Є чи не в кожній області: чому ця назва стала найпопулярнішим топонімом України

За кожною з них – своя історія: від "попського" села на Рівненщині до колишнього райцентру на Одещині

З понад 27 тисяч сіл в Україні близько 120 мають назву "Іванівка" – це майже 0,4% від усіх населених пунктів країни. Така масовість робить Іванівку абсолютним лідером серед географічних назв.

Для поштарів, картографів і журналістів це справжній виклик, а для дослідників історії — унікальний зріз того, як одна проста назва обплела червоною сіткою майже всю карту країни, від Полісся до степів Півдня. "Телеграф" розповість про це детальніше.

П'ять найпоширеніших назв

За даними картографічного проєкту, Іванівка очолює рейтинг найпопулярніших назв українських сіл. Далі йдуть Олександрівка (109 населених пунктів), Михайлівка (108), Миколаївка (96) та Калинівка (84). Цікаво, що чотири з п'яти цих назв походять від чоловічих імен, і лише Калинівка названа на честь рослини.

На карті України Іванівки рівномірно розкидані по всій території, але найбільша концентрація – у центрі, на півночі та південному сході. На півдні та сході помітні "ланцюжки" Іванівок уздовж старих торгівельних шляхів та транспортних коридорів, що свідчить про історичні хвилі заселення.

Чому саме Іванівка?

Назва походить від найпоширенішого в Україні чоловічого імені – Іван. У селянському середовищі це ім'я було особливо популярним, тому Іванівками часто називали села, засновані Іваном-поміщиком, Іваном-старостою або просто громадами, де "кожен другий Іван".

Радянська влада посилила цю тенденцію: їй подобалися прості, "безконфліктні" назви, тож багато історичних топонімів замінили на стандартні Іванівки, Петрівки, Миколаївки. Результат – ціла "армія" однотипних назв на карті України.

Рівненська область – рекордсмен

Найбільше Іванівок зосереджено на Рівненщині: тут одразу п'ять сіл з такою назвою розкидані по різних районах. У Березнівському районі в Іванівці мешкає 143 жителі, у Млинівському – 229, на Радивилівщині – 457, а на Сарненщині – 435.

Одна з рівненських Іванівок здобула неофіційне прізвисько "попське село". Тут майже в кожній родині є священнослужителі, тож місцеві жартують: "Куді не глян серед івановців – попадеш у попа". Такі духовні династії формувалися десятиліттями: сини йшли слідом за батьками у семінарії, а потім поверталися служити у рідні села.

Найбільша з Іванівок

Не всі Іванівки – невеликі села. В Одеській області Іванівка є селищем міського типу з населенням близько 5 тисяч осіб. Історія цього населеного пункту розпочалася наприкінці XVIII століття на землях майора Баранова. Спочатку поселення називалося Мала Баранівка і служило притулком для переселенців-кріпаків, які шукали нове життя. У радянські часи Іванівка перетворилася на центр великого колгоспу з розвиненою інфраструктурою.

Коли плутанина стає проблемою

Однакові назви створюють чимало незручностей. Картографи додають уточнення: Іванівка-1, Іванівка-2, Іванівка біля певної річки. Для журналістів, військових і рятувальників це справжній виклик: коли в новинах з'являється повідомлення про події "біля Іванівки", доводиться щоразу уточнювати, про який саме населений пункт ідеться.

У радянські часи траплялися курйози: листи, посилки й навіть військові накази помилково відправляли "не в ту" Іванівку. Тому в документах завжди доводилося вказувати не лише область, а й колишній район. Сьогодні Іванівка залишається символом української географії – простим, масовим і водночас унікальним явищем, де за однаковою назвою ховаються десятки різних історій.

Раніше "Телеграф" розповідав про українське місто, яке могло бути столицею Росії. Причина крилася в імперських комплексах російських правителів.