Пошук "українського сліду" теракту в "Крокусі": яких двох цілей прагне Путін

Максимальний ефект від своїх пропагандистських зусиль РФ розраховує отримати до травня

Тиждень тому, 22 березня, у підмосковному концертному залі Crocus City Hall стався теракт, жертвами якого стали не менше 140 людей. Кремль проігнорував попередження Заходу про загрозу атаки.Щобільше, попри явну причетність мусульманських радикалів з ІДІЛ, кинув усі сили на пошук "українського сліду".

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевіч розповів "Телеграфу", чого домагається (і чого вже досяг) путінський режим, просуваючи явно притягнуту за вуха версію, а також — як Росія вже отримала вигоду від цього теракту.

Політолог вважає, що є кілька пластів у тому, чому російська влада та пропаганда так активно нав’язують версію про "український слід".

Пласт внутрішній

"Ставка на страх у населення. Теракт продемонстрував, що існує загроза для мирних жителів, які живуть навіть далеко від лінії фронту або прикордонних територій. Цю загрозу Кремль пов’язує з Україною. Те, чого не вдалося зробити раніше для легітимізації мобілізації, якихось військових рішень — всього, що йде всупереч інтересам мирних громадян, намагаються зробити знову, вже на хвилі теракту у Підмосков’ї.

Своєрідний перший етап пропагандистської, агітаційної кампанії в ім’я війни. Мовляв, дивіться – є злі українці, які організовують теракти, спрямовані на максимізацію жертв серед цивільних. Росія має помститися! Я не виключаю, що під це в РФ будуть ухвалені управлінські рішення на кшталт проведення нової хвилі мобілізації. Щоб до травня отримати певний людський ресурс для чергової активізації на фронті", – пояснює експерт.

З погляду тієї ж необхідності мобілізації, продовжує він, відбувається дегуманізація таджиків, а паралельно – загалом вихідців з Центральної Азії.

"З одного боку, наголошується, що є таджики-терористи. З другого – демонструється, що є таджики-герої (з погляду російської пропаганди), які воюють проти України. І цілком імовірно, що найближчими тижнями вихідцям з Центральної Азії, незалежно від того, наскільки легально вони знаходяться на території РФ, запропонують вибір. Або ти матимеш проблеми, або підеш воювати за Росію проти України. І це чималий мобілізаційний ресурс", – зазначає Ігар Тишкевіч.

Пласт зовнішній

За словами експерта, країна-агресорка уже отримала внаслідок теракту певні бонуси. Він нагадує, що в ніч проти 22 березня росіяни завдали масованого ракетного удару по українській енергосистемі. Ракетами били навіть по Дніпрогесу.

"Світові медіа писали про це, заговорили про ризик нової екологічної катастрофи, росіян обіцяли покарати. Але ввечері стався теракт у Підмосков’ї. І практично дві доби темою № 1 світових ЗМІ був саме він. Не обстріли України, а теракт у Росії", — наголошує Ігар Тишкевіч.

Світовим ЗМІ, наголошує він, на той момент було нецікаво – скільки загинуло та постраждало у ті дні мирних громадян України.

Тут, пояснює експерт, спрацювала стара схема, що та чи інша новина (тема) живе у топі світових медіа приблизно три дні.

"У випадку з повномасштабною війною в Україні – темі вже третій рік. І підтримувати її в топі все важче. Хоч би як це цинічно звучало, але до війни "десь там" і журналісти, і аудиторія звикають. Це стає звичним фоном. Це стосується всіх воєн. Коли почалася криза у Сомалі, держава почала розвалюватися, про це писали багато, зокрема — в Україні. Тим часом Сомалі продовжує розвалюватися. Чи багато про це пишуть? Те ж саме — громадянська війна в Ефіопії. І так далі… Так, нам боляче, але для інших країн українська війна стає тлом… А теракт у Росії, який подався як вибивання жалості у звичайного споживача інформації (ось, дивіться – убиті ні в чому не винні громадяни), став на якийсь час яскравіше за війну в Україні. При тому, що росіяни тепер виступали у ролі постраждалих, жертв. Кому ніби треба співчувати", – зазначає Ігар Тишкевіч.

Зрозуміло, продовжує він, що до спроб Кремля знайти в теракті "український слід", закордонні політики поставилися, м’яко кажучи, з іронією. Але питання, на його думку, у впливі інформації на виборців, середньостатистичних громадян тих чи інших країн. І на ті політичні сили, які ставляться до РФ позитивно чи нейтрально.

У журналістиці, аналітиці та практично у всьому є правило – слід розглянути всі версії, поглянути на ситуацію під різним кутом, підкреслює експерт.

"От Росія, — пояснює він, — у вигідний для себе бік, як один з варіантів, активно просуває версію того, що сталося в "Крокусі" з "українським слідом". А може, все так? Може, саме росіяни — жертви? Може, саме українці — терористи? Так, РФ таким чином не переломить ситуацію на свою користь у найближчому майбутньому, не зможе схилити громадську думку Заходу на свою користь, але враховуючи, що і так проглядається негативна для України тенденція в інформаційному полі наших європейських партнерів, потроху це може працювати. Вода камінь точить".

Тим більше, акцентує Ігар Тишкевіч, що максимальний ефект від своїх зусиль, зокрема пропагандистських, судячи з того, як РФ працює з Заходом, вона розраховує отримати десь до травня. Коли, швидше за все, буде чергова активізація на фронті, хвиль розмов про необхідність переговорів тощо.

І теракт у Підмосков’ї зі спробою підв’язати до нього Україну – лише один з інформаційних приводів, які країна-агресорка закидає у спільну скарбничку, констатує експерт.