжди

Уявіть Київ без метро. Неможливо, чи не так? А лише 65 років тому столиця жила без цієї транспортної артерії, яка сьогодні перевозить мільйони пасажирів щодня.

6 листопада 1960 року перший потяг із трьох вагонів вирушив у свій історичний рейс, а звичайний машиніст став героєм дня. "Телеграф" зібрав цікаве про п'ять станцій, які змінили місто, про рекорди, що вразили світ, та про людей, які створили легенду під назвою "Київський метрополітен".

П'ять станцій, які змінили місто

Перша лінія Київського метрополітену включала п'ять станцій: "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро". Їхнє розташування було ретельно продумане — маршрут з'єднував найважливіші точки міста: залізничний вокзал, урядовий квартал, освітній центр та набережну Дніпра. Ця червона лінія відразу стала транспортною артерією, що пов'язала ключові райони столиці.

Офіційне відкриття метро відбулося на станції "Хрещатик", де легендарний машиніст Іван Виноградов очолив перший історичний рейс. У той листопадовий день тисячі киян зібралися, щоб стати свідками народження нової ери міського транспорту. Урочисті промови, музика та щирий ентузіазм супроводжували перше спускання в підземку, яка швидко стала невіддільною частиною життя столиці.

Соціальний символ епохи

Будівництво метро розпочалося в період активного відновлення Києва після Другої світової війни. Місто швидко розросталося, і потреба в сучасному транспорті ставала все нагальнішою. Від ідеї до реалізації пройшло понад десять років наполегливої праці, але результат перевершив усі очікування.

Перші потяги складалися лише з трьох вагонів, однак уже у 1970 році їхню кількість довелося збільшити до чотирьох через стрімке зростання пасажиропотоку. Метро не просто з'єднало робітничі квартали, студентські гуртожитки та центр міста – воно створило нову культуру пересування, швидкість якої раніше була неможливою.

Після урочистого запуску метро ще цілий тиждень працювало у режимі екскурсій: організовані групи з підприємств та навчальних закладів безплатно відвідували станції і їздили у перших вагонах.

Архітектурні шедеври та світові рекорди

Київське метро відразу вразило своїми інженерними досягненнями. Станція "Арсенальна" залишається найглибшою в Європі – її платформа розташована на глибині понад 105 метрів під землею. "Телеграф" розповідав, що будівництво цього об'єкта стало справжнім викликом для інженерів, які мусили розробляти нові технології прокладки тунелів у складних геологічних умовах київських пагорбів.

Станція "Дніпро" виділяється своєю унікальною відкритою платформою з панорамним видом на річку – такої архітектурної композиції немає в жодній іншій столичній підземці світу. Це рішення було не лише естетичним, а й функціональним, адже станція розташована на високому березі.

Найдовший ескалатор київського метро налічує 743 сходинки (він знаходиться на станції "Хрещатик") і досі залишається справжньою міською легендою. Для багатьох туристів подолання цього шляху стає незабутнім досвідом та випробуванням витривалості.

Приховані символи та легенди

Згодом, під час будівництва станції "Золоті ворота", у її проміжному вестибюлі був викладений напис "Слава Україні" — натхненний артефакт, який зберігався навіть у непростих історичних умовах і став свідченням духу епохи.

"Це гасло має столітню історію – у різних варіантах вигукувалося кількома поколіннями борців за незалежність. Як атрибут українського націоналізму в радянські часи воно було забороненим. 1989 року заборону зухвало порушили будівельники, які оформлювали станцію "Золоті ворота" у київському метро", – повідомили у метрополітені.

Перша зміна машиністів, перші квитки, перші пасажири – кожен із них творив історію, яка продовжується досі. Сьогодні Київський метрополітен – це не просто транспортна система, а живий організм міста, що перевозить мільйони пасажирів щодня. За 65 років його послугами скористалися понад 21 мільярд 800 мільйонів пасажирів.

Ювілей столичної підземки – це нагода згадати перших будівельників, інженерів, машиністів та звичайних киян, які повірили в цей амбітний проєкт. Від п'яти станцій до розгалуженої мережі, від трьох вагонів до сучасних поїздів – київське метро залишається символом технічного прогресу та нерозривного зв'язку між минулим і сучасністю української столиці.

Раніше "Телеграф" розповідав, як кияни сплачували за проїзд в метро з 1960 року. Київський метрополітен пройшов довгий шлях модернізації не лише у плані розширення мережі станцій, але й у системі оплати проїзду.