Великі виплати та контракти як умова демобілізації: які зміни в мобілізації запроваджують

Уряд запустив експериментальний проєкт грошового забезпечення українських військових

В Україні змінили правила грошового забезпечення військових та спецпризначенців та інших складових Сил оборони. Також плануються й інші зміни, які зокрема стосуватимуться підходів до мобілізації та рекрутингу іноземців.

"Телеграф" зібрав основне, що відомо про вже запроваджені нововведення в цій сфері та ті, які були лише анонсовані.

Збільшення виплат

Кабмін запустив дворічний експериментальний проєкт, який передбачає застосування збільшених виплат з 1 червня 2026 року. Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів України № 768. Фінансова винагорода залежатиме від місця служби та характеру завдань:

• Безпосередня участь у бойових діях — до 100 тисяч гривень додаткової винагороди щомісяця.
• Перша лінія (до взводного опорного пункту) — 170 тисяч гривень.
• Друга лінія (до ротного опорного пункту) — 70 тисяч гривень.
• Пункти управління бойовими підрозділами — 50 тисяч гривень.
• Тилові посади інструкторів — від 15 до 30 тисяч гривень, інші посади в тилу — 10 тисяч.

Бонуси за штурми та полонених

Згідно з постановою, уряд також запровадив додаткові разові та добові бойові виплати за результативні дії на полі бою. Так, за штурм або відновлення позицій бійцям доплачуватимуть 20 тисяч гривень на добу, а за захоплення ворожих — 40 тисяч.

За взяття російського військового в полон передбачено 100 тисяч гривень, які розподілять між усіма учасниками операції. Знищення окупанта у стрілецькому чи рукопашному бою принесе 15 тисяч гривень за умови наявності відеофіксації. Водночас у постанові зазначається, що загальна сума виплат одному військовослужбовцю не може перевищувати 460 тисяч гривень на місяць.

На якій стадії перебуває реформа мобілізації в Україні?

Як розповів "Телеграфу" заступник міністра оборони Мстислав Банік, вже незабаром в Україні буде представлено наступний етап реформ у сфері оборони. Зокрема йдеться про зміни у системі мобілізації та роботі Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

За його словами, однією з причин ухилення від мобілізації є страх громадян перед невизначеністю. Він пояснив, що ця реформа має безпосередньо стосуватися тих людей, які перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку і не проходять службу.

Водночас заступник глави Міноборони наголосив, що до підготовки змін у відомстві підходять максимально обережно. За словами посадовця, влада має лише одну можливість провести реформу мобілізації під час нинішньої війни – другої вже не буде – тому рішення повинні бути ретельно опрацьовані та узгоджені між урядом, президентом і військовим керівництвом.

Окремо Банік визнав, що зміни в мобілізації необхідні. Проте, яким саме буде новий підхід до комплектування війська, він не уточнив, однак запевнив, що зміни будуть презентовані зовсім скоро, і, за його словами, "це не 2027 рік".

Новий підхід до рекрутингу іноземців

Також заступник міністра оборони України Мстислав Банік розповів "Телеграфу", що його відомство планує змінити підхід до залучення іноземців до лав ЗСУ та активніше використовувати для цього приватні рекрутингові компанії. У відомстві навіть ставлять амбітну мету щодо частки іноземних бійців у штурмових підрозділах.

Посадовець пояснив, що приватні компанії не просто шукатимуть людей за кордоном, а й проводитимуть первинний відбір кандидатів і преселекцію для подальшого проведення спецперевірки щодо їхніх зв'язків з терористичними угрупуваннями, росіянами і таке інше. Також рекрутери повинні переконатися, що кандидати чітко усвідомлюють, на що погоджуються.

Водночас у Міноборони визнають проблему дострокового розірвання контрактів іноземними добровольцями. Банік зазначив, що частина іноземців раніше не до кінця розуміла, у яких умовах доведеться служити.

Саме тому відомство хоче змінити систему відбору та інформування кандидатів. Також посадовець озвучив амбітний орієнтир для майбутнього комплектування підрозділів: "Наша мета — щоб на штурмових позиціях було як мінімум 50% іноземців".

Чи вирішуються проблеми демобілізації?

Також заступник міністра оборони Мстислав Банік розповів, що військові, які не підпишуть нові контракти з Міноборони, служитимуть до загальної демобілізації. За його словами, ніхто не зобов'язуватиме військовослужбовців переходити на нову систему, але різниця буде суттєвою.

"Якщо ми говоримо про контрактника-піхотинця та мобілізованого-піхотинця, які сидять поряд в одному окопі, по грошах у них буде все однаково, але контрактник через 10 місяців поїде додому і отримає відстрочку, а мобілізований продовжить службу до оголошення загальної демобілізації", — сказав Банік.

При цьому, за його словами, офіцерів зміни так швидко не торкнуться. Він пояснив, коли наприкінці 2026 року розпочнеться поетапне звільнення частини військовослужбовців, разом з ними не відпускатимуть додому офіцерів, оскільки їхня роль в армії вважається критично важливою.

"Офіцери – це найважливіше в армії. І тих, хто став офіцером, ми точно не можемо дозволити собі швидко відпустити додому. Від них багато залежить, і вони наша опора", — наголосив заступник міністра оборони.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в ТЦК пояснили, що мають та не мають права робити військові під час заходів оповіщення громадян.