Колорадський жук активізується: експерти-агрономи зробили попередження

Війна + клімат = катастрофа: які регіони постраждають найсильніше

Україна втратила мільярди через блокаду морських портів, руйнування елеваторів, обмеження доступу до найродючіших земель. Світові ціни на зерно впали. Аграрії відповідають: перебудовують логістику, змінюють структуру посівів, релокують виробництва.

Про головні військові виклики для аграрного сектору України "Телеграфу" ексклюзивно розповіли фахівці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

Що рятує українське сільське господарство від повної блокади

Українські аграрії втратили з початку війни понад трильйон гривень. У доларах – це більш ніж 25 мільярдів. Основна частина — 22,5 мільярда — збитки через блокаду портів та зміну шляхів експортних перевезень зерна.

"Ще 1,5 млрд доларів — це зниження вартості зерна, і додатково 1,3 млрд доларів — вартість знищених або захоплених окупантами складських приміщень та елеваторів", — ексклюзивно пояснює "Телеграфу" структуру втрат Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН.

Аграрний бізнес змушений був повністю перебудувати логістику, оскільки звичні експортні маршрути стали вкрай складними, небезпечними, а іноді й неможливими. Нині сучасні логістичні термінали із залізничною та автомобільною інфраструктурою розвивають у західних областях.

Земля в осколках та в окупації — куди подітися бідному аграрію

Українське сільське господарство зазнає і непрямих економічних та виробничих втрат. Значна частина орних земель стала недоступною через окупацію та бойові дії. Це зменшило посівні площі та, відповідно, доходи аграріїв.

Агресія РФ вже призвела до тимчасового вилучення з обробітку понад 7 млн гектарів найродючіших чорноземів. Це близько 17% сільгоспугідь.

"Повернення земель, що знаходяться в зоні бойових дій, до господарського використання вимагатиме тривалої рекультивації та значних капіталовкладень. І деякі ділянки можуть виявитися непридатними для сільгоспвиробництва навіть після закінчення війни", — в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" відзначає Дмитро Людвенко — старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук.

Щоб компенсувати недоступні через окупацію землі на Сході та Півдні, аграрії змушені переносити виробництво до інших регіонів.

А що у нас із кліматом?

До військових викликів додався ще один – зміна клімату. Зими стають значно м’якшими. За даними Укргідрометцентру, середня зимова температура в Україні зросла з –3°C у 2000-х до +2°C у 2023–2025 роках.

• Плюси: збільшення періоду вегетації та розширення ареалу вирощування теплолюбних культур, наприклад бавовнику
• Мінуси: зменшення природного захисту посівів та скорочення запасів вологи у ґрунті
• Наприклад, на Київщині зимові опади знизилися майже втричі — зі 100 мм до 30–35 мм.

"За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими", — пояснює Дмитро Людвенко.

Дефіцит продуктивної ґрунтової вологи посилюють весняні посухи та нестабільні опади. Проблему мають вирішувати системи штучного зрошення, проте частина інфраструктури пошкоджена чи недоступна через бойові дії та окупацію.

"Показовим прикладом поєднання впливу війни та кліматичних змін є південні регіони України — Херсонщина, Запоріжжя, Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, що обрушив зрошення, яке охоплювало 0,6 млн га, та різке потепління призвели до втрат урожайності 30–50% на 1,2 млн га", — додав Олександр Захарчук.

У цих умовах, зазначають вчені, українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі сорти та посухостійкі культури. Також представники ННЦ "Інститут аграрної економіки" наголошують: нині аграрна політика України є динамічною системою управління ризиками та ресурсами.

Як повідомляв "Телеграф", доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко зазначав, що загальне потепління призвело до зміни структури посівів.