Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC: Якщо підвищать податки, країні загрожує гіперінфляція вже цьогоріч

Експерт розказав, де держава може взяти гроші на армію без збільшення податкового тиску на бізнес

В Україні не вщухає подекуди гостра дискусія між владою та бізнес-середовищем щодо бюджетної кризи. З вересня в країні зростуть акцизи на пальне. Водночас уряд пропонує парламенту ще збільшити низку податків, аби частково залатати бюджетні діри. Втім, є чимало нюансів.

Чому великі бізнес-асоціації невдоволені планами чиновників? Чи є альтернативи наповнення головного кошторису країни та що врешті буде з цінами у магазинах вже цієї осені? Про це "Телеграф" запитав у Дмитра Олексієнка, віцепрезидента ICC Ukraine (Український національний комітет Міжнародної торгової палати) з оподаткування, обліку та аудиту.

— В Україні з вересня зросте акциз на пальне. За розрахунками авторів відповідного закону, це призведе до подорожчання бензину на заправках на 1,5 гривні за літр, дизеля — на 1,95 грн, автогазу — на 5,8 грн. Все ж таки, наскільки реально зростуть ціни на АЗС? Та як це здорожчення відіб'ється восени на роздрібних цінах на продукти в магазинах, на тарифах за проїзд у маршрутках тощо?

— Ціни на пальне зростають вже протягом певного періоду. Протягом минулого року вони зросли на 10%, тобто на 6 гривень. Протягом цього року ціни теж зросли внаслідок введення нових акцизів на пальне. Вони після чергового підвищення акцизу зростуть ще більше. Окрім того, зростання відбуватиметься, якщо будуть введені плани Міністерства фінансів, наприклад, щодо збільшення податку з обороту, додаткові акцизні платежі з заправних станцій тощо. Тому передбачити справжні масштаби зростання вартості пального дуже важко. Принаймні інфляцію вони розкачають десь на 1-3%.

Зазначу, що зараз в цих умовах, згідно з останнім опитуванням групи "Рейтинг", десь 32% респондентів відповіли соціологам, що людям вистачає грошей лише на їжу, а 9% опитаних повідомили, що навіть і на їжі економлять. Виходить, що 40% — це найбільш вразливі верстви населення, а зростання всіх цін в результаті дуже боляче скажеться на населенні.

Так, виробники хлібобулочних продуктів вже сказали, що вони планують піднімати ціни десь на 15%, починаючи вже з цієї осені…

— З огляду на те, що ціни на соціальні сорти хлібу в Україні регулюються, як на молоко та деякі інші соцхарчі, постає питання: Що врешті буде з вартістю інших продуктів (товарів) в роздрібних мережах? Зокрема — імпортних, які не регулюються ціновими обмеженнями? Адже, наприклад, доставити імпортну продукцію умовно зі Львова в Київ на автотранспорті після подорожчання пального очевидно буде дорожчим…

— Розумієте, що це буде такий своєрідний мультиплікатор. Зростають ціни на хліб, відповідно зростають ціни на інші продукти. Видатки на пальне зараз і так закладаються в собівартість усіх продуктів. Додатково ситуацію обтяжує те, що всі магазини під час блекаутів працюють на дизельних генераторах. Що буде восени та взимку з цими відключеннями електроенергії, ніхто зараз не знає.

Тому після подорожчання пального автоматично будуть підніматися ціни на абсолютно всі продукти. Зараз вже, за результатами червня-2024, промислова інфляція у нас була на рівні 15%, і очікується на такому ж рівні без підвищення цін на пальне за підсумками року. Причому, яке саме підвищення податків планується і які саме відрахування введуть, наразі цього теж ніхто ще не знає. Вже планується двозначна інфляція. А з усіма нововведеннями може бути і гіперінфляція. Принаймні, деякі аналітики про це кажуть.

— Мається на увазі в цьому році чи вже у наступному?

— В цьому році.

— Уточніть будь ласка, влітку уряд запропонував кілька податкових змін. Які податки можуть ще зрости та як саме? Якими можуть бути наслідки підвищення податків, крім декларованого урядом зростання доходів бюджету та чи є нині якісь альтернативи більшим податкам?

— 18 липня Кабінет міністрів презентував і подав урядовий проєкт про підвищення податків. Він викликав суттєвий резонанс у суспільстві. Наприклад, довкола введення так званого податку з обороту, який вони називають військовий збір. Ставка цього податку пропонується на рівні 1% з усіх операцій, усіх доходів. В принципі, його збиратимуть з усіх платників податків, і він буде діяти паралельно з податком на додану вартість (ПДВ) та із податком на прибуток. Це є нонсенс! Такого відрахування у світовій практиці немає.

Також пропонується підвищення військового збору з 1,5% до 5% з доходів громадян. Це призведе до тиску на легальну заробітну плату, і буде заганяти всіх легальних працівників в "тінь".

