Путін тисне на Європу: коли НАТО відповість силою на провокації Росії

За всю історію існування НАТО лише раз ввело в дію Статтю 5 свого договору (коли напад на одного союзника вважається нападом на всіх і вимагає рішучих колективних дій). Це сталося після 11 вересня 2001 року, коли жахливі терористичні атаки "Аль-Каїди" на США забрали життя майже трьох тисяч людей.

Тоді у жовтні на прохання Штатів було запроваджено першу в історії Альянсу антитерористичну операцію "Ігл Есіст": сім літаків НАТО, оснащених системою раннього виявлення і управління, брали участь у патрулюванні повітряного простору над територією США.

Пізніше Альянс запровадив другу антитерористичну операцію "Активні зусилля", і підрозділи ВМС НАТО розгорнули у Середземномор’ї. Вони контролювали судноплавство, щоб виявляти і запобігати терористичній діяльності.

Нині, коли Кремль розв’язав проти західних держав справжню гібридну агресію з шпигунськими мережами, підпалами, дезінформацією та навіть провокаціями із запуском ракет та дронів, лунають резонні запитання: чи не є це тероризмом, і чи не варто дати Москві адекватну відповідь вже зараз?

Ключ до стримування — Україна

"Росія залишається найбільш значною та прямою загрозою безпеці Альянсу. Тероризм у всіх його формах і проявах є найбільш прямою асиметричною загрозою безпеці наших громадян, а також міжнародному миру та процвітанню", — таким є формулювання у декларації за результатами липневого саміту у Вашингтоні.

Тема пов’язаних з РФ гібридних атак була на порядку денному під час зустрічі лідерів держав у США. Цю проблему як публічно, так і закритими дверима підіймали міністри країн, що вже напряму постраждали. Зокрема, мова про Литву. У травні торговельний центрі IKEA у Вільнюсі охопила пожежа, надалі Національний центр управління кризами попередив інші підприємства про можливі подібні провокації з боку російський спецслужб.

Крім цього, в регіоні Балтійського моря Росія час від часу вдається до глушіння сигналу GPS, що впливає на рух пасажирських авіарейсів. Тобто Москва вже наражає мирних жителів у Європі на небезпеку.

"Ми повинні знайти відповідь. Путіну треба донести, що ми не просто бачимо, ми не просто реєструємо випадки, а ми будемо діяти.

І тут я хотів би нагадати, що єдиний раз, коли Стаття 5 була застосована — це був теракт. І ми маємо чітко визначити: коли ми вирішимо, що це потрібно, ми це зробимо, і буде відповідь", — зазначав під час дискусії у Вашингтоні глава МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

На запитання, чи варто називати ці напади тероризмом він також дав вичерпну відповідь: "Якщо це тероризм, то однозначно. Підпалити торговий центр, заплатити людині за це, і ці гроші надходять з Росії, тоді так. Як інакше це можна назвати?" — сказав він.

Ландсберґіс додав, що зі своїм величезними можливостями росіяни можуть чинити хаос "де завгодно".

"Ми повинні створити дуже чітке стримування для подібних подій. Щоб наступного разу, коли вони починають щось планувати, знали, що на столі є підготовлена та підписана відповідь", — наголосив міністр.

Думку колеги розділив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, додавши, що якщо Росія несе загрозу в багатьох вимірах, мати відповідь потрібно у кожному з них.

Одну з пропозицій, як давати відсіч РФ, висунув литовський посадовець, вкотре закликавши надати Україні право бити вглиб країни-агресора:

"Українці просять дозволити завдавати удару вглиб території Росії. І чують: "Ні, не зараз". Тому я вважаю, що це помилка…

Принаймні, якщо [росіяни] нападуть на нас будь-яким способом, який вони задумають, то давайте дозволимо українцям атакувати їх у відповідь", — закликав Ландсберґіс.

На жаль, не завжди союзники дослухаються до партнерів зі східного флангу, тому іншої адвокації можливого застосування П’ятої статті відкрито не лунало.

Але в фінальному комюніке зустрічі в США окремо йдеться про оновлення політики НАТО щодо боротьби з тероризмом. У ній члени Альянсу визнають, що більшість інструментів залишаються у розпорядженні національних урядів. А колективна оборона (введення в дію тієї самої Статті 5) залишається за рішенням Північноатлантичної ради — основного органу прийняття політичних рішень в Альянсі. Так було завжди, утім в НАТО запевняють, що готові до всього:

"Зараз у нас є плани захисту як щодо Росії, так і щодо тероризму… у нас є найдетальніші плани щодо тероризму", — наголосив спеціальний координатор Генерального секретаря НАТО з питань боротьби з тероризмом Том Гофус.

Європа у стані війни?

Високопоставлений чиновник Альянсу під час одного з брифінгів в США, на який було запрошено "Телеграф", назвав серію надзвичайних подій на Заході "кампанією прихованих диверсій, яка має стратегічні наслідки". І ключова мета Москви пов’язана з Україною.

"Чому вони роблять це зараз? Вони точно вірять, що оскільки на Заході відбувається низка виборів, це чудова можливість і час для спроб підірвати суспільну підтримку України.

Вони, безперечно, бачать, що тримати оборону на полі бою стає складніше – доки до України не прибудуть зброя та боєприпаси, щодо доставки яких Захід взяв на себе зобов’язання — це найкращий час для подібного", — пояснив високопосадовець.

"Путін зараз намагається якомога сильніше тиснути на Європу на багатьох фронтах, чи то через дезінформацію, чи то через диверсії, чи то через хакерські атаки, будь-якими способами, аби підірвати впевненість та підірвати підтримку України", — додав він.

Представник НАТО наголосив, що "в Європі сьогодні є дуже реальне розуміння того, що вона перебуває у стані війни, і що триває конфлікт", і варто бути добре підготовленими для "підтримки життєздатності Статті 5". Це невід’ємно пов’язано із зобов’язанням союзників витрачати принаймні 2% ВВП на свою оборону. На практиці досі залишаються країни, що не дотягують до цього рівня. Зокрема, Італія, Іспанія, Бельгія, Канада та Хорватія.

Очевидно, що російські саботажі продовжуватимуться, і поки на це не послідує адекватної відповіді у вигляді уваги до підтримки України та власної оборони, нахабність Москви лише набиратиме обертів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що сталося з російськими "Шахедами" у Румунії.