Росія віддала політв’язнів та повернула шпигунів: що відомо про кожного учасника обміну

У мережі з’явилися імена та прізвища ув’язнених, яких обміняли між собою Росія та Захід. Згідно з інформацією російських ЗМІ, з боку Росії на обмін представлені 16 осіб, з боку Заходу — вісім.

Про це пише видання The Insider. Зазначають, що Росія обміняла політичних в’язнів на шпигунів та вбивцю.

Кого отримала Росія?

Вадим Красіков

Найманий вбивця, який служив у підрозділі "Вимпел" ЦСН ФСБ, а потім став виконавцем у низці вбивств на замовлення, у тому числі бізнесмена Олександра Козлова в Карелії в 2007 році, бізнесмена Альберта Назранова в Москві в 2015 році, чеченського біженця Зелімхана Хангошвілі у 2019 році та інших.

Спочатку Кремль відкидав будь-які звинувачення у причетності до вбивства Хангошвілі.

Однак розслідування The Insider розкрило справжню особу "Соколова" (під цим прізвищем діяв Красіков) та виявило докази його зв'язків зі спецслужбами. Це призвело до довічного ув'язнення вбивці в Німеччині.

Згодом Путін змінив тактику: він відкрито визнав зв'язок із Красіковим, назвавши його "патріотом", і публічно запропонував обміняти його на американського журналіста Евана Гершковича.

Артем і Ганна Дульцеви

У Любляні наприкінці 2022 року затримали подружжя, яке видавало себе за громадян Аргентини Людвіга Гіша та Марію Розу Майєр Муньос. Насправді це були Артем та Ганна Дульцеви зі Словенії. Ганна представлялася власницею художньої галереї, але розслідування The Insider виявило, що її не знали на місцевому арт-ринку.

Справжню особу пари встановили завдяки порівнянню відбитків пальців псевдоаргентинців з даними Інтерполу. Аналіз біографій подружжя вказує на високу ймовірність їхньої належності до нелегальної мережі ГРУ.

Михайло Мікушин

Норвезький суд у травні 2022 року розкрив особу шпигуна, який працював в Арктичному університеті Тромсе. Ним виявився Михайло Валерійович Мікушин, 1978 року народження, який маскувався під бразильця Жосе Ассіса Джіаммаріа, нібито народженого 1984 року.

Мікушин успішно інтегрувався в норвезьке академічне середовище, але був викритий. Розслідування підтвердило його зв'язок з ГРУ та виявило, що, попри вдалу інфільтрацію, "професор" допустив низку помилок, які призвели до його провалу як агента.

Павло Рубцов

На польсько-українському кордоні 27 лютого 2022 року польські спецслужби затримали Павла Рубцова, агента ГРУ, який діяв під прикриттям іспанського журналіста Пабло Гонсалеса. Йому висунули звинувачення у шпигунстві на користь Росії.

Рубцов, користуючись журналістськими повноваженнями, збирав розвідувальну інформацію в Україні та намагався увійти в довіру до російських опозиціонерів.

Після арешту, аналіз вилучених у нього цифрових носіїв виявив детальні звіти про діяльність Жанни Нємцової та її оточення. Особливу увагу псевдожурналіст приділяв учасникам літньої школи журналістики з України та США.

Роман Селезньов

Хакер, на ім'я Роман Селезньов, з 2003 року торгував викраденими даними банківських карток, переважно американських громадян. За оцінками слідства, його діяльність спричинила збитки на суму понад $169 мільйонів.

У США по цій справі винесли безпрецедентно суворий вирок — 27 років ув'язнення. Хакера звинуватили у комп'ютерному шахрайстві та викраденні персональних даних. Злочинець перебував під вартою з 2014 року, а остаточне рішення суд ухвалив у 2018 році.

Роман Селезньов є сином депутата Держдуми РФ Валерія Селезньова (партія ЛДПР).

Владислав Клюшин

Бостонський суд США 7 вересня 2023 року виніс вирок російському бізнесмену Владиславу Клюшину, засудивши його до 9 років ув'язнення за інсайдерську торгівлю. Клюшина затримали у Швейцарії в березні 2021 року та згодом екстрадували до США.

Йому інкримінували участь у міжнародній схемі, яка використовувала конфіденційну інформацію для незаконного збагачення на фондовому ринку. За даними обвинувачення, ця схема, організована за межами США, принесла учасникам прибуток у $93 мільйони.

Вадим Конощенок

Конощенко був ключовою фігурою в контрабандистській мережі "Сернія", яка нелегально постачала високотехнологічне обладнання з США через країни ЄС російським державним компаніям. Масштаби операцій мережі вражають: ядро "Сернії" отримало держконтрактів на 5,2 млрд рублів, а периферійні компанії — на 1,2 млрд.

У листопаді 2022 року Конощенка затримали в естонській Нарві під час спроби ввезти контрабанду до Росії. Раніше його вже зупиняли на кордоні з напівпровідниками, електронікою та снайперськими кулями, але він продовжував свою діяльність до арешту та екстрадиції до США.

