Льовочкін і Боржава: як понад пів тисячі гектарів карпатської полонини підготували під масштабний курорт

На Боржаві готують будівництво масштабного курорту: понад 500 гектарів у приватних руках

На півтисячах гектарів унікальних карпатських земель на полонині Боржава може з'явитися гірськолижний курорт або інший масштабний об’єкт. Нещодавно АРМА майже за безцінь продала тут три ділянки. Всі лоти відійшли у власність особам, пов'язаним із ексрегіоналом Льовочкіним.

"Телеграф" дізнався, що відомо про будівництво на високогірї, та спитав у експертів, чому поява курорту матиме фатальний ефект для екології.

Унікальна полонина – між заповідним статусом і забудовою

Полонина Боржава розташована в межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області. Це не просто гірський хребет, а справжній природний скарб України: вікові ліси, рідкисні тварини та рослини, міграційні шляхи журавлів та лелек, численні об'єкти природо-заповідного фонду. І саме над цією територією останні два десятки роки нависли дві серйозні загрози: будівництво вітрової електростанції (ВЕС) та зведення гірськолижного комплексу олімпійського масштабу.

- Полонина Боржава – це альпійські луки, оточені приполонинними високогірними лісами, в яких не було комерційних рубок. Відповідно, там збереглись як праліси, так квазі-праліси, тобто вік дерев в яких сягає 150-200 років. І проблема полягає в тому, що всі аналогічні Боржаві території – полонини Руна, Красна, Остра або вже забудоваються вітряками, або є такі плани, – зазначив в коментарі "Телеграфу" Петро Тєстов – експерт Української природоохоронної групи.

У випадку з Боржавою, що входить до Смарагдової мережі Європи, будувати ВЕС запланувала ще у 2010-х турецька компанія "Атлас Воловець Енерджи" (власники Guris Construction And Engineering CO. INC. та Onur Group). Проти цього виступали як прокуратура, так і активісти. Зокрема, представники міжнародної БО "Екологія-Право-Людина" відзначали: розміщення вітроелектростанції на полонині – порушення Бернської конвенції та українського законодавства в частині вимог щодо оцінки впливу на довкілля. А наслідками стане нанесення незворотної шкоди унікальним природним середовищам та рідкісним видам рослин, тварин та птахів.

Станом на 12 січня 2026 року в судовому порядку скасовано дозвіл на будівництво, а також визнано недійсними та скасовано накази Держгеокадастру щодо передачі 54 земельних ділянок турецькій компанії. Натомість тяганина навколо висновків з оцінки впливу на довкілля (ОВД) ще триває. Про це "Телеграфу" повідомила адвокатка Наталія Майстренко, яка представляла інтереси Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava.

Три спроби одного проєкту – від Каськіва до Ляйтнера

Паралельно існували плани перетворення полонини на масштабний гірськолижний курорт.

• Перша спроба – інвестиційний конкурс 2007 року з переможцем ТОВ "Проффіт Менеджмент". Фірма належала братам Владислава Каськіва – на той момент нардепа і голову підкомітету ВР з державного будівництва, а директором з розвитку бізнесу був його помічник Андрій Банцер. Вже тоді зазначалось: для будівництва на Боржаві трас та підйомників, готелей ресторанів тощо необхідно 500 гектарів.

• Друга спроба – ідея 2010-го року зі створення на високогірній полонині спортивної інфраструктури з прицілом на проведення Олімпіади. Відповідальне за реалізацію – Держагентство інвестицій та управління національними проєктами на чолі з тим самим Каськівим. Будівництво не розпочалось і цього разу, адже частково бюджетні кошти – 14,5 з 30 млн. доларів були виведені через мережу офшорних компаній та використанні на придбання землі на Боржаві.

Спочатку ділянками формально володіла австрійська компанія Teleferic Holdings GmbH. Як з’ясували в ході розслідування OCCRP (Міжнародний центр дослідження корупції та організованої злочинності), фактичний контроль над фірмою та активами через кіпрську компанію мав голова Адміністрації Президента часів Януковича, нардеп кількох скликань Сергій Льовочкін та його сестра Юлія.

Пізніше земля "відійшла" австрійському бізнесмену Герноту Ляйтнеру – учаснику підготовки до Олімпійських ігор різних країн, в тому числі РФ. Теж не напряму, а спочатку через офшорну "прокладку" на Кіпрі, а згодом через словацьку Carpathian Mountain Resort, що володіла майже десятком українських фірм.

• Третя спроба – проєкт 2020 року з будівництва всесезонного спортивно-туристичного кластера "Боржава". Його обличчям став Ляйтнер як власник компанії "Боржава Ессет", а влада активно підтримувала в надії таки прийняти Олімпіаду. На той момент оборудка з державними грошами вже була предметом розслідування НАБУ та САП, під підозрою опинились топ посадовці Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами, ДП "Державна інвестиційна компанія" та низки приватних компаній, а земля на полонині Боржава була під арештом.

Ляйтнер намагався дистанціюватися від корупційного скандалу і наполягав: проєкт реалізовуватиметься на приватні інвестиції. Натомість журналісти OCCRP довели не самостійність австрійця, що ввійшов в проєкт на Боржаві через вибодувану Каськівом і Львочкіним структуру. В отриманному журналістами листуванні цих двох осіб фігурували фірми та фінансові оборудки, пов'язані з землею на Боржаві. Крім того, Каськів з жовтня 2020 року як депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ блокував разом з колегами посилення природоохоронного режиму лісів на Боржаві. А на додачу став радником у компанії Ляйтнера "Carpathian Mountain Resort".

