Не вся "прострочка" однакова: які продукти дозволять роздавати українцям

Законопроєкти покликані гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС

Торгівельним мережам в Україні пропонують дозволити передавати на благодійність харчові продукти, у яких закінчується мінімальний термін придатності, але вони залишаються безпечними для вживання. Таким чином в Україні почнеться впровадження механізму фудбенкінгу, який вже широко застосовується в країнах ЄС.

Про це "Телеграфу" розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. Він зауважив, що ця ініціатива покликана привести українське законодавство у відповідність до європейських вимог у сфері безпеки харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики.

За словами нардепа, такі зміни передбачені законопроєктом № 15058, а також альтернативним до нього № 15058-1, що зареєстровані у парламенті, але ще не розглядалися Комітетом з питань аграрної та земельної політики. Запропоновані зміни спрямовані на імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, зокрема щодо створення правових механізмів благодійного перерозподілу безпечних харчових продуктів, які сьогодні часто утилізуються, хоча залишаються придатними для споживання.

Як будуть перевіряти безпечність прострочених чи таких, у яких спливає термін придатності, продуктів?

— Законопроєкт не передбачає передачу будь-яких прострочених продуктів без перевірки їх безпечності. Перед здійсненням благодійного перерозподілу оператор ринку зобов'язаний самостійно провести оцінку безпечності харчових продуктів. При цьому законопроєкт враховує європейський підхід до розмежування двох видів маркування харчових продуктів.

По-перше, це продукти із позначкою "вжити до", які після закінчення зазначеного строку можуть становити небезпеку для здоров'я через можливий розвиток патогенних мікроорганізмів. Такі продукти не можуть передаватися для благодійних цілей.

По-друге, це продукти із позначкою "краще спожити до", після закінчення мінімального строку придатності яких можуть погіршитися окремі органолептичні властивості (смак, запах, колір або консистенція), однак вони не стають автоматично небезпечними за умови належного зберігання. Саме такі продукти можуть бути предметом благодійного перерозподілу. Оцінка безпечності здійснюється за низкою критеріїв, серед яких:

• цілісність упаковки;
• відсутність ознак псування;
• дотримання умов транспортування та зберігання, зокрема температурного режиму;
• органолептичні характеристики продукції;
• забезпечення простежуваності, особливо щодо продукції тваринного походження.

Разом із цим продовжують діяти положення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин" (Закон № 2042). Відповідно до статті 7 цього Закону Держпродспоживслужба здійснює державний контроль за дотриманням законодавства, організовує планові та позапланові заходи державного контролю, а також забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності.

Позапланові перевірки можуть проводитися у разі виявлення невідповідностей або виникнення обґрунтованої підозри щодо порушення вимог законодавства. Таким чином, законопроєкт не скасовує чинну систему державного контролю, а лише визначає умови, за яких безпечні продукти можуть бути передані для благодійних цілей.

Цим будуть займатися самі благодійні організації чи буде створено якийсь державний орган (комісію) з перевірки якості продуктів?

— Законопроєкт не передбачає створення окремого державного органу або спеціальної комісії, яка перевірятиме кожну партію харчових продуктів. Первинна відповідальність за оцінку безпечності покладається на операторів ринку — виробників, імпортерів, торговельні мережі, склади та інших суб'єктів господарювання, які вводять продукцію в обіг. Благодійні організації не здійснюють державний контроль за якістю продукції, а виступають отримувачами та розподільниками харчових продуктів відповідно до вимог законодавства.

Натомість державний контроль і надалі здійснюватиме Держпродспоживслужба в межах повноважень, визначених Законом № 2042. Такий підхід відповідає європейській моделі регулювання, за якою відповідальність за безпечність продукції насамперед несе оператор ринку, а держава контролює виконання цих обов'язків.

Хто буде стежити за самими благодійниками, кому вони будуть передавати продукти — дійсно тим, хто їх потребує, чи "своїм"? Чи нема тут ризику зловживань?

— Питання контролю за діяльністю благодійних організацій уже врегульоване чинним законодавством. Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" встановлює, що використання активів благодійної організації повинно відповідати її статутним цілям та вимогам законодавства. Крім того, благодійні організації зобов'язані подавати фінансову, статистичну та іншу обов'язкову звітність, що забезпечує прозорість використання благодійних ресурсів.

Додатковим механізмом контролю є вимоги Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Закон № 771), який зобов'язує операторів ринку забезпечувати простежуваність харчових продуктів та документальне підтвердження їх руху. У разі порушення законодавства суб'єкти благодійної діяльності та посадові особи можуть нести цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність відповідно до статті 27 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Отже, хоча будь-яка система не може повністю виключити ризики зловживань, законодавство вже має механізми фінансового контролю, звітності, простежуваності продукції та юридичної відповідальності.

Чи не спливуть ці дармові продукти десь на ринку?

— Це питання, по суті дублює третє питання. Продаж харчових продуктів, переданих у благодійних цілях, суперечить законодавству та самому призначенню благодійної допомоги.

У разі використання таких продуктів не за цільовим призначенням винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до законодавства. Контроль за такими порушеннями здійснюють відповідні державні органи.

Чи не застрягнуть вони на складах, як це часто було з гуманітарними вантажами?

— Питання логістики та складського зберігання не є предметом регулювання законопроєктів № 15058 та 15058-1. Водночас запропонований механізм суттєво відрізняється від механізму обігу гуманітарної допомоги.

Передача продуктів здійснюватиметься безпосередньо від операторів ринку до благодійних організацій, як правило, в межах однієї територіальної громади, без митних процедур та міжнародної логістики. Крім того, оператори ринку економічно зацікавлені у швидкій передачі продукції, оскільки її утилізація потребує додаткових витрат.

Водночас благодійні організації також зацікавлені оперативно розподіляти отримані продукти, адже йдеться про товари з наближеним або мінімальним строком придатності, а їх неналежне зберігання може спричинити відповідальність. Таким чином, хоча законопроєкт не встановлює спеціальних правил логістики, сама модель благодійного перерозподілу: локальність, економічна доцільність та обмежені строки придатності, має істотно знижувати ризик накопичення харчових продуктів на складах.

Раніше "Телеграф" розповідав, які 5 продуктів, які краще не їсти сирими, щоб не отримати проблеми зі здоров'ям.