Пусті погрози чи… Як раніше Росія "відповідала" на удари по Кримському мосту

Читать на русском
Новина оновлена 19 листопада 2026, 17:06

Кримський міст пережив кілька атак, але остання стала особливо руйнівною

Президент Росії Володимир Путін знову пригрозив Україні масштабною відповіддю після атак на Кримський міст. Він заявив, що російська реакція буде "набагато болючішою", ніж дії Києва, а сам міст назвав виключно цивільним об'єктом.

Це не перша погроза Москви після пошкодження переправи через Керченську протоку. "Телеграф" проаналізував, коли Україна атакувала Кримський міст від початку повномасштабного вторгнення, як на це реагував Кремль і які російські удари по українських містах Москва прямо називала помстою.

Що Путін заявив після нових атак

Під час спілкування з журналістами 19 листопада Путін прокоментував останні удари по Кримському мосту. За його словами, Москва раніше обговорювала на засіданні Радбезу РФ можливість домовленостей про припинення вогню в окремих сферах, однак після атак по переправі вирішила від цього відмовитися.

Російський президент також заявив:

"Наша відповідь буде набагато болючішою, ніж те, що Київ зробив із Кримським мостом. Я хочу, щоб усі це знали".

Окремо Путін заперечив використання переправи для військових перевезень і транспортування нафти.

"Кримський міст — це виключно цивільний об'єкт. Він уже давно не використовується для перевезення нафти та боєприпасів. Ми навіть не перевозили нафту цим мостом. Це був суто цивільний об'єкт".

Водночас Кримський міст має важливе логістичне значення для Росії: він з'єднує територію РФ з окупованим півостровом і використовується для забезпечення його населення та російських військ.

Жовтень 2022 року: перша атака і масований ракетний удар по Україні

Перший масштабний вибух на Кримському мосту стався вранці 8 жовтня 2022 року. На автомобільній частині переправи вибухнула вантажівка, після чого загорілися цистерни залізничного потяга з пальним. Унаслідок пожежі та вибуху обвалилися два автомобільні прольоти, також було пошкоджено залізничну частину мосту.

За даними російських слідчих, загинули троє людей, які перебували в автомобілі поблизу вантажівки. Рух переправою частково зупинили, а згодом поступово відновили.

Наслідки атаки на кримський міст 8 жовтня 2022 року

Тоді українська влада офіційно не взяла на себе відповідальність за операцію. Однак 26 липня 2023 року тодішній голова СБУ Василь Малюк публічно підтвердив причетність спецслужби до знищення частини мосту.

"Це одна з наших реалізацій, а саме знищення Кримського мосту 8 жовтня минулого року", — заявив Малюк під час заходу з погашення поштової марки, присвяченої роботі українських спецслужб.

Уже наступного дня після вибуху, 9 жовтня, Володимир Путін назвав подію "терористичним актом", спрямованим на знищення критично важливої цивільної інфраструктури Росії. Він звинуватив в організації вибуху українські спецслужби.

10 жовтня Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. Під обстрілами опинилися Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Харків та інші міста. Російські ракети влучали в об'єкти енергетичної, військової та комунікаційної інфраструктури, а також у житлову забудову й громадські простори.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, станом на вечір 10 жовтня загинули 14 людей, ще 97 дістали поранення. На той момент правоохоронці повідомляли про пошкодження близько 70 об'єктів, серед яких 29 об'єктів критичної інфраструктури, чотири багатоповерхівки, 35 приватних будинків та школа в Києві.

Ракетний удар по Шевченківському району Києва

Путін особисто пов'язав ракетний обстріл із вибухом на Кримському мосту. Під час засідання Ради безпеки Росії 10 жовтня він заявив, що рішення про масований удар ухвалили за пропозицією Міноборони та відповідно до плану Генерального штабу.

"У разі продовження спроб проведення терористичних актів на нашій території відповіді з боку Росії будуть жорсткими та за своїм масштабом відповідатимуть рівню створюваних Російській Федерації загроз", — пригрозив російський президент.

2 грудня Путін знову повернувся до теми Кримського мосту під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. За повідомленням Кремля, російський президент назвав удари по українській інфраструктурі "вимушеною та неминучою відповіддю" на дії Києва, зокрема атаки на Кримський міст та енергетичні об'єкти.

17 липня 2023 року: атака Sea Baby та російський "удар відплати" по Одесі й Миколаєву

У ніч проти 17 липня 2023 року Кримський міст атакували два морські безпілотники. Внаслідок вибухів було пошкоджено автомобільну частину переправи, рух автомобілів зупинили, а залізничне сполучення тимчасово призупиняли. Загинули двоє дорослих, які перебували в легковому автомобілі, їхня 14-річна донька дістала поранення.

