В Україні хочуть запровадити акциз на підсолоджені цукром напої
Що спільного між лимонадом та горілкою? Акцизи. Така практика існує майже в усьому світі. Уряди намагаються вирішити два взаємопов’язані завдання: наповнити бюджети та поліпшити здоров’я нації (бодай на папері).
Недавно про плани запровадження акцизів на підсолоджені напої заговорили і в Україні. На скільки подорожчає така продукція внаслідок введення акцизу, ще невідомо, але Кабінет міністрів заклав опцію нового акцизного податку у бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Часу ще досить, за три роки багато чого може змінитись. Але акциз — приймуть. Бо це інструмент, який поєднує в собі не тільки спосіб наповнення бюджету, а й піклування про здоров’я населення. Податки на вживання доданого цукру чи різні види обмежень діють у 107 країнах. Це світова практика, яку всебічно підтримує ВООЗ та українське МОЗ.
Все — заради здоров'я українців
Діабет в Україні посідає третє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань й онкохвороб. Кожен українець вживає близько 100 і більше грамів цукру на день. При тому, що ВООЗ рекомендує не більш аніж 25 грамів цукру на день.
Що дорожчими будуть солодкі напої, то менше їх споживатимуть: зростання ціни на солодкі напої на 20% внаслідок оподаткування може призвести до скорочення їхнього споживання приблизно на ті ж самі 20%, таким чином запобігаючи ожирінню та діабету, так обгрунтували пропозицію у Верховній Раді.
У влади дійшли руки до "солодкої проблеми"
У Раді вже зареєстровано низку законопроєктів про оподаткування підсолоджених напоїв: № 9032 і № 9032-1. В першому акциз на підсолоджені напої передбачається в гривневому еквіваленті, у другому — в євро.
Законопроєкт № 9032 про оподаткування підсолоджених напоїв було зареєстровано в Раді ще 17 лютого 2023 року. Його ініціаторами стали нардепи від забороненої нині партії ОПЗЖ — Анатолій Бурмич та Антоніна Савицька. Документ передбачав акцизний податок залежно від вмісту цукру на 100 г рідини: за кожні 25 г цукру чи іншого підсолоджувача на літр напою виробники мали б сплачувати по 10 грн акцизу. В законопроєкті передбачається, що на час дії воєнного стану, але не довше, аніж до кінця 2023 року, буде запроваджено пільгову ставку у 5 грн за 25 грамів цукру на літр.
Трішки порахуємо за варіантом законопроєкту № 9032. З акцизом по ставці 10 грн за 25 г цукру станом на зараз:
Мінфін в експертизі законопроєкту № 9032 підтверджує: запропоноване документом оподаткування призведе до зростання ціни солодких безалкогольних напоїв десь на 88% (розрахунок здійснено на основі напою Coca-Cola 1 л ціною 30 грн, за даними популярних сайтів).
Жах? Не кваптеся з висновками. Бо гривня ж потихеньку, але девальвує. В тій же Бюджетній декларації закладено: курс гривні 2025 року впаде до 45 за долар, 2026-го — до 46,5, 2027-го — до 46,4. А що буде через десять років? А гривневий акциз на солодкі напої "замре".
Те ж стосується й акцизних надходжень у бюджет. В першому варіанті законопроєкту в лютому 2023 року Міністерство фінансів у своїй бюджетній експертизі порахувало, що надходження у бюджет від акцизу на солодкі напої, згідно із законопроєкту № 9032, можуть становити 3,3 млрд грн щомісяця при запровадженні ставки податку для перехідного періоду (5 грн). Подальше підвищення ставки акцизного податку до 10 грн збільшить відповідні податкові надходження вдвічі.
Чи то через побоювання фіскальних ризиків (Мінфін попередив, що виробники можуть піти туди ж, куди й виробники тютюну чи горілки — в тінь), чи то через небажання сушити голову, вираховуючи скільки цукру містить той чи інший напій, але ще в березні 2023 року широка коаліція з півсотні депутатів подала законопроєкт № 9032-1.
Ним пропонували "шляхом внесення змін до Податкового кодексу віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин, до підакцизних товарів та встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою". Уф-ф, полегшено видихнули виробники соків, чудово знаючи, що вміст цукру в соках вищий, аніж у підсолодженій воді.
Нехай платять за цей "легальний наркотик", як називають цукор, ті, хто виробляє солоденьку водичку. Споживачі теж можуть не дуже хвилюватись: у варіанті з законопроєктом № 9032-1 подорожчання лимонаду становитиме всього 4 грн на літрову пляшку. Але пам’ятаємо — курс євро зростатиме, а з ним і майбутній акциз на підсолоджені напої. І ціна відповідно.
З пояснювальної записки до законопроєкту № 9032-1 видно, що за таким рівнем оподаткування Україна буде якраз посередині європейського тренду, десь між Латвією і Польщею — 10 євро за гектолітр напоїв. Однак прогнози щодо надходжень у бюджет були скромнішими: в разі прийняття закону вже за перший рік можна буде додатково залучити до бюджету від 5,1 до 7,8 млрд гривень. Мінфін щодо законопроєкту № 9032-1 спрогнозував можливість отримати додаткові 6,9 млрд грн у розрахунку на рік. Не 3,3 млрд грн щомісяця, як в законопроєкті № 9032, але теж гроші чималі.
Податок на цукор
Чи буде протидія прийняттю цих законопроєктів? Добряча. І приклади світової практики не допоможуть. Платниками податку і в першому законопроєкті, і в другому будуть імпортери та виробники солодких напоїв. Останні кинулися з науковими фактами доводити, що цукор збільшує масу тіла, лише якщо ви їсте його більше, аніж спалює ваш організм.
"Податок на цукор помилково припускає, що в ожирінні винен один інгредієнт. Такий підхід не призводить до систематичного успіху і в кінцевому етапі до більш здорової нації", — стверджує Олександр Коротинський, директор "НПЦ Цукробурякового виробництва", радник голови ТК-56 "Цукор і крохмалепатокові продукти". І наводить приклад мексиканських дітей: і акциз запровадили, а вони все гладшають.
То який законопроєкт затвердять? 9032 чи 9032-1? І чи будуть нардепи "бачити цукор" в горезвісній Coca-Cola Zero? І скільки лимонадів з’явиться виключно "без цукру"? Бо законопроєкт № 9033-1 чекає, що отримані від сплати податку кошти направлять на реалізацію програм із запобігання неінфекційним захворюванням та лікування від них, а також на підтримку програми дитячого харчування в школах, ініційовану дружиною президента Оленою Зеленською.
Довідка
Станом на 2022 рік 28,3% дорослого населення України вживають солодкі безалкогольні напої, охолоджені чаї в пляшках і солодкі компоти частіше, аніж раз на тиждень. А понад дві третини батьків не проти того, що їхні діти п'ють газовану воду та солодкі пакетовані соки.
А як у Європі?
