"Я не революціонер": власник енергокомпанії розповів, чому після обшуків СБУ згортає бізнес в Україні

Підприємець Олександр Запишний потрапив у розробку СБУ по статті про держзраду

Українські підприємці скаржаться, що тиск на бізнес з боку правоохоронців останнім часом значно посилився. Мовляв, якщо після "справи Мазепи", яка свого часу збурила усю бізнес-спільноту, діяв мораторій і силовики нікого не чіпали, то зараз все змінилось — підозри і кримінальні провадження знову стають масовими.

"Телеграф" знайшов незвичайний кейс. Чималу енергетичну компанію EDS Ukraine "взяли у розробку", але навіть не за "економічною" статтею, а за підозрою у держзраді. Її власник Олександр Запишний заявляє, що вже зупинив усі інвестиції, й не виключає, що взагалі згорне бізнес в Україні.

"Телеграф" поспілкувався з Запишним про подробиці цієї справи.

"Перше, що я подумав: боже, який сором"

— Олександре, СБУ проводила обшуки в офісі вашої компанії та у вас вдома, причому, за досить серйозною статтею — про державну зраду. У чому причина?

— Як вдалося з`ясувати, причина, принаймні офіційна, у нашому партнері по консорціуму — підприємству "Плутон". Колись, ще до 2014 року, в них був бізнес у Росії. І зараз за цим фактом СБУ проводить розслідування.

До чого тут наша компанія — я так і не зрозумів. За законодавством, консорціум передбачає партнерство абсолютно незалежних у господарській діяльності підприємств. Ми ніколи не мали бізнесу ні в Росії, ні в Білорусі. У мене там навіть знайомих немає.

— А ви не цікавилися у свого бізнес-партнера його російськими зв`язками до того, як об`єднуватися у консорціум?

— Ми створили консорціум для виконання держзамовлення від "Укрзалізниці". Наша компанія — виробник змінного струму, "Плутон" — постійного. Та ділянка залізниці, по якій ми працюємо, знаходиться в регіонах, де використовується електротяга, вона на постійному струмі, а ось енергія береться від мережі змінного струму. Тобто потрібна була кооперація. Ніяких заперечень щодо цього консорціуму ні в кого не було, як і щодо нашої спільної участі у тендері "Укрзалізниці".

Звісно, я задавав бенефіціару "Плутона" питання про Росію. Він запевнив, що ніякого бізнесу в нього там вже давно немає, і в мене не було підстав йому не вірити.

— Ви здивувалися, коли почули про те, що проходите у справі про держзраду?

— Спочатку я взагалі нічого не зрозумів. Перша думка була: боже, який сором, мене звинувачують у держзраді. Далі з`явилася думка: де я міг "зрадити", почав аналізувати події останнього часу, раптом щось зробив не так.

Потім подумав, що це якийсь дурний жарт, або якась локальна "імпровізація" наших місцевих правоохоронців. Що обов`язково повинні розібратися, і все вирішиться.

— Страшно було?

— Страшно! Вперше так страшно було як почалася війна, вдруге — коли прийшли з обшуками. Хоча обшук у мене вдома проводили дуже чемно й навіть культурно.

Навіть дали мені можливість дочекатися адвоката, хоча формально, як мені пояснили потім, могли й не чекати. Шукали докази державної зради, співпраці з РФ. Звісно, нічого не знайшли. Особливо зацікавили мій ноутбук та телефон, їх вилучили.

Я зрозумів, що це не "розіграш" і все набагато серйозніше, коли мені додзвонилася наша служба безпеки та повідомила, що обшуки йдуть у двох наших офісах, у головного бухгалтера, менеджера проєкту.

Та все одно була думка, що стаття про держзраду — це лише привід, щоб "зайти в економіку". Ми багато працюємо за державними замовленнями. До війни цей сегмент займав у нашому бізнесі до 10%, зараз — 30—40%. І мене вже давно попереджали, що, коли працюєш за бюджетні гроші, маєш бути готовим до того, що рано чи пізно до тебе прийдуть. Але ми ніколи не ховалися від перевірок і завжди готові надати будь-які документи чи пояснення щодо господарської діяльності.

"Адвокати кажуть: слухай, та це зараз такий тренд"

— А чому обов`язково повинні "прийти", якщо компанія виконує держзамовлення?

— Знаєте, яка зараз статистика на тендерах Прозорро? Вона не на користь державних замовлень. Середній показник учасників на таких тендерах – 1,5. Тобто на один тендер приходить два учасники, на другий — лише один. Ми теж на одному з тендерів були самі, його результати потім ще кілька разів скасовували. Та тут не в змові справа — працювати нікому.

Бізнес, особливо чесний, все менше хоче мати справу з державою, бо не вірить, що ця співпраця дійсно буде взаємовигідною, а ти не потрапиш "під прес" і не отримаєш надуманих "підозр". Багато компаній не йдуть на тендери, бо не вірять, що їх в принципі можна чесно виграти.

І всі бояться, що сьогодні ти отримаєш держзамовлення, а завтра тобі запропонують "поділитися".

— Вам теж пропонували?

— Ні. В мене майнула думка, що ось якраз хочуть "запропонувати" й тому прийшли з обшуками. Можливо, це планувалося на "другому етапі", але тепер вже навряд чи запропонують, бо я свідомо зразу ж надав цій історії розголосу. Але, якщо чесно, я шокований. Наша компанія планувала чималі інвестиції в нове виробництво — 8 мільйонів доларів. Будували цех, щоб мати змогу виробляти трансформатори, вони зараз дуже потрібні на ринку. Після обшуків все зупинили.

