Конфлікт з Польщею загострюється. Чому українська їжа раптом стала "отруйною" в Європі

На українсько-польському кордоні — велике загострення. Польські фермери знову блокують пункти пропуску. Дійшло навіть до силових методів — активісти спиляли замки на українській фурі з зерном і розсипали збіжжя.

Чергова блокада кордонів може продовжитися до 9 березня. В Європі взагалі неспокійно. Акції проводять не лише польські фермери, а і аграрії з Німеччини, Бельгії та Нідерландів.

До того ж у Польщі вже на повну йде чорна PR-кампанія з закликами не купувати "отруйні" українські продукти. І це попри те, що експорт українського зерна, який колись дійсно був масовим, у Польщу зараз не йде. А поставки інших продуктів харчування порівняно невеликі. То що ж відбувається?

Харчова блокада

З 20 лютого польські фермери спробують заблокувати усі пункти переходу на кордоні з Україною. До цього вже перекрили рух на шести пунктах, у черзі там вже майже 4 000 вантажівок.

До того ж, якщо під час попередніх протестів, перекривали рух лише для фур, то цього разу страйкарі погрожують заблокувати не лише пункти пропуску, а й "вузли зв`язку та під`їздні шляхи до залізничних станцій та морських портів". Про це заявила польська профспілка фермерів "Солідарність". Хочуть блокувати навіть автобуси та гуманітарну допомогу.

Координатор акції Роберт Вічко розповів виданню Inpoland, що буде загальний протест, на якій вони покажуть "силу спротиву імпорту українських сільськогосподарських товарів на ринок ЄС". До акції вже погодилися долучитися фермери з Німеччини, Бельгії та Нідерландів, — пише Inpoland. Страйкарі запрошують не проходити повз і всіх бажаючих, звичайних людей, які проти української їжі.

Місцева влада Дорохуська, яка й дала згоду на протести, повідомила, що акція буде тривати до 9 березня. Минулого разу, коли в кінці 2023 року кордон перекривали польські перевізники, українські транспортники та експортери отримали мільярдні втрати.

Нова акція може виявитися ще більш руйнівною. Причому, втрати будуть і для українських, і для польських експортерів, адже кордон стане по-справжньому непрохідним.

На такий перебіг подій ніхто не розраховував. Адже з мітингуючими перевізниками вдалось домовитися, а фермерів спробувала заспокоїти Єврокомісія. Вона нещодавно ініціювала рішення, згідно з яким безмитний ввіз української аграрної продукції після 5 червня 2024 року (коли минає дія попереднього пільгового періоду) залишається. Але для товарів, що найбільше дратують європейських фермерів (цукор, курятина, яйця) введуть бар`єр. Якщо імпорт перевищить середні обсяги 2022-2023 років, то повернуть квоти. Та, як бачимо, фермерам цього виявилося замало.

У спільній заяві європейських профільних асоціацій (Copa-Cogeca, Спілки оптової торгівлі яєчними продуктами ELWEP, конфедерація виробників цукру CEFS та ін.) обурюються, що у "заборонний список" потрапило так мало продуктів (там, зокрема, немає меду). І взагалі дають зрозуміти, що в Європі українській їжі не раді — краще б їй забиратися на ринки Африки та Близького Сходу.

"Не купуйте українське, бо то — отрута"

Та фермерські протести — то лише вершина айсбергу. У Польщі на повну розкручується чорна PR-кампанія проти української їжі серед звичайних споживачів.

Українка Олена, що зараз живе у невеликому польському містечку поблизу Кракова, розказала "Бізнес-Телеграфу", що в місцевих чатах та соціальних мережах пишуть про "отруйні" українські продукти та закликають їх не купувати.

"Не купуйте товарів з кодом 482. То українська отрута", — йдеться в одному з дописів. Споживачів лякають, зокрема, сечовиною в українському цукрі. Та застерігають ретельно вивчати навіть упаковки від польських виробників, бо ті можуть "фасувати український цукор", тож треба дивитися країну походження продукту. На "страшних" картинках, якими лякають польських споживачів, також українські крупи й навіть дріжджі.

Це смішно, бо сліди сечовини в теорії можна виявити багатьох продуктах, бо це наслідок внесення добрив. А карбамід (інша назва сечовини) використовують і європейські фермери. Ба більше, виробники жуйок додають в свої продукти карбамід.

"Звісно, наш цукор відповідає європейським стандартам, він проходить ретельні перевірки, і, якби знайшли порушення, продукцію просто б не допустили на ринок ЄС. Та "чорним технологам" байдуже. Вони запускають плітки, намагаються дискредитувати нашу продукцію, спровокувати масову відмову споживачів її купувати. Це зараз — один з фронтів у боротьбі з нашим експортом. Одночасно так звані "активісти" тиснуть на владу. "Їх мета — домогтися повної заборони експорту, або хоча б значного його скорочення", — пояснив "Бізнес-Телеграфу" в.о. голови асоціації "Укрцукор" Назар Михайловин.

