Ніколи не говоріть "велике дякую": як насправді правильно дякувати українською

Слово "дякую" набагато давнє "спасибі"

Багато українців, переходячи на рідну мову, нерідко спочатку припускаються помилок у побутових розмовах. Один із популярних "косяків" трапляється під час висловлення вдячності іншій людині.

Про те, як правильно подякувати людині українською, у коментарі "Телеграфу" розповідала літературний редактор та коректор української мови Юлія Мороз.

Докладніше про це у матеріалі: "Неочікувано про мову: чому доєднуватися можна, а ходити за продуктами — ні".

Вона пояснила, що в українській подякувати можна словами "дякую" та "спасибі, вони обидва є нормативними.

"Слово "дякую" набагато давніше за "спасибі", уперше його зафіксували 1433 року. Панує думка, що "дякую" в українську мову прийшло з німецької (danke) через посередництво польської (dziękuję). Однак корені цього слова сягають ще часів Римської імперії, адже давньонімецьке слово denken споріднене з латинським tongeo — "знаю" (їхнє початкове значення тісно пов’язане з іменником "думка", бо тоді люди мислили так: "ви мені зробили добро, я думаю, я пам’ятаю про це")", — пояснює мовознавиця.

Проте є й популярна помилка, на яку звернула увагу Мороз. Нерідко українці вживають словосполучення "велике дякую", але це неправильно. Слово "дякую" є дієсловом, тому його не можна супроводжувати прикметниками.

Як правильно:

• ґречно дякую;
• дуже дякую;
• красно дякую;
• вельми дякую;
• сердечно дякую;
• щиро дякую.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому українською не варто говорити "без десяти два" або "дванадцять годин".