"Золоті сітки" від БПЛА на мостах у Києві: чому вони безсилі проти нових "Гераней"

Інвестувати кошти потрібно не в сітки на мостах

Влада Києва на тлі регулярних російських атак на мости вирішила захистити переправи від "Шахедів" антидроновими сітками. Однак таке рішення виглядає сумнівним та викликає питання про доцільність витрачання бюджетних коштів.

Таку думку у коментарі "Телеграфу" висловив відомий авіаційний експерт Костянтин Криволап.

Захист мостів Києва – рішення проти фізики

Після низки російських ударів по важливих мостових переходах у Києві (Південному та Північному мостах) влада вдалася до захисту даних інфраструктурних об’єктів. 6 вересня у соцмережах з’явилися відео активних робіт із встановлення антидронових сіток.

Таке рішення вже досить давно ефективно зарекомендувало себе в захисті від дронів малих розмірів (FPV, Mavic, іноді "Ланцет"), але у випадку з реактивними "Шахедами" його користь може викликати питання. І, як виявилося, небезпідставно.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап за допомогою простих фізичних розрахунків пояснив, чому сітки, найімовірніше, виявляться "фіговими листками" проти сучасних ворожих дронів-ракет.

"Давайте звернемося до чистої фізики та математики. Візьмемо як приклад нові реактивні безпілотники типу "Герань-5", якими й атакують мости в Києві. Їхня злітна маса становить приблизно 850 кг, а швидкість близько 500–600 км/год. Кінетична енергія апарата розраховується за формулою: маса, помножена на квадрат швидкості та ділена навпіл.

Якщо перевести це у цифри, ми отримуємо величезне значення — понад 8 мегаджоулів кінетичної енергії в момент удару. Жодна сітчаста конструкція фізично не витримає такого колосального точкового удару. Це кількість енергії як у десятка авто на швидкості. Представте: чи витримає сітка десяток легковиків, які протаранять її один за одним? Ні", — пояснив експерт.

Мільйони в нікуди? Скільки коштує такий захист

Криволап стверджує, що практичного сенсу в такому захисті мостів немає, якщо не йдеться про заробіток грошей.

"Щоб закрити сіткою ділянку моста завдовжки 500 метрів, завширшки 30 метрів і двома стінками по 15 метрів, потрібні колосальні ресурси. Враховуючи вартість матеріалів, залучення спецтехніки, кранів та оплату монтажних робіт, кошторис лише одного такого об'єкта може становити близько 7 мільйонів гривень. Дуже цікаво було б подивитися цей контракт і дізнатися кошторисну вартість, але, швидше за все, ви його у відкритому доступі не знайдете. Потрібно зробити офіційні запити до КМДА: хто є замовником, хто виконавцем і які суми виділено. Я переконаний, що подібні проєкти — як із сітками, так і з понтонами чи тунелями — це чиста імітація бурхливої діяльності", — вважає Криволап.

Читайте статтю "Телеграфа", чому столиця виявилася неготовою до ударів РФ по мостах через Дніпро і як у владі пропонують вирішувати проблему: Пороми, велосипеди і непарні години для водіїв, – як влада пропонує рятувати Київ, якщо мости зруйнують.

Що реально може захистити мости

Співрозмовник упевнений: нам треба боротися не із наслідком проблеми, а з причинами. А причини ці у повітрі.

"Інвестувати кошти потрібно не в сітки на мостах, а в перехоплення дронів ще на підступах до міста. Основний акцент має бути на автоматичному детектуванні цілей, їх автоматичному цілерозподілі та знищенні на дальніх рубежах. Зараз, наприклад, активно впроваджуються автоматизовані турелі — і це дійсно нормальне та робоче рішення", — зазначив експерт.

Нагадаємо, Росія продовжує бити по київських мостах, порушуючи логістику та пасажирські перевезення. У Верховній Раді розглядають п’ять варіантів, щоб знизити навантаження на пошкоджену інфраструктуру, а влада вже визначилася з альтернативною переправою через Дніпро.