"Рамштайну" більше не буде? Що придумали в НАТО і як це вплине на Україну

Як США та Європа координуватимуть допомогу Україні?

На саміті НАТО у Вашингтоні країни-союзники домовились заснувати нову структуру — Безпекову допомогу і тренування для України (англ. NATO Security Assistance and Training to Ukraine, або коротко NSATU). На тлі турбулентності, яку відчуває світ через вибори президента США, цей крок з боку Альянсу — певний захисний механізм для стабільної підтримки Києва.

За що конкретно тепер відповідатиме НАТО, розповідає "Телеграф".

Як відомо, головним форматом, під час якого союзники вирішують питання військової підтримки України, є контактна група з питань озброєння "Рамштайн". Її 22 квітня 2022 року заснував міністр оборони США Ллойд Остін — тоді він запросив представників 40 держав зустрітися на авіабазі Сполучених Штатів у Німеччині, щоб обговорити нагальні потреби Києва. Зустрічі міністрів під керівництвом американської сторони проходять щомісяця і приносять Україні конкретні зобов’язання щодо грошей та зброї.

Поруч із "Рамштайном" у німецькому Вісбадені існував своєрідний "мозковий центр", який координував усю допомогу від партнерів — що, як і куди краще відправити. Офіційно — Міжнародний донорський координаційний центр. За лідерство у ньому відповідала Велика Британія, а серед персоналу були представники декількох десятків країн. Та в Північноатлантичному альянсі вирішили, що перебрати контроль над більшістю процесів варто на себе.

"NSATU зосередиться на трьох елементах. Одним із них є координація навчання [українських бійців]. Ще один елемент – координація військового обладнання та логістики з його доставки. І третій елемент — майбутній розвиток українських збройних сил, що є новим завданням", — заявив високопосадовець НАТО під час брифінгу у Вашингтоні, на якому був присутній "Телеграф".

Нову структуру розбудовуватимуть наступні кілька місяців у Вісбадені, також по східному флангу існуватимуть три допоміжні вузли — в Польщі, Румунії та Словаччині.

NSATU діятиме під керівництвом тризіркового генерала, який звітуватиме головнокомандувачу Об'єднаних сил НАТО в Європі, генералу армії Сполучених Штатів Крістоферу Каволі. Це компроміс між Вашингтоном та Брюсселем, адже США не бажали залишатися осторонь усіх процесів.

Але що означає запуск нової структури для долі "Рамштайну": чи продовжаться міністерські зустрічі?

— Контактна група з питань озброєння України фактично є дипломатичним форумом. Це був спосіб зібрати разом держави, щоб українці могли визначити свої вимоги на рівні міністрів і вищих посадових осіб. І в групі можуть бути дискусії про те, які країни збираються надавати яку допомогу, і як вони збираються виконувати вимоги України.

Це ніби дипломатична "розрахункова палата". Контактна група все ще є дипломатичним майданчиком для проведення цих дискусій… Вона залишиться під керівництвом США. Я не впевнений, коли буде наступна зустріч, але вони відбуваються принаймні щомісяця, — на вище згаданому брифінгу заявив високопосадовець НАТО.

За запевняннями чиновників, поки за американцями залишатиметься дипломатія, Альянс перебирає на себе організацію навчання бійців ЗСУ та процеси передачі погодженого країнами озброєння. І навіть якщо дипломатична складова через вибори в Америці зазнає змін, у НАТО запевняють про готовність працювати далі:

— Ми продовжимо працювати з будь-якою адміністрацією [США]. До Альянсу входять 32 країни. Регулярно змінюються уряди, і робота НАТО триває, — нагадав під час спілкування з журналістами один з високопосадовців.

На додачу NSATU бере на себе майбутній розвиток ЗСУ й тим самим — забезпечення сумісності українського війська з силами НАТО. Однак скільки займе виконання цієї задачі, в Альянсі сказати поки не можуть. Ба більше, на запитання "Телеграфу" один із чиновників зазначив: жодна країна-член НАТО не відповідає на 100% усім вимогам.

— Кожна країна має різні рівні сумісності. Те, чого ми прагнемо з Україною — це отримати певний набір її сил, сумісних з НАТО. Скільки часу це займе? Якби це не були умови воєнного часу, і якби ресурси були необмеженими, тоді, можливо, ми могли б досягти цього за п’ять-вісім років. Але під час війни це дуже складно, — сказав високопосадовець.

Та додав, що повна сумісність — це "напрям руху, де немає ідеального результату".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, чи може НАТО відповісти силою на провокації Росії.