Тиск на місцевих і придбання землі на аукціоні – кому належать гектари

Розголос навколо ситуації зі зведенням олімпійського об'єкта та початок повномасштабного вторгення на певний час зупинив публічні процеси навколо Боржави. Та цікавість бізнесу до полонини не зник. Як з’ясували журналісти Hromadske, за останні роки в селах Пилипець та Подобовець біля полонини Боржава землі – мінімум дві сотні ділянок – отримали нових власників. Серед них, зокрема, ТОВ "Боржава-Замкова Гора" та "Боржава центр", зареєстровані на батька і доньку Ровшана і Ренату Гусейнових. Остання, за даними медіа, колишня помічниця Каськіва у парламенті, а зараз його цивільна дружина.

На місцевих мешканців, хто не погоджувався розставатися з землею – тиснули. В хід йшли погрози, ультиматуми, судові позови і кримінальні провадження, а паралельно вносились зміни до генпланів населених пунктів. Зокрема, одним із об’єктів атаки фірм з орбіти Каськіва – ТОВ "Боржава СКі" та "Скай ленд" – став Іван Боричко – власник готелю "Берлога".

Влітку 2025 року ще 72 ділянки на території Пилипецької сільської ради загальною площую 24,9 га отримала в платне користування для будівництво гірськолижного курорту ТОВ "Гондола". В засновниках, за даними YouControl, словацька компанія Carpathian Mountain Resort, а бенефіціар – Ровшан Гусейнов. Рішення, за повідомленням медіа, ухвалила Закарпатська ОВА, свою згоду дало і Державне підприємство "Ліси України".

Активісти відзначили, що ці ділянки як раз оточують 460 га на полонині Боржава, що скупил на початку 2010-х фірми, підконтрольні Льовочкіну-Каськіву. За рішенням суду вони перейшли у розпорядження Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) і мали бути продані з аукціону. Вдалось це зробити тільки з шостої спроби на початку 2026 року. Як повідомляв "Телеграф", дві з трьох ділянок загальною площею 225,8 га придбав Андрій Вінграновський, ще одну на 234,7 га – Ігор Власюк. Обох пов’язує бізнес – ТОВ "Боржава Есет", в якому Власюк – засновник, а Вінграновський разом з Ренатою Гусейновою – кінцевий бенефіціар. Також Вінграновському, що є чоловіком Юлії Льовчкіної, належить ТОВ "Омбрі Інвестмент".

Від оборудки держава отримала лише 89,5 млн грн., хоча за незалежними оцінками вартість пів гектара землі на полонині перевищує 1 млрд. грн. Такий мізерний ефект від аукціону дала середня ціна сотки землі в рази нижче ринкової. Бізнесмени з орбіти Львочкіна заплатили 2 тис. грн/сотка. Натомість, в розмові з "Телеграфом" місцеві активісти наголосили: в гірській місцевості землю продають мінімум за 500-700 дол/сотка, тобто 21-30 тис. грн. за поточним курсом.

Остані перепони прибрали – для будівництва курорту дорога відкрита

Наразі всі умови для створення масштабного гірськолижного курорту на полонині Боржава створені. Понад півтисячі гектарів землі – в приватних руках.

- У підніжжя Боржави вже існує курорт Пилипець, який зачіпає лише маленьку частину полонини, гору Гемба, а далі лишається дика природа. На тих ділянках, які продали під будівництво, як раз частково розташована наявна гірськолижна інфраструктура, а частина – це землі, що не використовувались. І їх забудова буде катастрофічною для збереження Боржави, – зазначає в коментарі "Телеграфу" Петро Тєстов – експерт Української природоохоронної групи.

За словами активіста, проблема полягає ще й в тому, що проєкт має підтримку з боку Закарпатської ОВА. Це зокрема відобразилось в зміні меж лісового заказника місцевого значення "Темнатник", розташованого на схилах Боржави. За співпадінням з його територію вилучили як раз ті землі, на яких бізнесмени розпланували розміщати нові витяги та траси.

- Кілька тижнів тому була інформація, що прокуратура намагалась в судовому порядку оскаржити це рішення, але програла (відповідне рішення ухвалено Закарпатським окружним адміністративним судом 19 грудня 2025 року — Авт.). І фактично статус заказника не буде тепер заважати будівництву, – наголошує Тєстов.

Експерт відзначив, що будь-яке втручання в високогірний ландшафт – чи то будівництво вітряків, чи то розбудова спортивної інфраструктури в запланованих бізнес-структурами масштабах – матимуть негативні наслідки.

- Єдиний прийнятний варіант з екологічної точки зору для Боржави – хіба що покращення існуючого курорту. Наприклад, заміна канатної дороги на більш сучасну, або заборона на виїзд джипами на полонину тощо. Тобто якщо будуть розвиватися території у підніжжя полонини, розбудовуватися інфраструктура, там, де вже є людська активність – це нормально. Розбудова економіки потрібна, але процес має відбуватися з урахуванням досвіду європейських країн, де подібні Боржаві території зберігаються і охороняються. Лізти на високогірні, незаймані території – це велика помилка, яку потім довго доведеться виправляти, – наголошує Тєстов.

"Телеграф" і надалі слідкуватиме за подіями на Боржаві і повідомлятиме, чи не змінить місцева влада та держава думку щодо цінних високогірних територій.

Як повідомляв "Телеграф", на Закарпатті планувалось будівництво ще одного приватного гірськолижного курорту на Свидовці, яке просувало оточення Коломойського.