Грицько і Одарка — знову пара: в Україну повернулися лелеки, за якими стежить весь світ (відео)

Вже через дві хвилини після зустрічі улюбленці багатьох шанувальників живої природи й тих, хто має звичку підглядати за чужим життям, "покохалися". І далі продовжували спарюватися щогодини. Та "медовий місяць" у пари білих лелек — Грицька й Одарки — триватиме трохи більше як тиждень, а потім ознаки статевої приналежності у птахів зникнуть на цілий рік.

Про ці та інші нюанси життя відомих на всю Україну птахів розповів "Телеграфу" кандидат біологічних наук, доцент навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, за сумісництвом науковий співробітник Національного природного парку "Пирятинський", автор YouTube-каналу "Лелека Грицько" Анатолій Подобайло.

Чому чорногузи повертаються додому окремо?

19 березня 2024 року, 17:43. Саме у цей час зафіксовано повернення білого лелеки Грицька до свого гнізда у селі Леляки на Полтавщині. 23 березня о 15:34 до нього приєдналася Одарка. І тепер пара знову буде нерозлучною аж до серпня, коли відлетить у вирій.

У цьому повідомленні години з хвилинами — не для красного слівця. Оскільки науковці нацпарку "Пирятинський" установили на гнізді вебкамеру й запустили на YouTube стрім "Лелека Грицько", то кілька сотень шанувальників пари чорногузів днями й ночами через свої гаджети стежать за гніздовим життям цих прекрасних птахів. Заодно обмінюються своїми враженнями та думками в чаті.

Щоб підтримати унікальний проєкт, "Леляківська сироварня" оголосила, що подарує набір молочної продукції тому, хто першим побачить повернення окремо Грицька і Одарки у гніздо й напише про це в чаті, вказавши точний час прильоту.

— Про повернення Грицька першою повідомила мешканка Київської області, якій підприємство вже відправило смачний приз, — розповідає Анатолій Подобайло. — А за другий приз у чаті виникла суперечка. На нього з’явилось одразу два претенденти. Одна вболівальниця лелечої пари звинуватила "колегу" в тому, що він у чаті заради сиру, а той образився: "Не треба мені вашого сиру!" — "Тут Одарка прилетіла, а люди гиркаються за сир!" — вгамовували їх інші.

Трансляція у прямому ефірі — це винятково пізнавальне й позитивне відео. Насамперед вона має на меті збір наукової інформації про гніздове життя білих лелек (вони ж — бусли, боцюни, бузьки, гайстери, чорногузи, або просто лелеки). Відеоматеріал використовують науковці й студенти кафедри екології та зоології КНУ ім. Т.Шевченка. Глядачі ж з усього світу просто бонусом отримали безоплатну "розважальну програму". У Європі такі стріми — не новина. Їх роблять у Німеччині, Румунії, Польщі, Чехії. Але в Україні він єдиний.

До речі, саме Анатолій Подобайло "призначив" родину бузьків об’єктом цілодобового дослідження задля науки тільки тому, що живе поряд зі стовпом, на якому вони звили гніздо, бо це економило кошти на прокладання кабелю до його хати. А вже глядачі на початку стріму дали імена птахам. Нині канал має 21,6 тис. підписників.

Так от, Грицько, як і торік, прилетів першим із лелек на всю округу. Одарка з’явилася чотирма днями пізніше (торік — на п’ять днів). І це викликало закономірне запитання підписників каналу: чому вони повертаються окремо?

— Відколи Одарка й Грицько відлетіли у теплі краї, вони не були парою, — пояснює Анатолій Подобайло. — В Африці лелеки, які є моногамними птахами, не розмножуються, відтак їм не треба паруватися, щоб відкласти яйця. Їхні статеві залози активуються лише в ту пору року, коли вони розмножуються. Але цей період триває всього з тиждень. І щойно він закінчується, статеві залози перестають функціонувати, зменшуючись у десятки разів. А якщо вони "вимкнені", то й усі ознаки анатомічних відмінностей згладжуються. Це така еволюційна перевага птахів, які 90 відсотків своєї енергії витрачають на можливість літати.

— Але чому першим повертається самець?

— Так закладено природою, це притаманно багатьом птахам. Його завдання — знайти вільне гніздо у сприятливому природному середовищі, аби там було достатньо корму, щоб можна було прогодувати сім’ю. А самка повертається на все готове. Ті самці, які зволікають з перельотом, ризикують залишитись у гірших умовах.

