Реформа старшої школи: 11-річку відмінять, 45% випускників - до ПТУ, замість 17 предметів - 12

Читать на русском
Автор
192066
В Києві обговорили підсумки аналітичного етапу розробки стратегії профільної середньої освіти Новина оновлена 11 квітня 2024, 16:36
В Києві обговорили підсумки аналітичного етапу розробки стратегії профільної середньої освіти

Сьогоднішнім 4-6-класникам після дев'ятого класу доведеться обирати між академічним та професійним навчанням на останні три шкільні роки

Українська держава вирішила попри війну продовжувати реформу профільної середньої освіти. Згідно з нею, вибір — йти до вишу чи навчатись "прикладній" професії, — учні робитимуть вже у старших класах. Фактично серед українських дітей і їх батьків популяризуватимуть професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці.

Сьогодні 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн ЄС ставлять собі за мету випускати понад 50% студентів із професійною освітою — цього потребує ринок праці. В Україні профільне міністерство прогнозує: відсоток учнів, що обиратимуть профтехучилища, має становити не менше 45%.

Щоб зробити зрушення в цей бік, в Україні має змінитись система шкільної освіти.

"Наша мета — щоб діти отримали насправді якісну освіту по тих предметах і профілізації, які їх цікавлять, — розповіла "Телеграфу" секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, нардеп Наталія Піпа.Завдання початкової і середньої школи – дати загальні базові знання. А після йтиме профілізація — те, що в Америці називається High School, що є і в Британії, Польщі, Німеччині тощо."

Нардеп Наталія Піпа
Нардеп Наталія Піпа впевнена, що професійне навчання має бути таким же популярним, як і навчання в виші

Ті, хто плануватиме продовжити навчання у виші, підуть у академічні ліцеї і готуватиметься до вступу за обраною спеціальністю. Інші можуть обрати професійний ліцей.

"У нас попереду відновлення України, нам все більше потрібні робочі спеціальності", – говорить нардепка. І додає, що ця освіта і робочі професії мають стати такими ж шанованими суспільством, як і професія маркетолога чи юриста.

За її словами, навантаження на дітей має зменшитись. Сьогодні за програмою вони вивчають в старших класах 17 предметів, а будуть — не більше 11-12.

Якими будуть професійні ліцеї – поки що питання для дискусій. "Велика ймовірність, що ліцеї будуть створюватись на базі училищ, адже там має бути професійна складова. Це може бути два-три дні навчання, потім два-три дні учень працює на робочому місці. Це дає можливість зрозуміти, чи справді ця робота тобі цікава", — розповіла нардеп.

Що в професійному, що в академічному ліцеях учні зможуть змінити обраний напрямок. в наступному класі, якщо обрана спеціалізація виявилась далекою від "сродної праці". Таким чином буде зменшуватись кількість випускників вишів та училищ, які не працюють за спеціальністю, тому що тільки під час навчання зрозуміли, що вона їм не до душі. І розходи держави на підготовку потрібної кількості спеціалістів теж знизяться, якщо більшість випускників працюватиме за фахом.

Трохи дат і статистики

З 2025 року відбудеться пілотування проєкту в окремих закладах освіти. 2027- 2029 роки будуть перехідними. До 2033 року реформа має бути впроваджена.

У 2029-2030 роках контингент ліцеїв складатиме 1,2 млн учнів. Саме стільки сьогодні навчається у 4-6 класах. Держава планує, що 45% учнів у ті роки вже підуть навчатися в заклади професійної освіти.

Далі кількість учнів буде спадати, і досить стрімко – відповідно демографічного прогнозу. 2032 року учнів ліцеїв буде 874,2 тис. осіб. Або ще менше, адже не всі діти повернуться з-за кордону.

Ліцеї з'являться не в усіх громадах – 43% з них мають недостатньо дітей відповідного віку. Ліцеї має сенс створювати там, де учнів багато: чим більшим є ліцей, тим більше груп різного профілю можна сформувати. Тим сильнішу команду вчителів зібрати.

Реформа передбачає, що діти зможуть доїжджати до ліцею на спецтранспорті чи жити в пансіонах при навчальних закладах. Але для того, щоб можна було звозити учнів шкільними автобусами, мають бути самі автобуси, відремонтовані дороги і кошти на оплату водіїв, бензину, техремонту тощо.

"Зрозуміло, що (після вторгнення, — Ред.)реформу мало б сенс призупинити, але реформу не вдасться впровадити повторно з чистого листа. А це фундамент, на якому будуватиметься освіта в Україні далі," – резюмує Наталія Піпа.