Путін анексує Придністров'я? Чи з'явиться новий фронт біля кордону з Україною

Проблема з невизнаним Придністров'ям знову набула розвитку. Місцевий опозиціонер Геннадій Чорба раптово сповістив, що у Тирасполі – столиці проросійської квазіреспубліки – 28 лютого нібито можуть "попросити Путіна" приєднати їх до РФ.

Відповідну заяву начебто мають зробити на зібранні депутатів усіх рівнів. І цей крок придністровські сепаратисти нібито готують під виступ кремлівського диктатора перед Федеральними Зборами 29 лютого.

"Телеграф" дізнавався, для чого Москві потрібно знову розігрувати придністровську карту і чи з'явиться ще один фронт на кордоні з Україною.

Чому Придністров'я знову "розморозилось"?

Своєю чергою Головне управління розвідки Міноборони України спростувало плани Тирасполя щодо добровільної анексії Придністров'я. За інформацією джерел української розвідки, "влада" невизнаної республіки начебто не планує звертатися до Путіна 28 лютого.

Джерела української розвідки стверджують, що інформація про те, що сепаратисти Придністров’я хочуть приєднати квазіреспубліку до Росії, стала активно поширюватися в ЗМІ. Однак це частина внутрішнього політичного процесу — таким чином Тирасполь спеціально створює тиск, щоб захистити свої економічні інтереси.

Примітно, цього року Молдова надала Україні велику знижку на транзит української агропродукції. Це в контексті довготривалого блокування західних кордонів України стало позитивним кроком Кишинева.

Також набула чинності угода між урядом України та урядом Молдови, якою передбачене будівництво прикордонного переходу через річку Дністер на державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль і Косеуц.

А ще, як писав "Телеграф" раніше, Румунія добудовує транспортний коридор до кордону України, який стане альтернативою деяким заблокованим шляхам для українського експорту.

Таким чином, Україна зможе уникнути повної блокади з боку Польщі, Словаччини та Угорщини для товарних потоків (експорту та імпорту). А Придністров'я у транспортному сенсі вже де-факто нікому не буде потрібне.

Що дасть Путіну приєднання ПМР до РФ

У коментарі "Телеграфу" політолог, політичний консультант Ігор Рейтерович підтвердив, що за останніми політичними заявами в ПМР можуть стояти економічні питання.

— Потенційно таке звернення до Путіна сепаратисти ПМР можуть використати як засіб тиску на Молдову, яка перебуває в стані економічної війни, як заявляють в анклаві. Хоча Молдова нічого екстраординарного не робить, а захищає у тому числі свої національні економічні інтереси.

Однак є ймовірність, що Путін може визнати Придністров'я територію РФ, що буде дуже нераціональним кроком, навіть з точки зору інтересів Росії і реального закріплення цього "приєднання". Бо це анклав, на який Москва не може впливати, не має з ним прямого сполучення тощо. Але Путін може виходити з бажання отримати чергову "перемогу" напередодні "виборів" і показати себе продовжувачем традицій "збирача земель", чим він почав займатися ще 2014-го після окупації Криму, — пояснює він.

За словами експерта, теоретично крок по анексії ПМР у Москві можуть зробити, "або Путін може заявити, що він і російська влада візьмуть до уваги це бажання придністровських сепаратистів (якщо воно буде озвучене)".

— Не обов'язково, — продовжує Рейтерович, — що в Кремлі одразу приймуть рішення про приєднання Придністров'я, але росіяни можуть створити інформаційний привід, що, мовляв, Росія буде думати, щоб прийняти до свого складу території ПМР тощо.

Проте це дійсно буде ірраціональне рішення. Адже з точки зору раціонального сенсу такий крок тільки призведе до великих проблем для РФ, як в контексті санкцій, так і загострення ситуації в регіоні, а також нерозуміння навіть частиною російського суспільства, навіщо це робити в принципі.

Тому, скоріше за все, з боку ПМР може бути прохання, але це буде лише підтвердження попередніх намірів, які придністровські сепаратисти вже колись робили на т.зв. "референдумі" (про приєднання до Росії. — Авт.). Зараз вони можуть це в черговий раз підтвердити, використавши таке звернення як засіб тиску на Молдову.

При цьому заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін допускає можливість "приєднання" Придністров'я до Росії, нагадавши, що на території ПМР вже давно розташовані російські війська.

"Можливість офіційного "приєднання" Придністров'я до Рашки цілком реальна. За логікою РФ постійна ескалація — це найкращий спосіб тримати своє стадо в тонусі і готувати велику війну проти НАТО", — написав військовий у себе в Telegram-каналі.

При цьому він акцентував, що в Придністров'ї давно стоять російські війська — вони і так де-факто є частиною РФ.

"Складно зрозуміти, чому Захід досі дає можливість існувати цьому утворенню. Через свою слабкість тепер матимуть ще більшу проблему. А Молдова могла б, до речі, звернутися до нас по допомогу", — резюмував Жорін.

