Пороми, велосипеди і непарні години для водіїв, – як влада пропонує рятувати Київ, якщо мости зруйнують

Після пошкодження ворогом столичних мостів, Київ поринув у справжній транспортний колапс. На зупинках скупчилися десятки пасажирів, графіки громадського транспорту збилися, а ціни на таксі з лівого берега на правий відлетіли в космос. "Телеграф" розібрався, чому столиця виявилась неготовою до такого сценарію, (адже мости через Дніпро очевидна ціль для ворога), та як у владі пропонують вирішувати проблему.

Де план Б?

За словами нардепів з парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, ще влітку в Раді була закрита нарада щодо стану столичних мостів.

– Ми аналізували технічний стан мостів, які є проблеми, що може зробити місцеве самоврядування, а що потрібно від держави, – пояснює "Телеграфу" членкиня комітету, позафракційна Оксана Савчук.

Рівень наради був серйозним: нардепи, місцева влада, представники СБУ, прокуратури, Нацполіції, уряду, ЗСУ. Крім того, міська влада в рамках Ради оборони Києва раніше опрацьовувала варіанти дій на випадок тривалого блокування мостів – зокрема, резервні автобусні маршрути, які могли б частково замінити метро. Деталі таких планів публічно не розкривалися з міркувань безпеки. Та з огляду на те, що після влучань в Києві все ж стався транспортний колапс, плану Б на випадок пошкодження мостів у владі так і не виробили.

– З того, що всі ми бачимо, плану Б немає. І не тільки в Києві, до речі, а й по Україні багато в яких галузях, – додає Савчук.

Чому?

– У місцевої влади і окремих державних органів, чомусь, були наївні сподівання, що росіяни не будуть чіпати мости. Та ці сподівання марні, – пояснює виданню нардепка від "Голосу" з комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко. – Місто жодного разу не зверталося до комітету, щоб обговорити проблематику і отримати допомогу (законодавчу, чи просто прийняти спільне рішення). Це питання жодного разу не підіймалося з боку міста, а більшість мостів належить саме місту. Хоча по деяких мостах є юридичні колізії. Свого часу їх замовником стало не місто, а агентство відновлення. Відтак замовити роботи по реконструкції може тільки агентство відновлення. Відповідно, і кошти повинен виділяти замовник, а не хтось інший.

– Столиця виявилася абсолютно не готова до таких викликів. На жаль, – констатував в коментарі "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу" Володимир Крейденко.

За повідомленням КМДА 2 жовтня Рада оборони Києва зібралася знову. На ній розглянули питання про рух транспорту мостами через Дніпро, однак ніяких конкретних рішень чиновники не озвучили, а натомість передали свої пропозиції центральним органам влади. Такий от бюрократичний пінг-понг.

– Просто зараз багато хто просто не приймає сміливих рішень тому що боїться, що за це отримає кримінальне провадження. І в органах місцевого самоврядування це суттєво погіршило якість прийняття швидких рішень під час війни, – каже Оксана Савчук.

А між тим, нардепи впевнені, що росіяни і надалі продовжать руйнувати мости столиці.

– Ми ж розуміємо, що якщо росіяни взялися за бомбардування мостів, то вони будуть продовжувати це робити, – коментує Сірко.

– Такий ризик є і його треба враховувати. Але не треба очікувати руйнування мостів. Питання транспортного колапсу можна вирішувати вже зараз простими шляхами, – додає Володимир Крейденко.

Як саме?

Що робити

Паромні переправи. – Це має бути головний пріоритет, – підкреслює Крейденко. – Окремі пароми можна зробити для вантажівок, автівок, які перевозитимуть продукти, ліки, товари першої необхідності. Щоб такий транспорт міг постійно курсувати і два береги між собою поєднувались. Можна зробити відповідні майданчики біля причалів для цих вантажівок. Це не проблема. Окремо можуть ходити пасажирські пароми між причалами, або між станціями метро, наприклад, від станції метро "Славутич" до "Поштової площі". Я думаю, що там люди можуть швидко пересісти далі на метро.

