Стародавнє серце: яку таємницю зберігає найстаріша вулиця Києва

Сучасний вигляд і довжину вулиця набула 1901 року

У Києві однією з найвідоміших та символічних є Володимирська вулиця, яка за століття неодноразово змінювала свою назву, відбиваючи політичні та історичні епохи. Вона претендує на статус найстарішої постійно населеної вулиці світу і найстарішої вулиці, що збереглася в Європі.

У цьому матеріалі "Телеграф" розповідає про вулицю Володимирську, за якою стоїть дивовижна та довга історія. Сьогодні вона залишається однією з ключових історичних артерій Києва, поєднуючи культурну, архітектурну та державну спадщину столиці.

Вулиця розташована у Шевченківському та Голосіївському районах міста Києва, місцевості Старий Київ, Нова Забудова. Проходить від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до Короленківської вулиці. Протяжність — 2,9 км.

У різні періоди вулиця мала назву Андріївська, Софійська, Золота та Університетська — до 30-х років XIX століття. Паралельно також використовувалася назва Велика Володимирська.

Історія

Володимирська вулиця вважається однією з найдавніших у Києві. Частина вулиці від Бабиного торжка (Десятинної церкви) до Софійських воріт виникла пізніше кінця X століття. Після спорудження на початку XI століття Софійського собору і близько 1037 — Золотих воріт досягла тодішньої межі міста — Золотих воріт.

Пролягала через найдавніші частини Києва – Місто Володимира та Місто Ярослава. Це була головна міська вулиця, що вела від парадного в’їзду Золотих воріт до головного храму — Софійського собору та князівських та боярських палаців Акрополя (Старокиївської гори).

На вулиці у 1837-1842 роках зводиться головна будівля (Червоний корпус) Київського університету. Університет був заснований у 1834 році та присвоєно ім’я Святого Володимира. Саме тому корпус був пофарбований у червоний колір, а вершини колон – у чорний (колір стрічки ордена Святого Володимира).

З того моменту почало формування справжньої особи вулиці – будували кам’яні будинки, спочатку 1-2-х, а згодом 3-5-ти поверхові будинки. Було збудовано низку адміністративних, громадських, житлових споруд, готелів.

У 1901 році вулиця набула сучасного вигляду та довжини. Протягом XX століття вулиця уникла масштабної перебудови — більша частина історичної забудови збереглася, хоча деякі будинки все ж таки були втрачені. Серед найвдаліших архітектурних об’єктів виділяються будівля бібліотеки Університету, Музей історії України, школа №25 та будинок №71.

У 1980-х роках частину вулиці позбавили бруківки.

Сьогодні Володимирська вулиця вважається однією з найпрестижніших і найзначніших у Києві, а за своїм статусом та значенням можна порівняти з Хрещатиком. Тут зосереджено унікальні пам’ятки XI–XIX століть: Софійський собор, комплекс Софійського монастиря, залишки Золотих воріт, будівлі Київського університету, Педагогічного музею, оперних театрів та урядових установ.

Назви

За довгі роки вулиця неодноразово перейменовувалась і свою сучасну назву знайшла лише у 1944 році.

• Андріївська, Софійська, Золота, Університетська (до 30-х років ХІХ століття).
• Десятинна, Нижньо-Володимирська (частини вулиць від початку до Софійської площі та від Караваївської вулиці до кінця) (з 1869 року).
• Велика Володимирська (з 1901 року)
• Короленка (з 1922 року)
• Велика Володимирська (під час німецької окупації у 1942-1943 роках)
• Сучасна назва – з 1944 року.

Назва Володимирська вулиця безпосередньо пов’язана з ім’ям князя Володимира Святославича (Володимира Великого) — хрестителя Київської Русі та одного з ключових правителів стародавнього Києва.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що одна з вулиць Києва поступово зникає. Вона має двохсотрічну історію.