— Вас так легко зламати? Деякі бізнесмени ходять "під справами" по кілька років, і нічого, продовжують працювати. А у вас було лише кілька обшуків, і вже всі плани поставили на стоп?

— Я людина дуже незалежна. Я не хочу, щоб на моєму полі, в моєму домі, в моїй компанії, яку я створював, маючи 10 тисяч гривень і старенький "Ланос", хтось диктував правила гри. Бо ж я не порушував законодавство. Можливо, це дуже емоційно, але це так.

Я працюю "до першого обшуку". Тобто, якщо почнуться дії, які направлені на те, щоб мене пресувати, я краще зовсім вийду з гри. Не хочу боротися з вітряками. Якщо державі не потрібен мій бізнес, ну що ж, буду шукати інші ринки.

"Думаю про запасний аеродром"

— Вже розглядали якісь варіанти?

— Ми вже давно придивляємося до Чехії. Але планували залишити основне виробництво в Україні, а там відкрити лише представництво і сертифікувати продукцію, щоб мати змогу продавати її в Європі. Ніколи не думав про "запасний аеродром". А от зараз такі думки з`являються все частіше.

— Думаєте, в Чехії — мед?

— Я не думаю, я знаю, що не мед. Там, як і загалом у Європі, все набагато довше, ніж у нас. Там вищі податки, хто б вам не казав про зворотне. Там набагато важче зайти в ринок і вища, ніж в Україні, конкуренція. Легко точно не буде. Але в Європі є зрозумілі правила гри.

— А в Україні ви взагалі плануєте згортати бізнес?

— Вирішили зробити аудит. Деякі проєкти, які вже на фінальній стадії, безумовно, завершимо. Об`єкт, який тільки взяли в роботу, напевне, зупинимо.

І це не тому, що я такий вразливий, мовляв, мене образили, я грюкну дверима й піду. Не хочу, щоб слідчі звинувачували мене у тому, що я "ризиковий", що хочу щось вкрасти, або нашкодити безпеці країни. А таке мені вже закидають. Я запитав: а звідки ви знаєте, що я вкрасти хочу? Об`єкт лише будується, ніякої експертизи не було, а от підозри вже є.

Але це — щодо проєктів за держзамовленням.

Моя компанія працює. Окрім енергетики, в мене є ще й інші бізнеси, зокрема, будівельний. Врешті-решт, я військовозобов`язаний і не виїзний, як і решта українських чоловіків до 60 років.

Втім, як буде далі — поки не знаю.

— Якщо справу про держзраду раптом закриють, ви переглянете своє рішення?

— Не впевнений. Знаєте, чому? Руки опускаються. У 2022 році нам було дуже складно. Обороти впали зі 100 млн на місяць до 3 млн. А в мене лише зарплатний фонд понад 10 млн. Тобто навіть зарплати людям не міг заплатити. Але ми тоді працювали разом з владою над побудовою системи оборони Дніпра, рили окопи й встановлювали "їжаки". Було відчуття єдиної команди з владою, і це додавало сил.

Потім справи у бізнесі трохи пішли вгору, ми навіть обережно почали планувати розвиток. Але, на жаль, останні події позбавляють будь-якої мотивації.

Ну навіть якщо закриють справу, і що? Завтра можуть нову відкрити, і що я кому доведу? Тим більше, що я ж не єдиний, це не про проблему одного, конкретно мого кейсу. Таких зараз чимало.

Не знаю, можливо, це навіть дещо наївно. Але я реально думав, що з моїм бізнесом раптом стався якийсь унікальний прецедент. А адвокати кажуть: "Слухай, це зараз такий тренд. Тебе зачіпають, лізуть в економіку, там шукають якісь цікаві факти, або їх "створюють". І потім ти або вирішуєш питання, або не вирішуєш. Ти ж бізнесмен з немаленьким бізнесом. Ти поліз в бюджет, а що ти хотів?" А я хотів, щоб мене не чіпали, якщо я працюю в рамках законодавства.

— Проте, ви дали розголос цій справі. Зазвичай, так роблять, якщо планують "йти до кінця" й боротися.

— Я не революціонер, але я прихильник еволюційних змін. Свого часу, разом з іншими бізнесменами, ми змогли переломити ситуацію з нормативкою НКРЕКП та відкрити дискусію щодо правил роботи на енергетичному ринку, хоча до цього нас довго не чули. Розказую про свою історію, бо можливо, це якось допоможе змінити ситуацію в цілому. Наприклад, якщо я колись давно мав бізнес у Росії, або недавно — на окупованих територіях, чи просто колись їздив у Росію, то я вже злочинець, чи ще ні? Впевнений, такі питання ставлять собі чимало українців. Але не можна весь час жити під страхом "статті", потрібно, щоб людина чітко розуміла, що й де порушила і що робити, щоб нічого не порушувати. Вважаю, що такі нюанси мають бути дуже ретельно прописані законодавчо, без жодних шпарин.

Редакція "Телеграфу" дізналася, що співробітники Управління СБУ Дніпропетровської області провели обшуки у юридичної особи з Дніпра, що спеціалізується на виробництві та постачанні електроустановок. За попередніми даними, керівництво компанії може бути причетним до незаконної торгівлі з Росією під час повномасштабного вторгнення. В спецслужбі запевняють, що усі заходи проходили з суворим дотриманням законодавства та в рамках кримінального провадження 111-2 КК України (пособництво державі-агресору). Наголошується, що з метою повного та неупередженого з‘ясування всіх обставин СБУ ініціювала низку додаткових експертиз. Досудове розслідування продовжується.