За словами нардепа, досвід паромних переправ є в Норвегії, Швеції, Туреччині.

– Ці переправи є і я вважаю, що при бажанні місто може дуже легко організувати такі процеси. Тим паче, що інфраструктура і причали в столиці є. Є і самі пороми на балансах в департаментах, державних підприємствах. Це не щось надзвичайне, – коментує Крейденко.

Втім, на думку Юлії Сірко, організувати такі перевезення не так вже й легко.

– По-перше, у нас зараз на Дніпрі немає навігації, окрім військової. Вона заборонена наказом міністерства. Тому тут питання у поверненні цієї навігації. По-друге, це ж треба організувати прийом пасажирів на одному та іншому березі. Крім того, для Дніпра повинні бути спеціальні пороми, адже дніпровська хвиля відрізняється від дунайської хвилі. І конкретного плану, щоб завтра вже були пороми і все це швидко організувати, я не чула. Це обговорювалося в дуже теоретичному аспекті. Практично ніхто собі не уявляє, як це все організувати, – зазначила Сірко.

Реверсний рух на мостах. – Це не нова ідея, але це забезпечить безпеку руху і зменшить кількість заторів, яку ми бачимо зараз. Можна змінювати кількість смуг руху. Ясна річ, що громадський транспорт і екстрені служби повинні рухатись постійно, незалежно від реверсу, – каже Крейденко.

– Якщо ми кажемо про сили Києва, то столиці необхідно додати більше автобусів, щоб збільшити кількість громадського транспорту і почати регулювати рух на мостах. Розуміти, які пріоритети якому виду транспорту ми надаємо: екстреному, громадському, – додає Оксана Савчук.

Понтонні переправи. Це також могло б стати альтернативним сполученням в столиці.

– Понтони є, та я не думаю, що вони повноцінно допоможуть організувати пасажирські перевезення чи логістику між правим та лівим берегом. Мости неможливо замінити понтонами. Понтони – тимчасове рішення, – запевняє Юлія Сірко.

– Навіть якщо в майбутньому це і покращить ситуацію, то це буде майбутнє. А що робити завтра-післязавтра? Як їздити? Це не вирішить проблеми швидко, – додає Оксана Савчук.

Велосипедні хаби. Таке ноу-хау пропонує Володимир Крейденко, замість того, щоб перетинати великі автомобільні мости пішки.

– Це дуже ефективний спосіб. Ми бачимо, що люди зараз переходять мости пішки, але можна зробити між "Славутичем" та "Видубичами" велосипедний хаб, де люди зможуть залишати свої велосипеди, або брати на прокат інші, щоб дістатися до метро. Біля "Арсенальної" та "Лівобережної" також можна організувати такі хаби, – зазначає Крейденко.

Парні і непарні години для водіїв. – Такі ідеї працюють в різних країнах світу для зменшення заторів, – розповідає Крейденко. – Наприклад, водії, у кого номерний знак автівки закінчується на парне число, то, відповідно, вони їдуть у парну годину, і навпаки, якщо непарне. Наприклад, номер закінчується на "2" і рух тоді з 8 до 9 години, а якщо на "3" то з 9 до 10 години. І відповідно до свого номеру люди зможуть обирати, за яким графіком їм рухатись.

Втім, наразі це поки лише ідеї, які не реалізовані. І хоч ворог і атакує мости, та знищити їх не так вже й легко, а тому фокус логістики буде триматися саме на мостах.

– Мости знаходяться в адекватному, нормальному стані. Там є пошкодження, але вони "лікуються". На вихідних там будуть проведені всі інженерні роботи і з наступного тижня, за моєю інформацію, мав би бути вже налагоджений процес руху мостами, – резюмувала Юлія Сірко.