300 000 доларів? "Телеграф" підрахував, скільки коштувала операція з підриву "Північних потоків"

Орден від Польщі, засудження від Німеччини: що чекає на підривників Північних потоків

Підрив газопроводів "Північний потік", здійснений у вересні 2022 року, залишається гострою темою міжнародної політики. Німеччина оголосила імена семи підозрюваних членів екіпажу яхти "Андромеда" – всі вони є українцями. Одного з них у серпні цього року затримали в Італії.

У світовому кіноматографі та поп-культурі підготовка таких операцій зазвичай є вкрай видовищним та дуже дорогим процесом. А скільки міг коштувати підрив "Північного потоку"? "Телеграф" спробував "підбити кошторис" події, яку вже оголосили диверсією століття

Таємниця "Північного потоку": скільки коштувала диверсія століття?

В ніч на 26 вересня 2022 року у Балтійському морі прогриміли вибухи — були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2". Ці труби з’єднували Росію та Німеччину і відігравали ключову роль у постачанні російського газу до Європи. Після інциденту на місці підриву стався витік метану — обидва трубопроводи були заповнені технічним газом.

Розслідування вели Німеччина, Швеція та Данія. У 2023-му вони повідомили Раді Безпеки ООН: сліди вибухівки виявили на яхті "Андромеда", яка, ймовірно, використовувалась у тій операції. Слідство вважає вибухи навмисним актом саботажу. Вибухові пристрої були закріплені на глибині близько 70-80 метрів. Кожен заряд важив, за оцінками слідчих, приблизно 14-27 кг.

Порахувати вартість саморобної вибухівки дуже складно. Адже виробники вказують ціну на готовий боєприпас, який часто складається із низки високотехнологічних компонентів. При цьому вартість пластиду як окремої речовини у документації не вказується.

Військовий оглядач Олег Старіков в коментарі "Телеграфу" заявив, що вважає: диверсія на "Північних потоках" могла коштувати близько мільйона доларів. Він пояснює: витрати включали оренду яхти, спорядження для водолазів, вибухівку, логістику та оплату команди.

• Підготовка та планування — приблизно 50 000 доларів. Це включає планування маршруту, підбір команди і координація.
• Оренда судна (типу яхти "Андромеда") — 50 000-100 000 доларів.
• Оплата цивільної команди (водолази, шкіпер, координатори) — до 100 000 доларів. Витрати на підготовлених виконавців і їхнє залучення — ще одна вагома позиція у загальному бюджеті.
• Спорядження і спеціальне обладнання для глибоководної роботи — 50 000-100 000 доларів. Включає професійне дайверське оснащення та технічні засоби, необхідні для роботи на великій глибині.
• Логістика та маскування операції — 50 000-100 000 доларів. Транспорт, документи, зв’язок, доставка обладнання та інші супутні витрати на забезпечення операції.
• Вибухові матеріали та активаційні елементи — умовна оцінка 50 000-100 000 доларів — це одна з найважчих статей розходів.
• Постопераційні заходи зі "зачистки" слідів — близько 25 000-30 000 доларів. Йдеться про дії після виконання завдання, які також потребують ресурсів.

На якому етапі слідство зараз?

Через три роки після вибухів слідство знову наводить сенсаційні підозри — німецькі прокурори, за повідомленнями низки видань, нібито ідентифікували групу, яка стояла за підривом "Північного потоку". "Die Zeit", "Süddeutsche Zeitung" та ARD посилаються на матеріали федеральної прокуратури: усі підозрювані — нібито громадяни України.

За даними розслідувань, загін складався з капітана, координатора (затриманого в Італії 21 серпня), експерта з вибухівки та чотирьох водолазів — всього 7 членів екіпажу.

Журналісти також пишуть, що в розпорядженні слідчих є свідчення про переміщення підозрюваних з фіктивними паспортами і навіть про те, що одного з них нібито вивозили з Польщі в Україну автомобілем українського військового аташе — аби уникнути арешту.

Хронологія ключових подій:

• 2005-2012 — ідея та будівництво першої нитки "Північного потоку";
• 2013-2021 — планування та добудова "Північного потоку-2"; проєкт критикують ЄС, США, Польща, країни Балтії та Україна;
• 24 лютого 2022 — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну сертифікацію "Північного потоку-2" призупиняють;
• 26 вересня 2022 — вибухи пошкоджують три нитки газопроводу, починаються розслідування Данії, Швеції та Німеччини;
• 2023-2024 — з’являються різні версії про винних (від США та Норвегії до державних чи недержавних груп); з’являються повідомлення про європейський ордер на арешт одного з підозрюваних.
• Липень-серпень 2024 — нібито спроба вивезти підозрюваного з Польщі до України.
• 21 серпня 2025 — в Італії затримали ймовірного координатора операції, якого розшукує німецька прокуратура.