Кампанія дійсно масштабна. "Задіяли навіть польських посадовців. Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Калодзейчак заявив, що українське зерно додатково перевірятиметься на кордоні через нібито низьку якість. І це топ-чиновник. Не дивно, що й решта експертів не добирають слів. Це маніпуляції, адже раніше ніколи не було питань щодо якості нашої продукції", — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Цікаво, що українців які зараз живуть у Варшаві, питання про чорну PR-кампанію проти української їжі відверто здивувало. В деяких супермаркетах є окремі полиці з українськими товарами. А про те, що з ними "щось не так" не пишуть ані в місцевій пресі, ані "на паркані".

Та чим далі від Варшаві, тим більше пліток про "отруту" в українській їжі. І це не випадково.

Вибори й українські "слони"

Насправді українські цукор і яйця ні до чого. Вся справа у передвиборчій кампанії. У Польщі готуються місцеві вибори, згодом пройдуть вибори до Європарламенту, куди намагаються потрапити "праві" партії, не лише польські, а й з інших європейських країн.

"Фермери — це значна електоральна аудиторія, тож не дивно, що політики хочуть отримати їхні голоси. І не знайшли нічого кращого, як зробити це під лозунгом захисту місцевих аграріїв від "засилля" українського експорту", — додав Марчук.

Тому мешканці Варшави та інших великих міст чорним технологам не цікаві. Вони працюють поближче до села, тобто, на "свою" аудиторію.

Чому в якості "страшилки" обрали саме український агроекспорт? Пояснення цьому є.

З одного боку, постачання більшості видів нашої аграрної продукції до тієї ж Польщі на рекорд явно не тягне. За даними Державної митної служби України, в минулому році наші експортери відвантажили до Польщі товарів на 4,75 млрд доларів. Порівняно з 2022 роком, обсяги впали: тоді було 6,7 млрд. Спрацювали логістичні труднощі через блокування кордонів та й експорт зернових до Польщі був обмежений.

Більш того, минулорічний експорт зменшився, навіть порівняно з 2021 роком (тоді було 5,27 млрд доларів), коли ще діяли митні обмеження (їх скасували з повномасштабним вторгненням).

І більша частина експорту — зовсім не аграрка. За даними Державної митної служби, перші сходинки в рейтингу займає зовсім не аграрна продукція. Найбільш вагомий експорт руди, чавуну, прокату. Наприклад, лише руди й залізних концентратів у Польщу відвантажили майже на 346 млн доларів, чавуну — майже на 245 млн.

Що стосується агроекспорту, то до топ-10 експортних товарів минулого року потрапили лише соєва олія (її відвантажили більш ніж на 181 млн доларів) та відходи її переробки, зокрема, макуха (на 137 млн доларів). Та про соєву олію протестувальники мовчать.

Натомість продукція, яка їх дратує, у експортному переліку посідає дуже скромні позиції. Скажімо, меду відвантажили на 19 млн доларів, яєць — на 10,5 млн. Цукру, за словами Михайловина, до Польщі експортували лише 55 000 тонн, у грошах це кілька мільйонів доларів. Українського молока продали на 15 млн, гречки та проса- на 3,3 млн, борошна — на 5,9 млн тощо.

Як бачимо, цифри й близько не співставні з тією ж металургійною продукцією та й у цілому досить незначні. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, наш агроекспорт у Польщу минулого року склав приблизно 1,1 млрд доларів. Така сума назбиралася, бо експериментували з дуже багатьма товарними категоріями.

"Загалом у 2023 році імпорт агропродукції з України становив лише 9% від загального обсягу імпорту агропродукції до ЄС, і немає доказів негативного впливу цього імпорту на європейський ринок", — зазначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.

Та політики все ж змогли збурити українським експортом і польське, і в цілому європейське фермерство. Чому?

"Експлуатують страхи фермерів. Мовляв, зараз поставки того ж цукру невеликі, але далі, як нічого не робити, буде більше, дуже багато, і тоді ваш буряк стане нікому не потрібен", — пояснює Михайловин.

У спільній заяві європейських профільних асоціацій зазначається, що місцеві фермери вимушені продавати свою продукцію на 40% дешевше, бо на ринку з`явився дешевий український експорт.

"Дійсно, наша продукція більш дешева, її залюбки купують переробники, бо можуть за рахунок цього скоротити собівартість, і дати покупцям більш низькі ціни", — каже Марчук. Та переробники — куди менш цікавий політикам електорат, ніж фермери. Тому їх інтереси до уваги не беруть.

Голова Спілки українського селянства Іван Томич каже, що європейських фермерів лякають не лише більш дешеві українські товари, а й перспективи конкуренції з нашими агрохолдингами.

"Подивіться на структуру агросектору Польщі, та й багатьох інших європейських країн. В основному — це невеликі, часто сімейні фермерські господарства. Наші агробарони, як вирвуться на європейські простори, їх просто затопчуть", — зазначив Томич. На його думку, саме цей "фактор села" може стати серйозним бар`єром для України й при вступі в Євросоюз.