Спочатку Київ офіційно не підтверджував причетність до операції. Однак 16 серпня тодішній голова СБУ Василь Малюк заявив, що саме українська спецслужба спільно з Військово-морськими силами провела атаку. За його словами, для цього використали морські дрони Sea Baby.

Наслідки атаки по Кримському мосту

Уже наступної ночі Росія атакувала південь України. 18 липня Міноборони РФ назвало обстріл Одеси та Миколаєва "масованим ударом відплати" за пошкодження Кримського мосту.

"Збройні сили Російської Федерації завдали масованого удару відплати вночі високоточною зброєю морського базування по об'єктах, де готувалися терористичні акти проти Російської Федерації з використанням безекіпажних катерів", — заявили у російському відомстві.

За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки Росія випустила шість крилатих ракет "Калібр" і 36 безпілотників. Українська ППО збила всі шість ракет і 31 дрон. Уламки та вибухові хвилі пошкодили портову інфраструктуру й житлові будинки.

Росіяни пошкодили об'єкти інфраструктури

19 липня обстріли Одеси продовжилися. Російські війська вдруге поспіль атакували портову інфраструктуру. Українська влада повідомила про пошкодження зернових та олійних терміналів. Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська цілеспрямовано били по інфраструктурі зернової угоди.

Заначимо, що 17 липня Росія оголосила про вихід із Чорноморської зернової ініціативи, яка забезпечувала експорт українського зерна морем. Тому подальші удари по портових об'єктах відбувалися не лише на тлі атаки на Кримський міст, а й після припинення дії зернової угоди.

3 червня 2025 року — підрив підводних опор

3 червня 2025 року СБУ заявила про третю успішну операцію проти Кримського мосту. За словами спецслужби, агенти протягом кількох місяців мінували підводні опори споруди, а о 04:44 активували вибуховий пристрій. Потужність заряду становила 1100 кг у тротиловому еквіваленті. СБУ стверджувала, що підводні конструкції опор зазнали серйозних пошкоджень. Рух мостом тимчасово зупиняли приблизно на три години, після чого його відновили.

На відміну від попередніх атак, негайної офіційно оголошеної російської кампанії відплати не було. 3 червня ISW зазначав, що російські державні медіа й представники влади ще не коментували удар. Наступного дня Дмитро Пєсков підтвердив факт вибуху, однак заявив, що міст не пошкоджений і продовжує працювати.

Того ж дня російські війська обстріляли центр Сум реактивними системами залпового вогню. Унаслідок атаки загинули шестеро людей. Однак пов'язувати цей удар із підривом Кримського мосту підстав немає: ні російська сторона не називала його відповіддю, ні незалежні джерела не встановили такого зв'язку.

16–17 листопада 2026 року — масштабна операція зі знищення арки Кримського мосту

У ніч проти 17 листопада Україна завдала нового удару по Кримському мосту (після попередньої атаки в ніч проти 16 листопада). Як повідомив президент Володимир Зеленський, це була завершальна, сьома фаза операції, що тривала кілька тижнів. У СБУ уточнили, що підготовку проводили впродовж місяця, а на фінальному етапі до спецслужби долучилися інші складові Сил оборони України, зокрема підрозділи ВМС, Сил безпілотних систем, ракетних військ та артилерії.

Після атаки обвалені конструкції опинилися біля опор переправи

Спочатку українські сили систематично виводили з ладу російські засоби ППО, радіолокаційні станції та комплекси радіоелектронної боротьби. На фінальному етапі застосували українські безпілотники й ракети: по автомобільній частині відпрацювали ракети-дрони "Паляниця", а по залізничній били ракети "Нептун", "Рута" та крилаті ракети FP-5 "Фламінго".

За даними СБУ та Генштабу, внаслідок удару обвалилася одна з металевих арок і автомобільний проліт мосту. Залізнична частина також зазнала пошкоджень.

Цього разу українська сторона прямо пов'язала операцію з російськими атаками на українську транспортну інфраструктуру. Міністр оборони Євген Хмара заявив, що Росія впродовж попередніх місяців цілеспрямовано била по мостах у Запоріжжі, Дніпрі, Києві та Одеській області, тож удар по Кримському мосту став дзеркальною відповіддю на ці дії.

У ніч проти 19 листопада Військово-морські сили ЗСУ завдали чергового удару ракетами "Нептун" по залізничній частині мосту та в район арки, після чого рух поїздів знову зупинили.

Наслідки удару удару ракетами "Нептун"

Раніше "Телеграф" розповідав, хто побудував Кримський міст і скільки це коштувало.