5 статтю НАТО не активують, але... Чим Європа може відповісти Росії на зальотні дрони

Росія порушує повітряний простір європейських країн, якою буде відповідь Європи?

Повномасштабне вторгнення путінських військ безпосередньо зачіпає не лише Україну, а й інші європейські країни. Чи може Європа відповісти на провокації РФ?

Штучний інтелект ChatGPT у відповідь на запит "Телеграфа" проаналізував ситуацію і виділив 7 потенційних сценаріїв подальших подій у відповідь на гібридну агресію Кремля. ШІ вважає, що Європа остаточно відходить від моделі реагування на кожен випадок окремо і поступово вибудовує постійну систему протидії, розглядаючи подібні інциденти як елемент ширшої безпекової кризи.

У Молдові та Литві зафіксували дрони

Порушення повітряного простору європейських країн більше не сприймаються як поодинокі "зальоти". Інциденти 3 жовтня — падіння безпілотників у Молдові та загроза у Литві — показують, що проблема має масштабний характер уздовж усього східного кордону Європи.

• Молдова: Місцеві ЗМІ повідомили про БПЛА, які пролітали над територією країни (влада встановлює походження, хоча раніше там уже фіксували уламки "Гераней" після ударів по району Рені). Молдова не є членом НАТО.

• Литва: Через невідому загрозу біля кордону тимчасово закривали Вільнюський аеропорт та підіймали винищувачі НАТО. Литва — член Альянсу.

Чим Європа може відповісти на такі інциденти?

1. Посилення ППО на східному фланзі. Перехід на багаторівневу систему: радари раннього попередження, мобільні групи, засоби РЕБ та дешеві anti-drone системи замість дорогих ракет винищувачів.
2. Готовність НАТО до перехоплення. Порушення простору автоматично не запускає статтю 5, але Альянс має право реагувати: супроводжувати, примусово садити чи знищувати небезпечні БПЛА.
3. Створення єдиного "повітряного щита" від Балтики до Чорного моря. Інтеграція українського досвіду виявлення та прогнозування маршрутів "шахедів" до європейських систем спостереження, щоб бачити загрозу ще над Україною.
4. Посилення санкцій проти російського ВПК. Економічний удар по виробниках компонентів для дронів, електроніки та верстатів.
5. Адресні санкції. Розслідування конкретних ланцюжків постачання та військових підрозділів, причетних до запуску, щоб прив’язати персональні санкції до кожного доведеного інциденту.
6. Спеціальна європейська програма захисту Молдови. Надання Кишиневу радарів, систем РЕБ, комплектування для прикордонників та захисту критичної інфраструктури без залучення наступальних сил.
7. Дипломатичний тиск. Виклик дипломатів, вручення нот протесту та фіксація юридичної позиції держави як основа для подальших заходів.

Що буде, якщо запуск виявиться навмисним?

Якщо буде доведено, що Росія свідомо направила БПЛА на територію НАТО як цілеспрямовану операцію, реакція переросте з інциденту в акт гібридної агресії. Тоді можливі консультації щодо статті 4 НАТО (у разі загрози безпеці союзника) або теоретичний розгляд ескалації, хоча автоматичного переходу до статті 5 немає — масштаби, наміри та наслідки мають важливе значення.

Нагадаємо, російські окупанти все частіше атакують Україну за допомогою модернізованих ударних БПЛА. На цей раз стало відомо про застосування ворогом так званих "Герань-5 К5".