Україна для "яструбів" — в пріоритеті: чого чекати від нового складу Європейської комісії

Єврокомісія змінює свій склад: що це означає для України?

З 1 грудня стає до роботи новий склад Європейської комісії — найвищого органу виконавчої влади в Євросоюзі. Йдеться про команду, раніше представлену президенткою Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Це 27 єврокомісарів з усіх країн-членів, а також Високий представник ЄС із закордонних справ.

Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова розповідає головне про людей, яка наступні п’ять років будуть безпосередньо пов’язані зі шляхом України до Євросоюзу.

За що відповідає Єврокомісія?

Розглянемо її роль саме в контексті взаємодії з Україною.

Саме Європейська комісія в наступні роки відповідатиме за детальні переговори з Києвом щодо вступу до ЄС. Так, офіційно переговорний процес стартував 25 червня 2024 року через проведення Міжурядової конференції, утім, це була радше символічна подія, і основний обсяг роботи — ще попереду.

Наразі Україна перебуває у процесі скринінгу. Це процедура, під час якої фахівці Європейської комісії спільно з представниками країни-кандидата аналізують національне законодавство на відповідність праву ЄС (acquis ЄС). Скринінг відбувається за 35-ма переговорними главами або розділами, згрупованими за шістьома кластерами. Це вагомий перелік сфер: від питань правосуддя та антикорупції до захисту екології.

В результаті скринінгу визначають пріоритети ключових реформ (benchmarks), які має втілити держава-кандидат. За результатами скринінгу Єврокомісія представляє звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалює рішення про відкриття переговорних кластерів.

Грубо кажучи, попереду 35 кроків, які поступово й ґрунтовно треба пройти. Першим і останнім відкриють кластер "Основи". Це питання судочинства, прав людини, антикорупції, функціонування різних органів влади і, загалом, реформи держуправління.

Українська влада сподівається, що до кінця цього року вдасться закласти основу для відкриття переговорів за першими переговорними розділами вже на початку 2025 року.

"Ми маємо рухатись швидше, рухатись динамічно уперед і вже незабаром завершимо процедуру скринінгу законодавства України. Вже на початку 2025 року ми готуємося відкрити перемовини щодо першого кластеру… Другий та всі інші кластери – без зволікань", — сказав президент України Володимир Зеленський під час презентації Плану стійкості в Раді.

Україна та ЄС проводять переговори аж до моменту закриття всіх переговорних кластерів — це означає відсутність зауважень до проведеної Києвом роботи. Після цього Єврокомісія презентує свій фінальний висновок щодо готовності України до вступу в ЄС. Надалі держави-члени Євросоюзу мають ухвалити одностайне рішення про підписання угоди про вступ України.

Називати конкретну дату, коли ми досягнемо фінішної прямої на шляху євроінтеграції, зараз некоректно. Враховуючи досвід інших країн, це може зайняти вісім-десять років.

Що відомо про єврокомісарку з розширення ЄС

За підхід Єврокомісії до переговорів з Україною відповідатиме єврокомісар з питань розширення Євросоюзу. Раніше це питання курував представник Угорщини Олівер Варгеї.

Та в ЄС вирішили, що більше не хочуть, аби посаду обіймав він чи будь-який інший угорець на тлі затягування початку переговорів про вступ України та прихильності влади Угорщини до РФ. У результаті Варгеї понизили до посади комісара з питань охорони здоров'я та добробуту тварин.

Єврокомісаркою з розширення призначено словенську журналістку та дипломатку Марту Кос. 2022 року вона хоч і засудила російську агресію проти України, але вскочила у скандал через заяву, що Словенія не має закривати двері для відносин із РФ. Утім, після цього Кос дотримувалася лише проукраїнської риторики, зазначаючи, що Україна бореться у тому числі й за безпеку Європи.

Перед призначенням на посаду вона мала пройти слухання в Європарламенті, під час яких багато уваги приділили українському питанню.

"Триваюча агресивна війна Росії проти України є неспровокованим, невиправданим і незаконним нападом на суверенну державу, її територіальну цілісність і право на самовизначення. Україна щодня бореться за нашу свободу, і я зобов’язуюсь працювати заради її свободи, зокрема сприяючи її вступу до ЄС…

На сході [Європи] головним пріоритетом [Євросоюзу] має бути міцне закріплення України та Молдови в процесі вступу до ЄС, а також забезпечення того, щоб Грузія могла залишатися на європейському шляху", — йдеться у відповідях дипломатки.

Під час дискусії вона висловила думку, що Україна додала нової динаміки у весь процес розширення Євросоюзу.