Арешт від німців, орден від поляків

Володимир Журавльов, інструктор із дайвінгу, став одним із ключових підозрюваних у справі про підрив "Північних потоків". До літа 2024 року він жив у Польщі, однак після видачі європейського ордера на арешт залишив країну ймовірно повернувшись в Україну.

За даними німецьких ЗМІ, саме його ідентифікували на знімках з камери спостереження на острові Рюген — 8 вересня 2022 року він був пасажиром фургона, що віз групу водолазів до яхти "Андромеда". Слідство підозрює, що він входив до групи, яка безпосередньо закладала вибухівку на газопроводи.

Європейський ордер на арешт німецька прокуратура видала ще в червні 2024 року, проте затримати Журавльова не вдалося. За версією слідчих, на початку липня він утік із Польщі на автомобілі з дипломатичними номерами, за кермом якого перебував український військовий аташе. Це викликало обурення в Берліні — адже польська сторона не виконала ордер. Прокуратура Польщі пізніше пояснила агентству Reuters, що документ надійшов до них лише після втечі підозрюваного.

"Для нас він герой": як реакція Польщі вирізнилася серед інших

Німецький Der Spiegel описував, як співробітники німецьких спецслужб дивувались реакції польських колег: "Навіщо нам його затримувати? Для нас він герой", — цитував журнал їхню позицію. Польська "Rzeczpospolita" з посиланням на джерела повідомляла, що міністр закордонних справ Радослав Сікорський у приватних розмовах навіть заявляв про готовність надати Володимиру Ж. притулок у Польщі та нагородити його орденом.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський давно відомий своїми різкими заявами щодо російсько-німецького газового проєкту. Ще майже двадцять років тому, обіймаючи посаду міністра національної оборони, він порівняв "Північний потік" із пактом Молотова — Ріббентропа.

Через роки Сікорський знову опинився в центрі скандалу. У вересні 2022-го, вже як депутат Європарламенту, він опублікував у Twitter фото з місця вибуху на Балтійському морі з лаконічним підписом: "Дякую, США". Після хвилі критики, зокрема з боку Держдепартаменту США, політик видалив пост, але дискусія довкола нього не вщухала ще довго.

У березні 2024 року, вже на посаді міністра закордонних справ, Сікорський у коментарі Rzeczpospolita знову торкнувся теми. Відповідаючи на питання, чи підозрює він американців, міністр сказав: "Якщо вірити пресі, це зробив хтось, хто мав корисливий інтерес. І американська сторона знала про це заздалегідь та нічого не зробила, щоб цьому запобігти. Тож, схоже, було за що подякувати". При цьому він нагадав, що його особисте ставлення до "Північного потоку" давно відоме.

Скоро буде свідчити в Німеччині?

Одним із ключових фігурантів справи про підрив газопроводів Nord Stream слідство називає українця Сергія Кузнєцова. За даними німецьких прокурорів, він виконував роль координатора групи, яка у вересні 2022 року заклала вибухівку на дні Балтійського моря. У ЗМІ також з’являлися припущення про його можливі контакти з українськими спецслужбами – стверджується, що він був капітаном Збройних сил у відставці та співробітником СБУ.

21 серпня 2025 року Кузнєцова затримали в італійському місті Ріміні на підставі європейського ордера. Суд у Болоньї вже ухвалив рішення про його екстрадицію до Німеччини, де чоловіка підозрюють у причетності до антиконституційної диверсії. Однак справа не завершена: рішення має ще розглянути Верховний касаційний суд.

Антиконституційна диверсія – навмисне порушення економічних, військових чи політичних процесів. Може бути вчинена шляхом пошкодження або знищення важливих об’єктів, особливо у сфері критичної інфраструктури. У Німеччині карається строком до 5 років ув’язнення.

Адвокат Нікола Канестріні наполягає, що екстрадиція порушує основні права його підзахисного. "Було порушено основні права: справедливий суд, умови утримання під вартою та функціональний імунітет. Ними не можна жертвувати в ім’я автоматичної співпраці судів", – заявив він після оголошення вердикту.

