Зарплати вчителям підвищать у два етапи: в Раді назвали дати та нові цифри

Половина коштів на укриття не використана: Піпа пояснила, що заважає школам отримати захист

Частина Комітету ВР з питань освіти, а можливо й весь склад, може утриматися від голосування за бюджет-2026 через недостатнє фінансування зарплат вчителів.

Про це в бліц-інтерв'ю "Телеграфу" розповіла секретар комітету, нардепка Наталія Піпа. Не ухвалено наразі остаточне рішення і щодо навантаження та переходу вчителів на строкові договори. Дискусійними лишаються питання як заохотити вчителів до роботи та які укриття краще будувати.

Вищі зарплати — за умови більшого навантаження

- Пропозиція профільного комітету про збільшення навантаження для вчителів з 18 до 22 годин на тиждень викликала хвилю протесту серед освітян. Чи почули депутати думку вчителів та профспілки чи наполягатимуть на цій зміні?

- Насправді остаточного рішення ще немає, бо тривають перемовини по бюджету. Комітет в пошуках альтернативного варіанту.

- Норма про заміну безстрокових на строкові договори теж сприйнята в освітньому середовищі негативно – чи лишиться вона?

- Насправді немає остаточної відповіді. Можливо, що не залишиться ні одна, ні друга норма, а буде обраний третій варіант, який ще не озвучений. Консультації тривають.

- Чи є ясність з розмірами зарплат і датою підвищення виплат? Адже голова комітету Сергій Бабак говорив про можливість тільки з вересня 2026 року застосовувати оклад у розмірі трьох мінімальних зарплат. Для цього знайдене фінансування?

- На сьогодні оклад за найнижчим тарифним розрядом становить 6200 грн. Якщо застосувати ст. 61 Закону України "Про освіту" і зробити його на рівні трьох мінімальних зарплат то це буде 24 600 грн., тобто більше в чотири рази. І це тільки базова виплата, адже існує ще система надбавок і заохочень.

Щоб її застосувати необхідно було б додати 270 млрд до 103 млрд гривень, передбачених у бюджеті-2026. Така сума є непід'ємною для бюджету.

Власне тому й було запропоновано перехід з 18-годинного робочого тижня на 22-годинний – такий, який застосовуються в більшості країн ЄС. Це дало б можливість перерозподілити навантаження за рахунок майже 44 тис. вакансій і зекономити 22% видатків, відповідно, виконати норми про три мінімальні зарплати. Та наразі освітяни не погоджують на зміну умов праці, а в чинному форматі довести виплати до визначених законом виглядає нереалістично. Саме тому консультації ще тривають в пошуках оптимального варіанта.

Наразі в проєкті бюджету прописане підняття зарплат у два етапи – на 30% з 1 січня 2026 року і ще на 20% з 1 вересня. Тобто підвищення буде, питання тільки в якому обсязі.

- Вирішальним стане голосування за бюджет?

- Так, бо комітет зайняв на сьогодні позицію: ми не голосуємо за бюджет, якщо не буде забезпечено підвищення зарплат для освітян до рівня, визначеного законом. Представники опозиції точно так діятимуть, депутати з коаліції визначаються, але всі вважають, що на освіту потрібно більше коштів або зберегти вчителів, які працюють зараз, і привести в систему освіти нові кадри.

Професія вчителя не є привабливою — молодь не втримати

- До речі, на одному з останніх засідань комітету лунали цифри, які свідчать про старіння вчителів і не бажання молоді йти в професію. Якщо не вийде суттєво підняти зарплати, чим ще можна заохотити до роботи в школі?

- Зарплата — це базова умова, без якої неможливо мотивувати вчителів залишатися в системі або приходити новим. Все інше — супровідні фактори, які допомагають відчувати себе комфортно в роботі з дітьми та колегами. Та мусимо розуміти, що старі підходи з сучасною молоддю вже не працюють, бо вона ставиться до професії зовсім інакше. Раніше велику роль відігравало довгострокове пільгове кредитування, що давало можливість побудувати чи купити житло. Зараз молодь не зацікавлена в житлі так сильно, бо вона дуже мобільна та прагне гнучких умов. Молоді люди не готові працювати за низьку зарплату з перспективою отримати житло у далекому майбутньому. Для них важливі вже зараз насамперед гідна заробітна плата, умови праці, психологічне здоров’я та комфорт у колективі.

