Росія замерзає через війну проти України. Кому найбільше нашкодив Путін

У ніч проти 23 січня російська армія шістьма дронами знищила енергетичний об’єкт у Запоріжжі. 21 тисяча абонентів залишилися без світла та тепла.

Водночас, далеко від українського кордону, у підмосковному Жуковському замерзали без опалення. Проте місто ніхто не бомбив. Причиною відсутності тепла став прорив труби на теплотрасі 23 січня. Наступного дня мер міста, яке називають "наукоградом" через велику кількість наукових установ, звітував про усунення аварії. Але вже наступної ночі стався новий прорив. Мороз міцнів — температура опустилася до мінус 24. Хто міг — їхав до родичів. Для порятунку решти влада почала роздавати електрообігрівачі. "Бажання допомогти обернулося масовим відключенням електрики відразу в кількох будинках. Не витримала проводка", — описує ситуацію в місті місцева газета.

У той же час, коли під Москвою комунальники рятували мешканців "наукограду" від морозу, на іншому кінці Росії жителі Південно-Сахалінська переживали аналогічну драму. Там також 23 січня прорвало теплотрасу. Місцевий мер, як і його підмосковний колега, наступного дня прозвітував про усунення аварії. Але труба, як і в Жуковському, лопнула знову — на відстані 25 метрів від раніше відремонтованої ділянки.

Комунальні аварії в російських містах: все частіше та частіше

За даними аналітика Станіміра Добрева, учасника проєкту @tochnyi, який відслідковує ситуацію в ЖКГ Росії, за період опалювального сезону з жовтня 2025 року до січня 2026 року сталися 3 194 великі аварії, що на 15% більше, ніж за аналогічний період попереднього опалювального приладу.

Комунальні аварії в російських містах відбувалися завжди, але цієї зими вони стали траплятися частіше. Пояснюють зростання поломок незвичним похолоданням. Російська влада знала прогноз погоди, передбачала можливі проблеми і готувалась до їх запобігання. 21 січня Путін на засіданні уряду зажадав від чиновників "бути обов’язково готовими" до сильних морозів та снігопадів.

Однак після наради у Кремлі кількість аварій лише збільшилась. Наступного тижня, з 19 по 23 січня, за даними проекту @tochnyi, сталося 352 інциденти в комунальній сфері, що на 58% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Причому, як зазначають самі російські фахівці, змінився масштаб аварій: частіше стали ламатися котельні, теплоцентралі та електроустаткування. 23 січня в Кушві на Уралі друга за місяць аварія на котельні залишила без опалення тисячі мешканців у мінус 37. Цього ж дня обрушилися п’ять опор ЛЕП під Мурманськом. 24 січня велика аварія на ТЕЦ у Санкт-Петербурзі. 25 січня вийшли з ладу одразу 11 міських котелень у Таганрозі.

Витрати на війну зростають, грошей на заміну труб немає

Насправді, зима тут, за великим рахунком, ні до чого. Причиною підвищеної аварійності комунальних мереж у Росії є їхня деградація за 4 роки війни в умовах хронічного недофінансування.

Виручка комунальних підприємств у Росії ніколи не покривала витрати. Їхні витрати завжди компенсували з державного та регіональних бюджетів. Наприклад, у 2023 році збиток організацій лише у сфері теплопостачання досяг майже 250 млрд рублів.

Проте бюджетна підтримка російського ЖКГ останніми роками постійно зменшується. На 2026 рік для фінансування всіх витрат комунальної сфери в бюджеті РФ заплановано в 2,3 рази менше коштів, ніж у 2024 році: 381 млрд рублів проти 884 млрд рублів.

За зниження інвестицій до рівня 2019 року аварійність на теплових мережах буде збільшуватися, чесно зізнаються фахівці міненерго Росії.

Відповідно до стратегії розвитку ЖКГ Росії, яку Путін затвердив у 2022 році, на заміну комунальної інфраструктури зі зносом понад 60% потрібно понад 4 трлн рублів, понад інвестиції, передбачені в тарифах. Це більше, ніж витрати держбюджету РФ на освіту та охорону здоров’я вкупі. В умовах колосальних витрат на війну витрачати трильйони рублів на заміну труб російська влада не може. А це означає, що навіть підвищення тарифів на ЖКГ не врятує російських споживачів від систематичних відключень тепла, води та електрики.

Ще у 2011 році група вчених із Російської академії наук оприлюднила прогноз розвитку ситуації у сфері теплопостачання. За їхніми розрахунками, для оновлення дуже старих і зношених теплотрас у російських містах необхідно щорічно замінювати не менше 10 000 км (5,8%) аварійних труб. Якщо ж комунальники змінюватимуть 4800 км (2,8%) зношених труб щорічно, тоді до 2030 року довжина високоаварійних тепломереж у Росії зросте до 48%, попереджали вчені. За такого стану багато міст Росії до 2030 року залишаться взагалі без опалення.

Насправді ніколи після 2011 року російським комунальникам не вдавалося замінити понад 4400 труб на рік. З початком широкомасштабної війни через відсутність грошей, комунальники змінюють щорічно не більше 1,9% труб, що прогнили, по всій країні за мінімально необхідних 4%. Тобто в Росії ситуація в теплопостачанні розвивається за найгіршим із можливих сценаріїв: у 2025 році заміни вимагають 42% труб, зізнався директор департаменту розвитку житлово-комунального господарства мінбуду Росії Олександр Федяков. За його словами, темпи заміни мереж у середньому по Росії становлять близько одного відсотка на рік: 1,9% у сфері теплопостачання та 0,6% — у сфері водовідведення.

Війна робить російські міста непридатними для життя

Для того, щоб зрозуміти, як розвиватимуться події в комунальній сфері Росії, достатньо подивитися на підготовку до опалювального сезону в одному з російських регіонів. Наприклад, у сибірському місті Омськ.

Власні доходи цього мільйонника покривають менше ніж половину всіх міських витрат, і він виживає за рахунок держдотацій. Проте 2024 року центр скоротив допомогу Омську. Довелося урізати витрати. Зарплати бюджетникам скорочувати не можна – заощаджували на ЖКГ. Мінус 673 млн або 13,4% від запланованих витрат за цією статтею міськбюджету.

Грошей омичам вистачило лише на заміну 5,5% (13 км) труб, що прогнили. Для порівняння, 2019 року міським комунальникам вдалося замінити майже 50 км труб. Загалом в Омську 1477 км теплотрас, з яких 248 км (або 17%) потребують заміни чи ремонту.

Результат такої підготовки до опалювального сезону: зношені труби почали лопатися, щойно теплоносій надійшов у систему. З вересня 2025 року до січня 2026 року на теплових мережах Омська сталося 1002 пошкодження з відключенням понад 9 тисяч об’єктів. "Рік тому було 913 пошкоджень", — поскаржився голова комітету з питань ЖКГ Сергій Фролов на засіданні міськради. Тобто в поточному опалювальному сезоні в Омську аварії на тепломережах траплялися щодня, в середньому по 6 подій на день.

І це відбувається у місті, яке посіло у 2024 році друге місце після Москви за обсягом витрат на ремонт систем опалення та гарячого водопостачання.

26 січня, після чергового відключення тепла у мікрорайоні Срібний берег, мешканці перекрили дорогу. Поки що не всі розуміють причинно-наслідковий зв’язок між відсутністю тепла в їхніх будинках і ракетними обстрілами України, що тривають. Але настрої радикалізуються.