Якби минула влада виграла вибори, все могло би бути ще гірше. Справа в тому, що засновник аграрного холдингу Kernel Андрій Веревський примудрився образити особисто колишнього прем’єра Матеуша Моравецького. Саме він доклав руку до збільшення частки держави в банківському секторі. І от більша частина міноритарних акціонерів Kernel, що постраждали від делістінгу компанії, це пенсійні фонди. Великі частки яких належать державним банкам. Мова не йде про великі втрати в грошах. Але репутація постраждала. І не лише Моравецького і Веревського. Kernel додав фарби в і без того страшний для середнього поляку портрет українського агробарона.

І на ці страхи політики не можуть закрити очі. За даними Головного управління статистики Польщі (GUS), в країні — понад 1,3 млн селянських господарств. З них більше 220 000 обробляє від 1 до 1,99 гектарів землі, ще 440 000 — від 2 до 5 гектарів. Майже 289 000 — до 10 гектарів. Земельні банки більше 50 гектарів — лише у 40 7000 господарств. В Україні дрібні агрохолдинги обробляють в тисячі разів більше.

Загалом у сільській місцевості в Польщі проживає біля 15,3 млн осіб, це майже половина всього населення (37,7 млн). І значна частина — то самі фермери, їхні родини та наймані працівники. Тобто, люди, що "живуть з землі". Тож не дивно, що сільський електорат — критично важливий для місцевих політиків.

Від нашого столу — вашому

Перехід поляків на "образи" провокує зворотню реакцію й в Україні. Наші протестувальники вже теж проводили "дзеркальну" акцію.

А в соцмережах зʼявляються заклики "не купувати польське". "Вони будуть місяцями блокувати наш експорт і імпорт. Вони будуть ображати і бити наших водіїв. Вони будуть висипати на асфальт українське зерно. А ви будете й далі віддавати перевагу вакумованим польським сирам і йогуртам", — обурюється у Фейсбуці співвласник мережі "Медтехніка" Олексій Давиденко.

Та навіть без "бойкоту" українських покупців, польські імпортери ризикують багато втратити через блокаду кордону. "Втрачаємо не лише ми, втрачають і поляки, які останнім часом збільшили імпорт в Україну", — каже Марчук.

За даними Державної митної служби, минулого року польській імпорт в Україну склав 6,6 млрд доларів, або 10,4% усіх імпортних поставок в нашу країну. Це більше, ніж у 2022 році — тоді завезли товарів на 5,55 млрд. Як бачимо, польський імпорт в Україну перевищує український експорт у Польщу майже на 2 млрд доларів.

Та поляки теж везуть до нас не лише молочку й овочі.

Серед топ-10 товарів з найбільшими обсягами поставок у грошах, перши рядки займають нафтопродукти і добрива. Та є й їстівне — на шостій сходинці сири , яких у минулому році до нас завезли більш ніж на 83 млн доларів, на сьомій — шоколад (на 69,9 млн). Та навіть сир з шоколадом разом не тягнуть і на половину імпорту, скажімо, нафтових газів (341,8 млн).

Та загалом експорт нашої агропродукції у Польщу значно перевищує польський імпорт до нас. "В січні 2024 року до України з Польщі завезли продукції на загальну суму 20,6 млн доларів. Топ-10 позицій виглядають наступним чином: кава, м’ясо птиці, консервовані овочі, шоколад, корм для тварин, спирт етиловий, морожені овочі, сири, борошно та чай.

Україна за цей же період поставила до Польщі продукцію на загальну суму 136,3 млн доларів. Топ-10 позицій: олія соняшникова, макуха соняшникова, олія соєва, макуха соєва, соя, олія ріпакова, соки, горіхи, цукор та томати консервовані.

Якщо ж розглядати друге півріччя 2023 року (період, коли вже діяла заборона на експорт в Польщу деяких видів продовольства), то поставки з України в Польщу були зроблені на загальну суму 803,1 млн доларів, а з Польщі в Україну – на 138,6 млн", — каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.

Полякам "втрата апетиту" до їхніх продуктів в Україні невигідна. Зате вона вигідна Кремлю, який активно підтримує протестні рухи в Польщі. І спить та бачить, як посварити українців з поляками. Польська влада це розуміє. Але це розуміння розбивається позицією фермерів. Польща втрачає можливість заробити на перевалці українського зерна? Безумовно. Але фермери скаржаться, що українське зерно блокує їхні порти, то виникають проблеми з експортом польського. Транспортна галузь Польщі потужна, але її електоральний потенціал дрібний порівняно з фермерами. Від обмежень експорту постраждають кондитерська, молочна галузі, легка промисловість? Саме так. Але фермерів в рази більше.

"Потрібно шукати компромісні рішення. Зрозуміло, що нас чекає довгий переговорний шлях, можливо, з залученням Єврокомісіі. Та без нього вийти з глухого кута не вдасться", — підсумував Марчук.