Враховуючи сучасний ринок праці в Україні, кадровий дефіцит через війну та еміграцію, в системі освіти існує багато вакансій, і молодь має вибір. Професія вчителя, з огляду на зарплату та умови, наразі не є привабливою, і тому залучення нових кадрів — це серйозний виклик. Розв'язання цього питання — спільна відповідальність міністерств освіти, економіки й фінансів і уряду загалом, а також територіальних громад.

Шестиденка – не обов'язок, а офіцер безпеки – видається правильним рішенням

- Одна з тем, яку зараз обговорюють освітяни та батьки – рекомендація МОН перейти на шестиденний навчальний тиждень через масштабні відключення електроенергії. Чи обговорювалась ця пропозиція і реакція спільноти на Комітеті?

- Ні, адже це не законодавча норма і вона не є обов'язковою для виконання. Закон України "Про повну загальну середню освіту" лише визначає, що навчальний рік має закінчуватися не пізніше 1 липня. І як ми бачимо, більшість шкіл завершують навчання наприкінці травня, хоча є й такі, що наздоганяють програму ще у червні. Адже вирішують, що краще вчитися, коли світловий день став довшим і немає потреби в опаленні.

Так само і з шестиденкою, кожна територіальна громада і школа мають право вирішити, як організувати навчальний процес в зручному форматі.

- Ще одне важливе для шкіл питання – безпека. Нещодавно у Львові стався інцидент, під час якого була застосована зброя. І зупинити конфлікт зміг офіцер безпеки, тож чи можна казати, що введення служби освітньої безпеки себе виправдало?

- Спочатку я була не в захваті від цієї ідеї. Вивчала досвід застосування практики шкільних офіцерів у Канаді у мирний час, сприйняття якої було суперечливим. Діти відчували себе через їх присутність обмеженість своїх прав, надмірний контроль, умовно кажучи, ніби вони "у в’язниці" тощо. Але в українських реаліях, коли у нас триває повномасштабна війна, відповідно на руках в людей більше зброї ніж було раніше, то служба безпеки вже не виглядає поганим рішенням. Й так, в згаданому вами випадку, офіцер відреагував, забрав пневматичний пістолет в одного з батьків. І тим самим довів сенс перебування у школі.

На мій погляд, в офіцерів безпеки можливість стати ефективнішим. Наприклад, якщо вони проводитимуть роз'яснювальну роботу з вчителями, дітьми та батьками, як діяти, коли ти чуєш постріли, незалежно від того, де перебуває – у школі чи за її межами. Також вони можуть спрацювати у випадках булінгу тощо.

Менше укриттів, але в рази дорожче, або дешевше і більше

- В продовження теми безпеки, чи збільшиться у 2026 році сума, виділена державою на облаштування укритті в школах?

- На поточний рік в бюджеті передбачалось 6,2 млрд грн для облаштування укриттів, з яких, наскільки мені відомо, використано тільки половину. Причина – в тривалих тендерних процедурах, умовах до використання коштів та матеріалів, які дозволено використовувати, недостатній кількості працівників тощо.

На наступний рік в проєкті бюджету кошти на сховища теж закладені, але насправді навколо цього питання точиться доволі гостра дискусія. Чи будувати одне якісне укриття з нуля, наприклад, на стадіоні – рити великий котлован, заливати бетонну основу, монтувати вентиляцію, яка є невидимим, але вартісним елементом тощо. Або на ту саму суму дати можливість десяти школам покращити стан наявних укриттів, під які були перероблені підвали. І поки це лишається відкритим питанням, що краще – будувати менше укриттів, якісних, але дорогих, чи все-таки подбати про більшу кількість дітей, доводячи до вищих стандартів найпростіші укриття.

Як повідомляв "Телеграф", народна депутатка України від фракції "ЄС", членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна критично поставилась до спроможності бюджету виконати зобов'язання перед вчителями щодо підвищення зарплати у 2026 році.