Був злим параноїком: історик розповів, як Сталін створив хартію терору

Хартія була дуже коротка, але вбивча за змістом

Йосип Сталін добре запам’ятовував тих, хто був проти його сходження на кремлівський трон і навіть тих, кого він сам порахував такими. Наприклад, таким став член політбюро ЦК ВКП(б), партійний бос Ленінграда та області 48-річнийСергій Кіров.

Про це йдеться на сайті "Телеграф" у матеріалі: "Справа "Об’єднання українських націоналістів": як Сталін "рубав ліс", знищуючи національну еліту" .

Історик Сергій Махун зазначає, що старі більшовики (і серед них дружина Володимира Леніна Надія Крупська) на початку 1930-х років робили ставку на першого секретаря Ленінградського міськкому та обкому, вмовляючи його стати на чолі партії. Проте сам Кіров відмовлявся від цієї ідеї.

Натомість Кіров протягом кількох годин розмовляв зі Сталіним, вказавши йому на "помилки", озвучені справжніми опозиціонерами.

Під час з’їзду переможців більшість делегатів підтримали сталінський курс. Хоча його перемога не була абсолютною, адже відбулося багато фальсифікацій з бюлетенями і офіційно вийшло лише три голоси проти Сталі. Кіров у свою чергу підтримав генсека, який уже готував знищення партійної та військової еліти СРСР.

У кулуарах партійного форуму після голосування відбулася коротка розмова між ними. Сталін, потираючи руки, сказав: "Ти хлопчисько".

Тож, як зазначає історик, Сергій Миронович став першою жертвою на вівтарі будівництва сталінської тиранії. Після цього "дивного" вбивства народилася частушка: "Ех, огірки-помідорчики, Сталін Кірова вбив у коридорчику".

Що цікаво, майже синхронно з вбивством Кірова, того ж дня, 1 грудня 1934 року, Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) СРСР приймає спеціальну постанову "Про внесення змін до чинних кримінально-процесуальних кодексів союзних республік". організаціях та терористичних актах проти працівників радянської влади".

Важливо, що на постанові немає навіть підпису голови ЦВК Михайла Калініна, а лише секретаря Авеля Єнукідзе (він був другом сім’ї Сталіна). чинні кримінально-процесуальні кодекси вражали уяву юристів:

• Слідство у цих справах закінчувати не більше десяти днів.
• Обвинувальний висновок вручати обвинуваченим за добу до розгляду справи (рукою Сталіна дописано – у суді).
• Справи слухати без участі сторін.
• Касаційного оскарження вироків, а також подання клопотань про помилування не допускати.
• Вирок до вищої міри покарання виконувати негайно після винесення вироку.

Фактично це була дуже коротка, але вбивча за змістом хартія терору. Події розгорталися швидко і вже невдовзі були списки на виключення комуністів із партії. Через кілька днів після події в газеті "Правда" з’явилося повідомлення про арешт великої групи "терористів-білогвардійців" у Ленінграді та Москві. Далі 16 грудня було заарештовано двох відомих ветеранів з "ленінської гвардії" – Лева Каменєва та Григорія Зінов’єва. А вже 28—29 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду Радянського Союзу оголосила вирок, за яким розстріляли 14 осіб – партійних працівників та чекістів. Нібито вони безпосередньо організували це вбивство Сергія Кірова.

Сергій Махун водночас вказує, що Сергія Кірова вбив 1 грудня 1934 року Леонід Ніколаєв – чоловік коханки ленінградського вождя Мільди Драуле за досі нез’ясованих обставин у Смольному.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому Сталін створив та розвінчав міф про Харків як "першу столицю.