Сам 49-річний українець, який прибув до Італії 13 серпня разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми на відпочинок, категорично відкидає звинувачення. Чим саме був обґрунтований його виїзд з України — невідомо. У суді він заявив, що у день підриву перебував на території України. Водночас слідчі вважають, що Кузнєцов не був серед водолазів, які встановлювали вибухівку, але міг знаходитися на борту яхти "Андромеда" та здійснювати координацію операції.

Полеглий військовий та дайвери з багаторічними зв’язками

До складу групи, яку слідство пов’язує з вибухами на "Північному потоці", нібито входив і 53-річний військовий Всеволод К. За даними ЗМІ, він загинув наприкінці грудня 2024 року під час боїв на сході України. Його особу встановили завдяки ДНК, зібраному ще під час навчань у Бундесвері. Зразки збіглися з біоматеріалом, виявленим на борту яхти "Андромеда", яку розглядають як ключовий елемент операції.

Окрему роль у підготовці атаки слідчі відводять Євгену У., якого називають фахівцем із вибухових речовин. Він нібито відповідав за монтаж і використання пристроїв, які могли зруйнувати газопровід. Його ордер на арешт видано, однак місцезнаходження невідоме.

За інформацією німецьких ЗМІ, чоловік приєднався до групи наприкінці вересня 2022 року, вже після виходу "Андромеди" в Балтійське море. Слідство припускає, що раніше він був частиною іншої диверсійної команди, яка намагалася підірвати "Турецький потік", але невдало. Євген міг перевезти частину вибухівки на нове завдання.

Серед підозрюваних опинилася і Валерія Т., 40-річна професійна дайверка, рекордсменка України з глибоководних занурень (104 метри). Її досвід, за версією журналістів ZEIT, виявився вирішальним: коли через негоду екіпаж вагався, саме вона наполягла на виконанні завдання. До повномасштабної війни Валерія працювала інструкторкою в київській школі дайвінгу, де разом із нею викладали ще двоє нинішніх підозрюваних – Володимир С. та Євген Ю.

Після виходу перших матеріалів у німецькій пресі до справи втягнули й засновницю тієї ж школи Світлану Успенську. Вона категорично заперечує будь-яку причетність. "Я повернулася з дитиною до Києва ще 2 вересня 2022 року і не виїжджала з України аж до квітня 2023-го. У мене є фото з геолокацією, щодня водила дитину в садочок – це можуть підтвердити вихователі. Мій чоловік з перших днів війни служить у Нацгвардії й теж не залишав країну", – розповіла Успенська.

Вона додає, що знайома з іншим фігурантом – Володимиром Журавльовим – понад десять років, але останні контакти з ним були буденні. "Я зателефонувала йому, коли журналістка почала ставити дивні питання. Він лише посміявся і сказав не звертати уваги. А тепер перестав виходити на зв’язок", – каже Успенська. Нині вона планує позиватися до німецьких ЗМІ з вимогою спростування інформації, яку вважає наклепом.

Україна відкидає звинувачення, Німеччина продовжує слідство, а що інші?

Україна категорично відкидає будь-які звинувачення у причетності до вибухів на "Північному потоці". У Києві називають появу імен українських громадян у розслідуванні частиною російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на підрив довіри союзників. Президент Володимир Зеленський і представники уряду неодноразово наголошували: Україна не має жодного стосунку до диверсії в Балтійському морі.

У 2024 році Швеція та Данія офіційно завершили свої власні розслідування, підтвердивши, що вибухи були актом саботажу. Однак визначити винних країни не змогли, пославшись на обмеженість юрисдикції. Натомість Німеччина продовжує слідство, концентруючись на групі українських громадян як на головних підозрюваних.

Італія, яка заарештувала одного з ключових підозрюваних за європейським ордером, утримується від оцінок. Рим наголошує, що діє виключно як виконавець правових процедур у межах міжнародної співпраці, не займаючи власної позиції щодо суті справи.

Москва, зі свого боку, називає інцидент "міжнародним тероризмом" і покладає відповідальність одразу на США, Велику Британію та Україну. Кремль відкидає будь-які підозри у власній причетності, наполягає на проведенні міжнародного розслідування під егідою ООН і звинувачує Німеччину, Данію та Швецію у закритості процесу. Втім, ініціативу Москви в Раді Безпеки підтримали лише три країни з п’ятнадцяти.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що завод компанії "Новатек" у порту Усть-Луга зупинив роботу після удару українських дронів. Пожежа, що виникла внаслідок атаки, змусила найбільшу приватну газову компанію Росії призупинити переробку газового конденсату на паливо. Які ще об'єкти російської газотранспортної системи залишаються ключовими для фінансування війни проти України і чому вони важливі для кремлівської військової машини?