— Учасники обговорення побоювалися, що Одарка не прилетить через бойові дії в Україні…

— Лелеки, як бачимо, завжди повертаються до своїх гнізд. Ті, що гніздяться на Правобережжі, мають два міграційні шляхи: з боку Карпат і з боку Буковини. Але вчені досі, хоч як дивно, не мають повного уявлення щодо міграційних шляхів перелітних птахів, що гніздяться на Лівобережній Україні. Нам поки невідомо, проходять вони східним берегом Чорного моря чи західним, в яких місцях птахи зупиняються відпочити.

Пакети з поліетилену як матеріал для гнізда буслів

— Чи можете ви з упевненістю сказати, що бусол, за яким ведеться спостереження, це Грицько? Ви його ідентифікували за кільцем?

— Упевнені на 100 відсотків. Бо вже за пів години після повернення птах приземлився на подвір’ї нашого співробітника, який торік підгодовував його рибкою. Так спрацювала його пам'ять. Інстинкт чужого птаха не дозволив би йому наблизитись до людини.

Ні Одарка, ні Грицько не закільцьовані — дорослі птахи не даються в руки, щоб можна було провести таку процедуру. Закільцювати можна лише пташенят, коли вони вже підросли, але ще не літають.

— П’ятьох дитинчат цієї пари лелек ви закільцювали минулого літа. Чи відома вам їхня доля? Пригадую, ви сподівалися дізнатися про неї від бьордвотчерів, тобто любителів дивитися за птахами, яких немало у світі.

— Певно, леляківські лелеки не потрапили в їхні біноклі. Поки жодне орнітологічне товариство не отримувало інформації про торішній виводок.

— В очікуванні другої половинки Грицько більшість часу проводив у гнізді. Дехто вважав, що він сумував на самоті. Хтось знаходив цьому пояснення — "він не бабій". А хтось, навпаки, не був певним у тому, що у гніздо не підсяде інша краля. Чи притаманна лелекам вірність?

— Багато хто прагне наділити диких птахів людськими рисами. Але ні про сум, ні про вірність я б не казав. Однак у лелек розвинена прив’язаність до рідного гнізда, тому вони й повертаються в нього на правах господарів.

— То до Грицька повернулася саме Одарка, а не "інша краля"?

— Один з наших модераторів повідомив про білу пляму під крилом птахи. Така сама торік була і в Одарки, яка є її індивідуальною особливістю. Тому з великою ймовірністю можна сказати, що так, Одарка.

— Часто любителі стріму на YouTube-каналі висловлюють невдоволення тим, що у гнізді майорять поліетиленові пакети. Чому їх не прибрали?

— Їх ще торік приніс сам Грицько. Для нього вони — зручний будівельний матеріал. Поліетилен переплівся з гіллям, підстилкою гнізда. Навіть вітри за цілий рік їх не видули звідти. Дуже скоро птахи понаносять ще й нових. Нехай це нагадає всім нам, що треба зробити нашу країну чистою. Їхнє гніздо — відображення екологічного стану місцевості. Але це приватна територія, в яку ми не маємо права втручатися, якщо тільки гніздо не зазнає значних руйнувань чи не впаде.

— Дехто пропонував, чи то жартома, чи серйозно, помити лелекам пір’я…

— Пір'я у птахів має бути змащене жиром. Щоб не так зношувалося й зберігало еластичність.

— Особливе пожвавлення в чаті викликають моменти спарювання птахів. Перше сталося буквально за дві хвилини після їхньої зустрічі. І потім вони відбувалися, за спостереженнями учасників чату, щогодини.

— Таке активне статеве життя лелек триватиме найближчий тиждень, аж доки самка не завершить повну кладку. Вона має лише один яєчник, тому відкладає не так багато яєць. Хоча Грицько й Одарка у нас рекордсмени в цьому плані — минулого й позаминулого сезонів вони виховали по п’ятеро пташенят. Це унікальне явище, адже, як правило, родина лелек виховує двох-трьох дітей.

"Сподіваюсь, мешканцям села і тим, хто дивиться трансляцію, Грицько з Одаркою принесуть діточок!" — висловлює думку учасник чату пан Артем.

А для когось, як от для харків’янки Ольги, запущений стрім — це можливість бачити рідну землю.

"У березні 2022 року ми з родиною втікали з Харківщини, тепер далеко від дому, в Німеччині. Дякую за можливість бачити Україну", — написала жінка.

Фото надані Національним природним парком "Пирятинський"