Від "Шахедів" до балістики: чим Росія може атакувати Київ, Харків, Одесу та Львів цієї зими

Чи зможе ППО відбити зимові масовані атаки Росії

Росія може взимку посилити удари по найбільших містах України. Як пише Financial Times, Володимир Зеленський та українські й європейські посадовці вважають, що серед пріоритетних цілей РФ можуть опинитися Київ, Харків та Одеса, а також Львів — через його значення як важливого логістичного вузла поблизу польського кордону.

"Телеграф" проаналізував, якою зброєю Росія може бити по цих містах, яка з неї має достатню дальність та чому сама можливість дістати до цілі ще не означає, що удар обов'язково буде завдано.

Росія може змінити тактику ударів

За даними Financial Times, Москва готується посилити атаки на найбільші українські міста взимку. Йдеться не лише про окремі удари, а про можливу спробу ізолювати великі міста від решти країни.

Водночас тут важливо розділяти дві речі. Інформація розвідки про можливі плани Росії — це одне, а технічні можливості її ракет і дронів — зовсім інше.

За дальністю значна частина російського далекобійного арсеналу потенційно дозволяє бити по всіх чотирьох містах. Але конкретна можливість удару залежить від модифікації зброї, району запуску, маршруту та типу носія.

Основні системи

Shahed-136 / "Герань-2" — 1 000–2 500 км

Shahed-136 залишається одним із головних інструментів масованих російських атак по Україні. За оцінкою CSIS, цей безпілотник може долати від 1 000 до 2 500 км, тоді як для Shahed-131 називають дальність 700–1 000 км.

Росія активно використовує ці дрони у війні проти України, а також виробляє власні варіанти під назвою "Герань".

За такої дальності Київ, Харків, Одеса та Львів географічно перебувають у межах можливостей Shahed-136.

Із Shahed-131 ситуація залежить від того, де саме відбувається запуск. Його максимальна оцінювана дальність становить близько 1 000 км, тому щодо конкретного міста важливе значення має точка старту.

Shahed-238 / "Герань-3" — приблизно 1 000–2 000 км

Окремо варто згадати реактивні версії Shahed. Для Shahed-238 у відкритих джерелах наводять дальність приблизно 1 000–2 000 км.

Водночас характеристики різних версій відрізняються. Для окремих російських варіантів Герань-3 також називали інші показники.

Швидкість такого дрона значно вища, ніж у класичного Shahed. Залежно від модифікації вона становить приблизно 300–600 км/год.

Поява швидших безпілотників стала окремим викликом для української ППО. У вересні 2026 року повідомлялося про застосування Росією реактивних дронів зі швидкістю до 600 км/год.

Балістичні ракети

Iskander-M — 400–500 км, до 500 км

У випадку з балістичними ракетами важлива не лише їхня максимальна дальність. Не менш важливо, з якого району здійснюється запуск.

Iskander-M — російська наземна балістична ракета, дальність якої оцінюють у 400–500 км.

Саме через географічну близькість до Росії Харків залишається особливо вразливим до такого типу озброєння. Київ також може перебувати в зоні потенційного застосування Iskander-M, якщо пускова розташована у відповідному районі.

Для Одеси та Львова ситуація інша: можливість застосування Iskander-M по цих містах залежить від того, де саме розміщена пускова установка.

KN-23 — до 690 км

Росія також використовує у війні проти України північнокорейські балістичні ракети. Серед них — KN-23, максимальну дальність якої оцінюють приблизно у 690 км.

При цьому більше бойове навантаження може впливати на дальність польоту, тому цей показник не варто сприймати як незмінний для будь-якого запуску.

KN-24 — близько 410 км

KN-24 — інша система, тому її не варто об'єднувати з KN-23. Її максимальну дальність оцінюють приблизно у 410 км.

Для обох ракет можливість удару по конкретному місту залежить від того, звідки здійснюється запуск.

Крилаті та гіперзвукові ракети

Kalibr — 1 500–2 500 км

Kalibr — морська крилата ракета, призначена, зокрема, для ударів по наземних цілях. Її дальність оцінюють у 1 500–2 500 км.

Цього достатньо, щоб за відповідного району запуску ракета могла дістати до Києва, Харкова, Одеси та Львова.

Для Одеси Kalibr становить окрему загрозу ще й через можливість запуску ракет із морських носіїв.

"Онікс" — близько 300 км

У "Онікса" дальність значно менша. На стандартній траєкторії вона становить близько 300 км, а на низьковисотній — приблизно 120 км.

