Були нашпиговані "хімією": п'ять продуктів із СРСР із жахливим складом

Часто можна почути фразу про те, що в СРСР продукти харчування були смачними, корисними та виготовленими виключно з натуральних інгредієнтів. У них нібито не було "хімії", пальмової олії та барвників. Цей відвертий міф базується на суворих ГОСТах, які контролювали якість продукції.

Насправді ж ГОСТи забезпечували лише грамотно організований цикл виробництва, а в продукти активно додавали барвники, емульгатори та консерванти досить сумнівної якості. "Телеграф" розповідає про п'ять продуктів із СРСР, які мали жахливий склад.

Найбільш шкідливі та "хімозні" продукти з Союзу

Фраза "рецепт за ГОСТом" не має сенсу. Сам документ ніколи не давав чіткого переліку інгредієнтів та їхніх кількостей — це завжди залишалося на розсуд підприємств.

ГОСТи пропонували лише загальні рекомендації та стандарти, яких необхідно було дотримуватися для забезпечення виробництва і безпеки продукту.

Наприклад, у продукти в ті часи додавали навіть ацетон і формальдегід.

У ГОСТі ж було понад 200 хімічних сполук, які активно додавали в різні вироби. Серед них можна виділити таку "хімію":

• Е250 — нітрит натрію, консервант, який додавали в ковбасу і сосиски, щоб знищувати шкідливі бактерії;
• Е471 — емульгатор, який додавали в хлібобулочні вироби;
• Е160b — барвник для олії та маргарину;
• УЛ-1 — мінеральний барвник для цукру-рафінаду.

Ковбаси та сосиски

Виробництво ковбаси регулював ГОСТ №23670-79, який справді передбачав 70% м'яса у складі, однак, зважаючи на відсутність рецептури, документ давав право замінювати компоненти, щоб не гальмувати лінію.

Так, залежно від партії "яловичину другої категорії" могли замінити свининою, а в деяких регіонах бараниною. Допускалося використання субпродуктів, картоплі, сухожиль та інших компонентів.

На етикетках дрібним шрифтом навіть вказували, чим можна замінити м'ясо: суміш виварених кісток, крохмаль і харчова плазма.

Окрім цього м'ясні вироби на фабриках коптили з відходів виробництва скипидару та каніфолі.

Із сосисками все ще цікавіше. Вони виготовлялися відразу за двома ГОСТами, обидва з яких допускали лише 5% чистого м’яса у складі. Решту маси займав меланж, обрізки свинини та субпродукти.

Тістечка "Картопля"

Це тістечко також було винайдено для грамотного й економічного використання залишків на кондитерських фабриках. У радянський період для створення тістечка "Картопля" ніхто не планував пекти бісквіт. Замість нього використовували так звані зворотні відходи — всілякі крихти й обрізки, які залишалися від нормальних тортів.

Викидати їх було шкода, тому все пускали в хід. Так на прилавки потрапляли легендарні радянські ласощі.

Відстежити склад і якість такої продукції було просто нереально, проте це цілком допускалося ГОСТом. Як крем використовували вершкове масло, але і його можна було замінювати на маргарин.

Маргарін "Бутербродний"

Такий маргарин, який пропонувалося використовувати замість масла і робити з ним бутерброди, викликає багато запитань. Кількість тваринних жирів тут мінімальна, а от рослинних і мінеральних навпаки дуже багато.

Такий маргарин не можна було нагрівати через низьку точку димлення — при потраплянні на гарячу пательню він починав видавати аромат горілих нафтопродуктів.

Торт "Пташине молоко"

Цей кондитерський виріб вважається першим тортом, офіційно зареєстрованим у СРСР. Однак його оригінальний рецепт виявився занадто дорогим, адже потрібно було використовувати дефіцитний і дорогий агар-агар для приготування молочної начинки.

Для скорочення витрат кондитери стали замінювати агар-агар крохмалем або желатином, а яйця — меланжем.

Це призводило до того, що смак ставав менш яскравим, а суфле могло набувати жовтуватого відтінку і характерного запаху.

Пельмені у коробках

У Радянському Союзі пельмені продавалися у картонних упаковках. При цьому продукт часто підтаював і потім його повторно заморожували. Це призводило до того, що пельмені злипалися в одну грудку, а коли розварювалася в каструлі, начинка сама відокремлювалася від тіста.

При цьому радянські пельмені були дуже несмачними — м’яса у фарші було небагато і він був незрозумілою масою сірого кольору, з потужним часниково-перечним присмаком. Відомо, що до фаршу активно додавали шкіру, суміш виварених кісток, крохмаль та іншу "хімію".

Нагадаємо, у Радянському Союзі було багато несмачних та відверто дивних страв, які доводилося їсти як дітям, так і дорослим. У ті часи ніхто не замислювався про збалансоване харчування та смакові якості їжі. Як відомо, вибір продуктів був мізерним і готувати доводилося з того, що вдавалося "роздобути".

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як у СРСР вигадали томатне морозиво. Соки та десерти, до речі, робили далеко не зі свіжих та якісних ягід.