Річка зменшилася на сотні кілометрів: як виглядала Тиса 200 років тому (фото)

Історичні карти та знімки з дронів допомогли відтворити звивисте русло, затоплені луки й болота до масштабного втручання людини

Дослідники Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (ELTE) відтворили краєвид Тиси таким, яким він був близько 200 років тому. Штучний інтелект допоміг показати річку до випрямлення русла й осушення заплав: із численними вигинами, рукавами та водно-болотними угіддями.

Коротко про головне

• Дослідники ELTE за допомогою ШІ відтворили краєвид Тиси до випрямлення русла й осушення заплав.
• Після регулювання довжина Тиси скоротилася з 1211 до 758 кілометрів.
• У жовтні 2026 року водність Тиси біля Рахова становила 31–44% норми.

Про те, як створювали реконструкції, університет розповів на своєму сайті. За основу дослідники взяли карти кінця XVIII століття. На них збереглися вигини річки, болота, луки й ліси – такими вони були до масштабного регулювання водотоків. Карти визначали структуру майбутнього зображення: розташування русла та місцевість навколо нього.

Щоб відтворити рослинність, поверхню та характер місцевості, дослідники використали сучасні польові фотографії й знімки з дронів. Наукові знання визначали зміст реконструкції, а ШІ з'єднував усі складники у фотореалістичний краєвид.

Щоб відтворити давню рослинність, дослідники також використовують старі переліки видів і результати аналізу пилку, деревного вугілля та великих рослинних решток. Цей підхід допомагає показувати й майбутні зміни – наслідки посушливості або очікуваний результат відновлення водно-болотних угідь.

Чому річка стала коротшою

До втручання людини Тиса регулярно затоплювала великі території Великої Угорської низовини. Один із прикладів – реконструйована заплава Тиси поблизу угорського села Надькерю наприкінці XVIII століття, зокрема під час повені.

У XIX столітті за Габсбурзької монархії почали освоювати 35–40 тисяч квадратних кілометрів цих земель для господарських потреб. Заплави осушували, а вигини річки випрямляли, щоб звільнити землі для сільського господарства.

Для випрямлення русла спочатку прокопували невеликі канали, які згодом розширювалися під впливом течії. Після регулювання довжина Тиси скоротилася з 1211 до 758 кілометрів. До XX століття більшість колишніх заплав перетворили на сільськогосподарські угіддя.

Від карпатських гатей до переправ

Тиса утворюється злиттям Чорної та Білої Тиси за 4 км вище Рахова. Це найбільша ліва притока Дунаю. Річка протікає через Україну, Угорщину та Сербію, а на окремих ділянках – уздовж державних кордонів. У верхів'ї Тиса гірська, а на низовині набуває рис рівнинної річки.

Завдяки бурхливим водам ріки тут виникли особливі заняття та споруди. Понад два століття тому на Чорній і Білій Тисі та їхніх притоках споруджували дерев'яні загати-греблі. У них накопичували воду, щоб сплавляти деревину. Колоди зв'язували в плоти – бокори, які доходили аж до угорського Сольнока.

Архівні світлини зберегли ще одну частину історії життя біля Тиси. Аби пересікти ріку люди користувались дерев'яними поромами — гидошами.

Яка ситуація з річкою Тисою тепер

У жовтні 2026 року водність Тиси біля Рахова становила 31–44% норми – це категорія "значно менша за норму", повідомляв Український гідрометеорологічний центр. В Угорщині обміління вже оголило історичні споруди. Біля Сольнока за рівня мінус 302 сантиметри з води виступили дубові палі давніх мостів. Археологи встановили, що це залишки чотирьох дерев'яних переправ різних епох – від XVI до початку XX століття. Перший відомий міст тут збудували 1562 року.

Як повідомляв "Телеграф", у 2026 році посуха, спека й дефіцит опадів спричинили одне з найсерйозніших обмілінь Дністра. Біля Галича рівень води впав до рекордних 74 сантиметрів. Улітку 2026 року історично низькі рівні води фіксували на багатьох ділянках Рейну й Дунаю.

На оголених прибережних ділянках Дністра виявили предмети, що раніше були під водою, зокрема тесаний кам’яний стовбець із циліндричною верхівкою та викарбуваним номером 147.