Тому тут особливо важливо враховувати місце запуску. Для Одеси та інших районів півдня України ця система становить більшу загрозу через географічне розташування регіону та можливість запуску з морського напрямку.

"Циркон" — до 1 000 км

Для "Циркона" у відкритих джерелах наводиться дальність до 1 000 км.

За заявленою дальністю "Циркон" потенційно може застосовуватися проти Києва, Харкова, Одеси та Львова. Але й тут конкретна можливість удару залежить від району запуску.

Авіаційні ракети

Х-69 — близько 400 км

З авіаційними ракетами все трохи складніше, адже літак може підлетіти до потрібного району і вже звідти запустити ракету. Тому рахувати дальність Х-69 просто від російського кордону не зовсім правильно. У відкритих оцінках дальність цієї ракети становить близько 400 км.

Х-101 — 2 500–2 800 км

Х-101 — одна з головних російських далекобійних авіаційних крилатих ракет. Її дальність оцінюють у 2 500–2 800 км.

За таких характеристик Київ, Харків, Одеса та Львів перебувають у зоні її потенційного застосування.

Х-47М2 "Кинджал" — 1 500–2 000 км

Дальність "Кинджала" оцінюють у 1 500–2 000 км. Але, як і у випадку з Х-69, тут важлива не лише дальність самої ракети. "Кинджал" запускають із літаків-носіїв, тому реальна географія удару залежить також від того, де перед пуском перебуває літак.

За заявленою дальністю Київ, Харків, Одеса та Львів перебувають у потенційній зоні застосування "Кинджала".

"Орешник" — окрема категорія

Дальність "Орешника" оцінюють у 3 500–5 470 км. Це мобільна балістична ракета середньої дальності, тож за заявленими характеристиками вона здатна дістати до всіх чотирьох міст.

Водночас "Орешник" — не та зброя, яку варто ставити в один ряд із засобами для масованих ударів. Це значно дорожча система, яку розглядають як окремий і більш специфічний вид озброєння.

Що це означає для кожного міста

Київ

Від Києва до найближчої ділянки російського кордону — близько 200 км. Водночас ця відстань не обмежує перелік далекобійної зброї, яку Росія потенційно може застосувати по столиці. Серед неї — Shahed-131/136 та їхні реактивні версії, Х-69, Х-101, "Кинджал", Kalibr і "Циркон". Балістичні ракети також можуть використовуватися по Києву, однак у цьому випадку багато залежить від того, звідки саме здійснюється запуск.

Харків

Харків розташований найближче до російського кордону — приблизно за 30–40 км. Саме тому для міста особливо актуальною залишається загроза балістичних ракет, зокрема Iskander-M та KN-23/KN-24. Через невелику відстань час від запуску до удару може бути дуже коротким.

Водночас Харків залишається і в зоні досяжності Shahed та далекобійних крилатих ракет.

Одеса

Одеса розташована приблизно за 570 км від найближчої ділянки сухопутного кордону з Росією. Але для міста важливий не лише сухопутний напрямок: Одеса має вихід до Чорного моря, що додає загрозу з боку морських носіїв.

Тому тут варто враховувати Kalibr, "Циркон" та "Онікс", а також авіаційні ракети й ударні БПЛА. Для "Онікса" географія має особливе значення через його дальність близько 300 км.

Львів

Від центру Львова до найближчої точки російського кордону — близько 600 км по прямій лінії. Це значно далі, ніж Київ чи Харків, водночас ця відстань не робить місто недосяжним для далекобійного озброєння.

Х-101, "Кинджал", Kalibr та далекобійні ударні БПЛА мають достатню дальність для потенційного застосування по Львову. Балістичні ракети також можуть становити загрозу залежно від району запуску.

Водночас дальність зброї не варто сприймати як прогноз того, куди саме Росія завдаватиме ударів. Те, що ракета або дрон технічно може дістати до міста, ще не означає, що їх там обов’язково застосують. Значення мають місце запуску, тип носія, конкретна модифікація зброї, маршрут та ситуація на момент атаки.

Окремим викликом узимку може стати поєднання різних видів озброєння. Масові запуски дешевших БПЛА здатні створювати навантаження на ППО, одночасно з ними можуть використовуватися швидші реактивні дрони та далекобійні ракети.

Російські ударні дрони при цьому продовжують змінюватися. Йдеться не лише про їхню кількість, а й про вдосконалення навігації, зв’язку, двигунів та інших характеристик.

Зокрема, 2 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що за одну добу Росія запустила близько 500 дронів, приблизно половина з них, за його словами, була реактивною.

Раніше "Телеграф" розповідав, куди та як швидко можуть долетіти корейські ракети KN-30.