"Карпати" посеред Києва: в мережі показали фото легендарної Колиби в Голосієві

Дерев'яна "Колиба" з ґонтовим дахом, різьбленими лиштвами та запахом засмаженого м'яса стала легендарним місцем для тисяч киян

У 1970-х роках серед зелених алей Голосіївського парку імені Максима Рильського стояла незвичайна споруда, що нагадувала гуцульську хату з Карпат. Для багатьох киян "Колиба" стала не просто рестораном, а справжнім порталом у світ української автентики – без потреби їхати в гори.

На старому фото, яким днями поділилися у спільноті "Ретро Київ", "Колиба" – це справжня перлина народної архітектури посеред міського ландшафту. Вона стала символом безтурботного часу, коли київський Голосіїв був справжнім оазисом спокою

Маленькі Карпати посеред столиці

Темна дерев'яна будівля з конусоподібним ґонтовим дахом, різьбленими лиштвами та масивними балками виглядала так, ніби її перенесли прямо з гірської полонини. Архітектура колиби вписувалася в популярний тоді тренд "народного стилю" в громадському харчуванні – коли ресторани й кафе намагалися відтворити атмосферу сільських хат, козацької корчми або карпатських осель.

Для багатьох киян похід до колиби ставав не просто вечерею, а маленькою "подорожжю" в уявні гори. Дерев'яні лави, грубі столи, запах диму і засмаженого м'яса, присмерк – все це створювало відчуття справжньої гірської садиби, навіть якщо за деревами чекали міські тролейбуси.

Меню з "цікавинкою"

За радянськими мірками колиба була місцем особливим – сюди приходили не просто перекусити, влаштувати сімейне чи святкове застілля. Меню будували на українській кухні: м'ясні страви, печена картопля, гарячі закуски – те, що згодом стало класикою етнографічних кафе. Посередині "Колиби" був відкритий мангал, на якому смажили шашлик

Для киян це був ідеальний компроміс між доступністю та "екзотикою": без поїздки в Карпати, але з відчуттям виходу з повсякденної міської рутини. Тут відзначали дні народження, влаштовували перші побачення, збиралися великими компаніями друзів.

Про Голосіївський парк

У 1960–1970-х роках Голосіївський парк перетворювався на цілісний простір відпочинку. Його почали облаштовувати ще 1958 року на базі природного лісового масиву. Тут з'явилися ставки, човнові станції, спортивні майданчики, літній кінотеатр і літературно-меморіальний музей Максима Рильського.

Колиба органічно доповнювала цю картину, стаючи неформальним центром тяжіння для дорослих відвідувачів, тоді як діти гуртувалися довкола атракціонів та пляжів. Типова прогулянка виглядала як цілий ритуал: спочатку алеями до ставків, човнова прогулянка, а потім – ситний обід чи вечеря в колибі під музику й гомін великої компанії. На жаль, у 1986 "Колиба" згоріла.

Жива пам'ять

Сьогодні старі фото колиби з Голосіївського парку активно поширюються в соціальних мережах, стаючи популярним контентом ретро-спільнот, що збирають візуальну історію Києва. У коментарях колишні відвідувачі згадують перші побачення, сімейні свята, "виїзди на природу" із друзями, які насправді закінчувались за дерев'яними столами цього ресторану.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав чи не найбільш пафосний ресторан в центрі Києва. Заклад понад 20 років, і вже на початку 2000-х його закрили.