Шкільна реформа: старшокласників поселять у гуртожитки, а кількість предметів збільшать

Читать на русском
Автор
10572
Замміністра науки та освіти говорив про переваги реформи та що чекає учнів, батьків та громади Новина оновлена 21 червня 2024, 09:26
Замміністра науки та освіти говорив про переваги реформи та що чекає учнів, батьків та громади. Фото Пресслужба МОН

В МОН розкрили нові деталі реформи старшої школи і розповіли про розбудову мережі ліцеїв

Зараз МОН активно обговорює з керівниками громад та педагогами реформу старшої школи. Вона, зазначає замміністра освіти та науки Андрій Сташків, найскладніша – у порівнянні із реформою початкової і середньої школи. "Телеграф" розбирався в деталях.

Реформа не буде швидкою

До кінця літа Міністерство освіти та науки України матиме на руках повну інформацію про потенційну мережу закладів для учнів старшої школи: що є, що потрібно будувати з нуля, а в яких випадках потрібно подбати про гуртожитки чи пансіонати для проживання дітей під час навчання.

"Ми готуємося дуже ретельно і заздалегідь, обговорюємо мережу закладів — академічних та професійних ліцеїв, зміст — в чому буде особливість і наскільки важлива варіативна частина, яка передбачена стандартом профільної середньої освіти", — говорить Андрій Сташків. Освітня реформа, за його словами, в принципі не може бути швидкою. Ця розрахована до 2030 року.

З 2027 року в старшій школі буде не два, а три роки навчання — з 10 по 12 клас. Школярі обиратимуть — йти до академічного ліцею чи професійного коледжу. Академічний ліцей готуватиме до вступу у виш, а професійний коледж даватиме освіту і професію. "Телеграф" писав про це детально раніше.

Замміністра освіти та науки розповів, що реформа профільної середньої освіти виросла з усвідомлення чотирьох фактів:

  • учні 10-11 класів перевантажені, вони мають 15+ предметів та безліч домашніх завдань;
  • 11-річний термін навчання не відповідає практикам ЄС і інших лідуючих країн західного світу;
  • учнівство не має широкого вибору профілів навчання та предметів або курсів, які їм потрібні та цікаві;
  • профорієнтаційна робота в школах має часто формальний характер.

"Сьогодні учні, формально мають можливість обирати профіль, за яким вони хочуть навчатись, а фактично його не мають, — говорить заступник міністра. – Ми дослідили всю мережу шкіл, і можемо стверджувати, що понад 70% з них надають один гуманітарний профіль. Фактично ми втрачаємо природознавчий, фізико-математичний напрям і інші — школи не пропонують ці профілі. Стандарт, який ми готуємо, і який незабаром буде передано уряду, передбачає велику варіативність напрямків".

Але не все так страшно для освітян: МОН напрацювало документ — Концептуальну записку, — щодо академічних ліцеїв, у якій пропонуються різні готові моделі профілів, якими школи зможуть користуватись, як основою.

У МОН визначили три кластери: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний.

Якщо з двома останніми зрозуміло, то STEM — це акронім, утворений від слів "природничі науки" (Science),"технологія" (Technology), "інженерія" (Engineering) та "математика" (Mathematics). Заняття будуються так, щоб усі чотири дисципліни були присутні в них і взаємно доповнювалися.

Кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі з одного, двох чи усіх трьох кластерів.

Слайд з презентації МОН

Навчання включатиме три типи предметів:

  • обов'язкові для всіх;
  • курси або предмети за обраним профілем;
  • вибіркові курси та предмети — за бажанням учня.

Кількість годин за обов'язковими предметами буде зменшуватись від 10 до 12 класу. 10 клас буде таким собі перехідним етапом, місточком між середньою школою та навчанням в ліцеях.

