Суд починає розгляд однієї з найбільших афер навколо ЗСУ: йдеться про величезну суму

Читать на русском
Автор
40646
Слідство звинувачує екскерівників міністерства у збитках державі на 1,7 млрд грн
Слідство звинувачує екскерівників міністерства у збитках державі на 1,7 млрд грн

Колишні чиновники Міноборони на лаві підсудних через закупівлі бронежилетів та сухпайків за завищеними цінами

Правоохоронці завершили розслідування справи стосовно збитків на 1,7 млрд гривень у перші дні великої війни. Тепер суд вирішить, чи будуть колишні керівники Міноборони та "підприємці" сидіти по 15 років в тюрмі.

17 квітня Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно колишніх високопосадовців Міноборони. Їх звинувачують в нанесенні державі 1,7 млрд грн збитків. Статті серйозні: перешкоджання законній діяльності ЗСУ, розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. То ж і покарання — позбавлення волі на строк до 15 років.

"Телеграф" з’ясував, що перед судом постануть три ексчиновники. Колишній заступник міністра оборони В'ячеслав Шаповалов, колишній т. в. о. начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній т. в. о. начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина. Всі вони працювали у Міноборони за часів Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього правоохоронці не висувають претензій. То ж зараз Резніков працює в приватному секторі. Днями він став новим директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього" власника медичного сервісу DOC.UA Ігоря Ліскі.

В'ячеслав Шаповалов був заступником міністра оборони у 2021—2023 роках. У січні 2023-го Шаповалов підписав заяву про звільнення, "щоб не створювати загрози для стабільного забезпечення Збройних Сил України внаслідок кампанії звинувачень". Тоді ж Міноборони від імені Резнікова висловило йому подяку "за командну та ефективну роботу". "У резервах ЗСУ – чверть мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів. На складах сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми", — вказували тоді у МОУ на досягнення скандального чиновника.

Правоохоронці ці здобутки не оцінили. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення 400 млн грн застави. "Він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлі бронежилетів, касок, одягу та інших речей для потреб Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн. Усі договори укладалися з повною передплатою. Посадовець не тільки знав про факти постачання неякісної продукції, а й здійснював тиск на підлеглих для прийняття неякісної продукції на військові склади та організацію повторних проведень лабораторних випробувань бронепластин, які не витримали первинних випробувань", — вказали в ДБР.

До цієї діяльності були залучені підлеглі Шаповалова. Зокрема Богдан Хмельницький (той самий, що підписував контракти на яйця по 17 грн за штуку) та Фидина. Останній, за даними "Телеграфу", погоджував специфікації Міністерства оборони на предмети закупівлі, які розроблював ще один фігурант кримінального провадження – ексначальник управління розвитку речового забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найзухвалішим епізодом у цьому провадженні стали контракти з українською компанією "Танос Текнолоджи". Про неї до початку широкомасштабного вторгнення ніхто і не чув. Національна поліція почала вивчати діяльність цього посередника два роки тому. Відкривши кримінальне провадження вже 27 лютого 2022 року. Ця компанія підписала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн грн. А протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних захисних жилетів та шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE. Загальна сума здобутків — 1,642 млрд грн. На той момент "Танос Текнолоджи", оформлена на підприємців з Дніпра Германа Назаренка та Євгена Реутова, не вела активної діяльності. Проте це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку. Після чого кошти одразу переказали за кордон та декільком ФОПам.

У Нацполіції стверджують, що організатором цієї схеми був директор "Танос Текнолоджи". Тоді ним був маловідомий Микола Петренко. Організатори оборудки планували переказати гроші на рахунки компаній-нерезидентів.

Слідчі стверджують, що Петренко розраховував на швидке захоплення Києва та "не мав наміру виконувати постачання товарів в обумовлені в договорах строки". Проте вже в кінці березня 2022 року стало ясно, що ЗСУ захистили Київ. Тож у "Танос Текнолоджи" вирішили таки "створити видимість виконання укладених із Міноборони договорів". Для цього компанія організувала постачання Міноборони на суму близько 620 млн грн товарів "неналежної якості". Наприклад, взуття з надтонкою підошвою (2—3 мм), яке розклеювалось, та бронежилетів, де внутрішня кишеня не могла утримати пластину. Слідство оцінює збиток держави більш ніж в 1 млрд грн. А "Танос Текнолоджи" тепер існує тільки на папері без будь-яких відомостей про активи чи гроші на рахунках.

Версія, що цю схему організував директор компанії-прокладки, виглядає не надто переконливо. Особливо з урахуванням зв'язків одного з тодішніх засновників "Танос Текнолоджи". Як встановив "Телеграф", у 2016—2021 роках Герман Назаренко був одружений з Катериною Березою – дочкою впливового екснардепа від "Народного Фронту" Юрія Берези. У Назаренко та Берези двоє дітей.

Підполковник Юрій Береза – відомий військовий. Колишній командувач полку спеціального призначення "Дніпро-1", помічник Ігоря Коломойського. Береза навряд чи взагалі знав про оборудки колишнього зятя. Але прізвище цілком могло відкрити певні двері. І компанія Назаренка зірвала мільярдний "джекпот" на самому початку широкомасштабного вторгнення. Цей збіг, звісно, викликає запитання.