Своєю чергою військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у зв'язку з новою хвилею ІПСО довкола ПМР заспокоює українську громадськість.

"На території Придністров'я ознак формування наступальних угруповань нема. Збройні формування ПМР перебувають у бойовій готовності "Постійна". Здебільшого сили та засоби зосереджені для забезпечення охорони 1411-го артилерійського складу в Ковбасній та аеродрому Тирасполь", — написав експерт у себе в Facebook.

Він також додав, що минулого тижня в 3-й ОМСБр у Рибниці російські військові провели чергові командно-штабні навчання… на картах. І в ході них використали сценарій приведення бригади у бойову готовність "Повна" в умовах раптового нападу супротивника та активних дій ДРГ; організації оборони населених пунктів та важливих об'єктів; ведення оборонного бою.

"Чисельність російського контингенту в Придністров'ї близько 1700 людей особового складу (о/с). Це, власне кажучи, 2 батально-тактичні групи (БТГр). Незаконних озброєних формувань на території Придністров'я близько 7,5 тисячі о/с або 9 БТГр. Щодо техніки ситуація приблизно така: танки – 11 од., тобто, боєздатна рота танків Т-64Б/БВ та Т-72. Не менше 30 одиниць Т-64Б/БВ, Т-72 та Т-55 у небоєздатному стані. ББМ – близько 150 бойових машин типів БМП-1/2, БТР-60/70/80, БРДМ-2 та МТ-ЛБ. Знову ж таки, не всі вони в боєздатному стані. Ствольна артилерія – до 60 одиниць, а саме 122-мм гаубиці Д-30, 85-мм дивізійні гармати Д-44 та 100-мм протитанкові гармати МТ-12. РСЗВ — 20 одиниць 122-мм БМ-21 "Град"/ВВ-21. Тобто сумарно потенціал противника 11 БТГр. Але є нюанс", — зазначає Коваленко.

Оглядач "ІС" при цьому уточнив, що принциповий нюанс полягає у наступному: це не можна вважати повноцінними батальйонно-тактичними групами, "оскільки вони не мають штатної комплектації з техніки".

"Водночас навіть та техніка, що значиться на озброєнні незаконних військових формувань ПМР, не вся боєздатна і частково в непридатному для використання стані. І якщо уявити, що це угруповання, яке складно назвати ударним, вторгнеться в Україну, то його повне знищення займе до двох тижнів і не більше", — вважає він.

Як реагує Україна на воєнні загрози з боку ПМР

У перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну Придністровʼю нерідко відводили роль ще одного плацдарму, звідки росіяни могли напасти на нас. Попри те, що "взяти Київ за три дні" Кремлю не вдалося, концентрація російських військ на південно-західних рубежах України все ж створювала (і продовжує часом створювати) напруження. Іншими словами, Придністровʼя постійними "хитунами" відволікає на себе увагу і ресурси України.

За час широкомасштабної війни Київ неодноразово озвучував ідеї деокупувати Придністров’я. Так, коментуючи воєнні загрози з боку ПМР та використання Росією квазіреспубліки для нападу на Україну, президент Володимир Зеленський ще влітку 2022 року заявляв: "Ми відповідатимемо відповідним чином у разі ризиків… Вони мають знати – ці люди, які перебувають на тимчасово окупованій території Молдови – Придністров'я: для нас це будуть не удари, а ляпас, ми точно відповімо ударом. Але вважаю, що перш за все ми маємо все робити так, щоб не було дестабілізації у регіоні. Ми всіляко це показуємо".

У коментарі "Телеграфу" речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що ситуація на кордоні з невизнаною республікою залишається стабільною та контрольованою.

— Звісно, цей напрямок має певну загрозу для України. Ще раніше ми про це говорили, тому й укріплюємо і приділяємо йому значну увагу. Але казати, що там є сили (військові. — Авт.), які можуть становити загрозу Україні безпосередньо зараз, не можна, — каже представник ДПСУ.

Довідково: Придністров’я — це частина Молдови вздовж лівого берега річки Дністер. 1990 року в регіоні за військової підтримки армії РФ утворилася самопроголошена "Придністровська Молдавська Республіка". У світі її визнали лише кілька держав із невизнаним сепаратистським статусом — "Абхазія" та "Південна Осетія". Столицею цієї "республіки" є місто Тирасполь.

Протягом трьох десятиліть Росія зберігає контроль над Придністров’ям, щоб тримати у напруженні Молдову, Україну та інші держави регіону. В ПМР офіційно дислокується, за різними оцінками, від декількох тисяч до 10 тис. російських військових.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що Путін не збирається зупинятися на Україні. Під час своєї "Прямої лінії" 14 грудня 2023 року диктатор ясно дав зрозуміти усім — він піде далі.

Також повідомлялось, чому Молдова не єдиний варіант для Путіна, щоб відвернути увагу від поразки в Україні.