"Ми хочемо, щоб учні не ходили до репетиторів"

– Ми хочемо, щоб кожен учень в країні мав доступ до поглибленого вивчення різних предметів. Так, ліцеї пропонуватимуть гуманітарний, математичний чи інший профіль, але буде змога дібрати години і з іншого профіля – наприклад, з музики чи інформаційної безпеки. Можна буде добрати години предметів, які учень хоче поглиблено вивчати. Ми хочемо, щоб вони не ходили до репетиторів, а могли підготуватись до тестування, поглибити знання в школі, – пояснює Андрій Сташків.

Як це виглядатиме на практиці? На громадських обговореннях по побудові мережі ліцеїв у Київській області, Сташків показав приклади використання вільних годин у двох навчальних профілях – мовно-літературному та STEM.

Наприклад, учениця (умовний персонаж) Ганна, яка з дитинства любила техніку, тому обрала профіль STEM. Вона поглиблено вивчає математику, природничі науки й технології. Водночас вона захотіла б обрати кілька курсів, опанування яких могло б бути їй корисним.

Тож щосеместра вона матиме 4 курси (предмети) за обраним профілем, і три — поза профілем. На кожен предмет на тиждень відводиться по 2 уроки.

Її набір курсів виглядатиме так.

Інший приклад — такий самий умовний персонаж, що обрав мовно — літературний профіль, Ілля. Нова модель школи дасть йому змогу вивчати Європейську літературу ХХ ст, критичний аналіз тексту, і поруч — математичну логіку, хімію в повсякденному житті і географію небезпек. Все це — в одному семестрі в різних міжкласних групах.

Але все не так просто. Якщо в школі мало учнів, надати дітям різноманіття предметів — а це значить, зібрати штат педагогів і влаштовувати фактично індивідуальні заняття — неможливо. Особливо, якщо це невелика школа в сільській місцевості.

Менше дітей — менше можливостей для їх навчання

Моделювання мережі ліцеїв — ще одне серйозне питання, яке вимагає участі і освітян, і керівників громад. МОН переконані, що це мають бути окремі школи – окремі будівлі — для учнів 10-12 класів. В МОН наводять цифри: оптимальна кількість учнів ліцею — і академічного, і професійного – 600 дітей. Якщо мова про гірську місцевість або малозаселену, кількість учнів може бути скорочена до 300.

А там, де дітей в громадах мало, учнів збиратимуть в один ліцей з різних віддалених один від одного населених пунктів. І або підвозити і забирати дітей щодня автобусами, або думати про гуртожитки для них.

– При плануванні мережі необхідно передбачити наявність місць у гуртожитках для учнів, які навчатимуться в ліцеях, розташованих далі, ніж 10 км автомобільними дорогами державного чи місцевого значення від дому, — пояснює Андрій Сташків. – Якщо наявна кількість місць в гуртожитках недостатня, потрібно розглянути можливість розміщення дітей у гуртожитках інших освітніх закладів, розташованих в цьому ж населеному пункті.

Андрій Сташків на зустрічі з освітянами

Затвердження планів формування мережі закладів профільної освіти має відбутися до 1 вересня цього року. Тому зараз з кожною громадою мережу закладів моделюють прямо на карті — щоб були очевидні відстані, шляхи підвезення дітей тощо. І говорять, що в деяких випадках доведеться будувати гуртожитки, в деяких – ремонтувати дороги. Але після затвердження плану, внести корективи і додати щось буде практично неможливо.

Андрій Сташків звертає увагу, що реформа стосується насамперед громад, адже саме для них найбільш актуальним є збереження людського капіталу.

Водночас голови й депутати громад мають тверезо оцінювати демографічну ситуацію. Якщо в громаді багато учнів і найближчим часом не очікується різкого падіння їхньої кількості, то там можна створити великий ліцей, який дасть широкий вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів. Проте громади, в яких прогнозується невелика кількість учнів старших класів, мають співпрацювати, щоб організувати ліцеї, що будуть надавати освіту учнівству кількох громад. Їм потрібно розуміти важливість освіти та її цінності для майбутнього України. І обʼєднуватися навколо цих цінностей і мети.