Окрім того резонанс викликали такі екзотичні ставки військового збору, як ставка в 30% з продажу ювелірних виробів, 15% — з продажу автомобілів, 5% — з продажу банківських металів, 5% — на нерухомість і так далі.

Запроваджується і так званий "російський податок" — акциз на солодку воду. Але не на цукор, а саме на всю солодку воду. Така практика є тільки в Російській Федерації. Ось чому у суспільства і виникло таке обурення. Практично всі бізнес-асоціації виступили з різким та негативним засудженням таких кроків.

Всі експерти аналітично розклали, що ніякого наповнення держбюджету не буде після введення нових податкових відрахувань, бо всі просто підуть в "тінь". Це чергове підвищення податків збільшує навантаження на "білий" бізнес. У той час тіньовий, "чорний" бізнес, ніхто чіпати не збирається.

До речі, тут з показовою і принциповою позицією виступили американці, зокрема посол США в Україні Бріджит Брінк, спеціальна представниця США з економічного відновлення Пенні Пріцкер, президент торговельної палати США в Україні Енді Хандер, і так далі. Вони сказали, що ніякого підвищення податків в Україні непотрібно. Україна може закрити всі свої бюджетні "діри" шляхом боротьби з "тінню".

Зараз в тіні перебуває більше 30% українського ВВП, тобто це дуже багато. Навіть під час війни, й загалом за останні 5 років, тінь збільшилась. Наприклад, у цьому контексті американці наводять такі цифри, що тільки з підакцизних товарів (цигарки, алкоголь, пальне) бюджет втрачає більше одного мільярда доларів США щорічно.

Український експорт зерна на 40% — "чорний". Просто компанії-одноденки вивозять зерно, валютна виручка не повертається в Україну, податки з цього не платяться і так далі. Згідно з аналітикою Американської торговельної палати, 71% українського ринку iPhone є чорним. Вони завозяться в країну контрабандними схемами. А митниця не те що, не ставить ніяких перепонів, а можливо, "в темі" й у частці з цих схем. І таких прикладів дуже багато.

Є багато відповідної аналітики, яка показує, що особливо під час війни, обсяг "чорного" ринку зріс. Тому що "білий" бізнес просто пішов з України. Офіційні дистриб'ютори, представники відомих брендів закриваються, мігрують в інші країни. А "чорний" бізнес, який у нас і так був, залишився та ще й зростає. Водночас влада з цим не те що нічого не робить, а стимулює це ганебне явище. Саме тому наші американські партнери кажуть, закрийте ці дірки і вам не потрібно підвищувати податки.

— Чи є нині якісь альтернативи більшим податкам?

— Зараз Міністерство фінансів і пан Данило Гетманцев (голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики) активно зустрічаються з бізнесом. Але фактично відбуваються два паралельні монологи. Вони кажуть, що так планували держбюджет-2024, що не запланували бюджетне наповнення на вересень. Зокрема в частині витрат на зарплати військовим і так далі.

Їх треба виплачувати, і мовляв іншого виходу немає, як підвищувати податки. На що бізнес каже у відповідь, якщо ви так підвищите податки, то ніхто їх платити не буде. Також підприємці відверто кажуть, що треба перестати красти, і все буде добре в Україні. Іншими словами, пропонуються різні підходи.

Я би запропонував вводити оподаткування не на всю розкіш. Тому що Міністерство фінансів каже, що автомобілі і нерухомість, будь-які в Україні, це — розкіш. Вводив би краще диференційоване оподаткування. Наприклад, на автомобілі вартістю більше, ніж 50 тисяч доларів, на нерухомість встановлював би ставки в залежності від метражу тощо. Піднімав би податок на доходи фізичних осіб, відповідно до прогресивної ставки.

До речі, це зробили всі нормальні країни. Вони вводили диференційну ставку, коли вперше гримнув ковід. Тобто переклали з малого бізнесу та людей з малими доходами економічний тягар на тих, які отримують більше доходів (і на фізичних осіб, і на компанії, тобто для бізнесу).

Лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної заробітної плати, з якої йдуть всі нарахування. Наприклад, тим же ФОПам (фізособам-підприємцям). Є такі пропозиції. Водночас думка бізнесу не враховується щодо зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес.

В сенсі підвищення податків як тягар для бізнесу є два варіанта розвитку подій. Реальний або фантастичний. Фантастичний — такий, коли що влада просто перекриє всі контрабандні схеми на митниці, проведе прозорі конкурси на керівників та управлінців митниці і податковій, зробить конкурс в Бюро економічної безпеки (щоб перекрити всі ці чорні схеми), зробить політично незалежними дані установи.

В іншому разі, страждати від постійного підвищення податків буде "білий" бізнес, і весь тягар бюджетних витрат буде на ньому. У той же час тіньовому бізнесу ніхто перепони ставити не буде.