Розслідування виявило зв'язки "Сернії" з російськими спецслужбами. Серед вилучених у Конощенка матеріалів знайшли його фото у формі ФСБ з підписом "фото на паспорт", яке він надіслав своєму контакту.

Кого з політв’язнів звільнила Росія?

Володимир Кара-Мурза

Російський суд у квітні 2023 року виніс суворий вирок активісту та публіцисту Володимиру Кара-Мурзі — 25 років колонії. Він утримувався в московському СІЗО з квітня 2022 року за трьома звинуваченнями: поширення "фейків" про армію, співпраця з "небажаною організацією" та державна зрада.

Звинувачення у державній зраді Кара-Мурзі висунули через його публічні виступи в США та Європі. У своїх промовах він викривав державний терор з політичних мотивів, фальсифікації виборів та порушення прав людини в Росії. Крім того, він відкрито називав Росію країною-агресором у війні проти України.

У 2021 році співробітники НДІ-2 ФСБ зробили дві спроби отруїти опозиціонера. Незабаром Кара-Мурза подав заяву про замах на вбивство, але у порушенні кримінальної справи йому було відмовлено. Після замахів у політика почалися серйозні проблеми зі здоров'ям.

Ілля Яшин

Міщанський районний суд Москви 9 грудня 2022 року виніс суворий вирок за статтею про поширення "фейків" про російську армію. Ілля Яшин отримав 8,5 року колонії загального режиму, що на той момент стало найжорсткішим покаранням за цією статтею. Кримінальну справу проти Яшина відкрили через його стрім, присвячений злочинам російських військових у Бучі. Крім того, на нього склали чотири адміністративні протоколи за "дискредитацію" армії.

Алсу Курмашева

Алсу Курмашева, 47-річна редакторка проекту "Радіо Свобода" Idel.Реалії, громадянка Росії та США, потрапила під переслідування російської влади. У травні 2023 року вона прибула до Росії з сімейних причин, але 2 червня її затримали в аеропорту Казані при спробі вилетіти до Чехії. У неї конфіскували обидва паспорти та оштрафували за неповідомлення про друге громадянство.

18 жовтня Курмашеву, яка чекала повернення документів у Татарстані, заарештували в рамках кримінальної справи. Хоча її не внесли до реєстру "іноагентів", влада очікувала, що вона сама мала б заявити про свій потенційний статус.

У грудні проти журналістки порушили нову справу за статтею про військові "фейки" через її редакторську роботу над книгою "Нет войне. 40 историй россиян, выступающих против вторжения в Украину". З жовтня 2023 року вона перебувала в СІЗО.

19 липня 2024 року Верховний суд Татарстану виніс вирок Алсу Курмашевій — 6 років і 6 місяців колонії за поширення "фейків" про російську армію.

Еван Гершкович

16 років колонії за звинуваченням у шпигунстві. Еван Гершкович став першим співробітником іноземного ЗМІ в новітній історії Росії, якого заарештували за таким обвинуваченням.

Гершковича затримали в березні 2023 року в Єкатеринбурзі, куди він прибув для інтерв'ю з піарником Ярославом Ширшиковим про ставлення суспільства до вербування в ПВК "Вагнер".

Обвинувачення стверджує, що журналіст "за завданням ЦРУ" збирав секретну інформацію про оборонне підприємство у Свердловській області. Натомість, за словами фотографа, який співпрацював з Гершковичем, репортер готував матеріал про сприйняття війни в російських регіонах, відвідавши Єкатеринбург і Нижній Тагіл та плануючи поїздки до інших міст.

Олег Орлов

Кримінальну справу проти 70-річного правозахисника, голову "Меморіалу" Олега Орлова порушили у березні 2023 року після обшуків у "Меморіалі", які проходили в рамках іншої справи, про реабілітацію нацизму. У ході слідчих дій в організації вилучили техніку та архівні документи. Самого Орлова звинуватили в написанні статті, в якій він назвав бойові дії Росії в Україні "найважчим ударом по майбутньому країни".

27 лютого 2024 року суд РФ визнав Орлова винним та засудив до 2,5 року ув'язнення в колонії.

Одразу після його надходження до СІЗО-5 "Водник" 70-річному Орлову зробили пропозицію підписати контракт про згоду на відправлення на фронт до України. Коли він нагадав про свій вік, співробітники СІЗО заявили, що їх "нічого не бентежить".

Олександра Скочиленко

Скочиленко затримали 11 квітня 2022 року, перед цим у неї вдома пройшов обшук. За версією слідства, 31 березня художниця поширила в магазині "Перекресток" інформацію про Збройні сили Російської Федерації: дівчина вставляла замість цінників товарів повідомлення про загиблих під час обстрілу Маріупольського драмтеатру мирних жителів.

16 листопада 2023 року районний суд Санкт-Петербурга засудив Олександру до 7 років позбавлення волі. Невдовзі після вироку суддю у справі Скочиленко підвищили до заступника голови Калінінського районного суду.

Андрій Пивоваров

31 травня 2021 року колишнього главу "Открытой России" Андрія Пивоварова було знято з рейсу Санкт-Петербург — Варшава і затримано в аеропорту Пулково вже після проходження паспортного контролю. Проти нього порушили кримінальну справу за статтею про провадження діяльності небажаної організації.