"Ми живемо в історичний момент, коли розширення стало пріоритетом Європейського Союзу, і значною мірою завдяки Україні. Ми ще ніколи не мали країни-кандидата, яка перебуває у стані війни, але ми бачимо, наскільки значний прогрес ця країна вже досягла. Тому інтеграція України до ЄС, підтримка її відновлення та допомога у відбудові зруйнованого будуть моїм пріоритетом", — зазначила Кос.

Утім наголосила, що Україна, як і інші країни-кандидати, мають виконати всі реформи, необхідні для приєднання до ЄС.

"Я забезпечу, щоб шлях до вступу в ЄС залишався повністю заснованим на заслугах. Кожна країна-кандидат буде оцінюватися відповідно до свого власного прогресу. Я підтримую амбіції, але не може бути жодних коротких шляхів, і я ніколи не поступлюся якістю заради швидкості", — сказала Кос.

"Яструб" щодо Росії в Єврокомісії

Напевно, одне з найкращих призначень у новому складі Європейської комісії — політикиня Кая Каллас на посаді Високого представника ЄС із закордонних справ. Колишня прем’єрка Естонії відома своєю "яструбиною" позицією щодо РФ і інших авторитарних режимів — це та риторика, яка зараз потрібна Європі.

"Ці п’ять років не будуть простими. На Європейському континенті триває повномасштабна війна: російська агресія проти України. Я бачу, як навколо нас формуються автократичні коаліції та відбуваються загрозливі геополітичні зрушення по всьому світу.

Я бачу, як такі гравці, як Росія, Китай, Північна Корея та Іран, прагнуть змінити міжнародний порядок, заснований на правилах. Я бачу, як Китай і Росія використовують взаємозалежність як зброю та експлуатують відкритість наших суспільств проти нас.

Ми повинні усвідомлювати загрозу і відповідати на неї належним чином разом із нашими найближчими союзниками та партнерами, не втрачаючи ані крихти того, ким ми є…

Перемога України – це пріоритет для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже складна, і саме тому ми повинні працювати щодня – сьогодні, завтра і так довго, як буде потрібно, забезпечуючи стільки військової, фінансової та гуманітарної допомоги, скільки необхідно. Це має супроводжуватися чітким шляхом для України до вступу в Європейський Союз. Адже те, за що ми боремося, – це європейська безпека та європейські принципи", — заявила Каллас перед Європарламентом.

Тоді ж дипломатка вчергове наголосила на необхідності "стійкого миру" для України та неможливості поступок Росії.

Новий єврокомісар з оборони

Вперше в історії у новому складі Європейської комісії вводиться посада єврокомісара з оборони. Ним став колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.

Раніше "Телеграф" детально розповідав про шість основних проблем оборонної галузі в ЄС. Європейці не встигають за своїми глобальними конкурентами по оборонному ринку, зокрема, через недостатні витрати на галузь. Завдяки тривалому періоду миру та захисній "парасольці" з боку США військові витрати в ЄС знижувалися протягом десятиліть.

Також велика проблема — відсутність належної координації між європейськими союзниками щодо виробництва зброї чи то розробок нових моделей. І хоча оборонна політика — справа кожної держави-члена, новий єврокомісар має допомогти зі співпрацею між країнами, а також втіленням в життя Європейської оборонно-промислової стратегії, що має підтримати конкурентоспроможність ЄС.

Під час слухань в Європарламенті Андрюс Кубілюс наголосив на важливості інтеграції української оборонної промисловості з європейською. Крім того, європейцям є чого повчитися у українського війська. У вересні 2024 року саме в Києві відкрили Офіс оборонних інновацій ЄС.

"Офіс інновацій є дуже важливим. І це важливо не лише для України, а й для оборонної промисловості ЄС, адже, на мою думку, наша промисловість має багато чого навчитися в української оборонної індустрії, яка іноді створює справжні дива.

Я б назвав це "новою оборонною промисловістю", яка досягає значних успіхів, наприклад, у виробництві дронів. Це вражає. Крім того, я хотів би бачити, щоб наша фінансова підтримка військових потреб України витрачалася ефективно, як це нещодавно зробила Данія, закуповуючи в української оборонної промисловості товари та обладнання, необхідні для оборони України", — розповів дипломат.

Крім того, Кубілюс заявляв: якщо США скоротять свою підтримку України, в ЄС мають знайти шляхи, "як компенсувати хоча б частину цієї допомоги".

Є відчуття, що новий склад Єврокомісії сформований президенткою Урсулою фон дер Ляєн з розумінням, що ЄС має відігравати сильнішу роль на світовій арені. І що важливо: Україна займає вагоме місце у візії ЄС на наступні роки.