Пізніше до звинувачення було додано 30 постів та один репост у Facebook, які, крім іншого, стосуються протестів у Хабаровську, незгоди із внесенням поправок до Конституції та підтримки затриманих на мітингах. У липні 2022 Пивоварова засудили до 4 років колонії.

Ксенія Фадєєва

Колишня керівниця томського штабу Навального отримала суворий вирок у грудні 2023 року. Суд призначив їй 9 років колонії за двома звинуваченнями: організація діяльності екстремістської спільноти з використанням службового становища та участь у некомерційній організації, що посягає на особу та права громадян.

Крім тривалого терміну ув'язнення, Фадєєву також оштрафували на півмільйона рублів.

Лілія Чанишева

Колишню голову уфимського штабу Олексія Навального заарештували в Уфі в листопаді 2021 року. Вона стала першою фігуранткою справи про створення "екстремістського співтовариства" після визнання ФБК і штабів Навального такими — попри те, що вони були розпущені. Обвинувачення в екстремізмі пред'являлися Чанишевій заднім числом за діяльність, коли організації ще не мали статусу екстремістських.

У червні 2023 року її визнали винною у створенні екстремістського співтовариства, закликах до екстремізму та створенні організації, яка порушує права громадян. Прокурор вимагав 12 років колонії.

Вадим Останін

Колишній голова Барнаульського штабу Навального. Спочатку керував штабом у Бійську, а потім у Барнаулі. На цій посаді він викривав місцевих корупціонерів та допомагав жителям Алтайського краю впливати на роботу чиновників.

Був затриманий у грудні 2021 року, проти нього порушили кримінальну справу щодо участі в екстремістській спільноті та некомерційній організації.

У липні 2023 його засудили до 9 років колонії загального режиму.

Ріко Крігер

Колишнього співробітника німецького Червоного Хреста, медика Крігера, затримали в Білорусі в жовтні 2023 року. Його звинуватили за шістьма статтями: незаконні дії щодо вогнепальної зброї, приведення в непридатність транспорту або шляхів сполучення, створення екстремістського формування або участь у ньому, агентурна діяльність, найманство та акт тероризму.

Стверджувалося, що Крігер прибув до Білорусі в жовтні 2023 року під виглядом туриста, але насправді виконував завдання українських спецслужб. Крігера засудили до розстрілу.

30 липня 2024 року Олександр Лукашенко помилував Крігера.

Герман Мойжес

28 травня затримали юриста, ідеолога велоруху Германа Мойжеса, громадянина Німеччини та Росії. Його звинувачували у державній зраді.

Спочатку Мойжеса намагалися зупинити на набережній Крюкова в Санкт-Петербурзі, але він був на велосипеді і прийняв маневри силовиків за неадекватну поведінку водіїв, тому просто ухилився і поїхав. Затримали його біля будинку на набережній Фонтанки. Мойжеса відвезли до московського слідчого ізолятора "Лефортово", на запит спецслужб суд заарештував його на два місяці.

Кевін Лік

18-річний Лік став першим засудженим за держзраду школярем у Росії. Його засудили до 4 років колонії загального режиму у грудні 2023 року. Згідно з рішенням суду, він фотографував "місця дислокації" військової частини у Майкопі, після чого надсилав фотографії електронною поштою "представнику іноземної держави". Лік є громадянином ФРН та Росії, і влітку 2022 року його мати ухвалила рішення повернутися із сином до Німеччини.

Демурі (Дітер) Воронін

Громадянин Росії та Німеччини. Політолог, 45 років. Фігурант справи журналіста Івана Сафронова. Вороніна затримали у лютому 2021 року під час візиту до Росії та звинуватили в тому, що він нібито отримував від Сафронова інформацію, яку потім продавав іноземним розвідкам.

У березні 2023 року Мосміськсуд визнав Вороніна винним у держзраді і засудив до 13 років і 3 місяців колонії суворого режиму.

Патрік Шебель

Громадянин Німеччини. У січні 2024 року був затриманий у Пулковому через шість мармеладок, у складі яких експерти виявили марихуану. У ході судового процесу Шебель розповів, що у його рідній країні такі цукерки продаються легально, про заборону подібних наркотичних речовин у Росії він не знав, а ведмедиків купив ще рік тому, щоб вживати перед тривалими перельотами.

Пол Вілан

Американський військовослужбовець (колишній морський піхотинець) Пол Вілан був заарештований у 2018 році, коли прилетів до Росії на весілля свого колишнього товариша по службі. У червні 2020 року його визнано винним у шпигунстві проти Росії та засуджено до 16 років колонії суворого режиму. Винним себе не визнав.

Сам Вілан пов'язав своє кримінальне переслідування із боргом у розмірі близько 100 тисяч рублів, який його давній знайомий, оперативник ФСБ, нібито не захотів йому віддавати.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що російський опозиціонер у коментарі нашому виданню розповів, хто потрібний Путіну і чого чекати від масштабного обміну.