Чому військова поліція налякала депутатів? Доля скандального законопроєкту залишається неясною

Читать на русском
Автор
2942
Генеральний штаб ЗСУ

У Міноборони вимагають від парламентарів повернутися до розгляду документа.

У серпні 2023 року Міністерство оборони повідомило, що бере активну участь у розробці законопроекту про Військову поліцію (ВП). "Військова поліція — має стати військовим формуванням з правоохоронними функціями та входитиме до системи Міноборони України", — зазначили тоді у Міністерстві, додавши, що на меті є підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ, Міноборони та ДССТ (Державна спеціальна служба транспорту). А також новий орган має займатися захистом прав та свобод військовослужбовців та контролем за дотриманням дисципліни, що в час війни є важливим. І, звісно, все має відповідати стандартам НАТО.

Відповідний законопроект було зареєстровано в парламенті в кінці травня 2024-го. Хоча Міноборони закликало народних депутатів визначити його пріоритетним, 5 червня Верховна Рада прийняла рішення документ відкликати.

Більшість депутатів погодились, що він "сирий" і попри воєнний стан серйозно порушує права громадян. До того ж у багатьох виникло запитання, чи варто зараз створювати новий орган, якщо вже працює Військова служба правопорядку в ЗСУ (ВСП).

Війна посилила проблему

Вперше Військову поліцію запропонував створити президент Віктор Ющенко ще 2008 року. Далі були спроби вже після вторгнення Росії в Україну у 2014 та 2016 рр. Вчергове до ідеї ВП повернувся президент Володимир Зеленський у 2019 р.

Лише цього року було вперше реалізовано текст з баченням діяльності такої поліції.

Народний депутат від фракції "Голос" та член профільного парламентського комітету з питань правоохоронної політики Андрій Осадчук пригадує в розмові із "Телеграфом", що з призначенням уряду Дениса Шмигаля, перед ними постала задача розбудови військової юстиції — військова прокуратура, військові суди, військова поліція.

"Це мав бути цілісний організм. Зрозуміло, що у воюючій країні питання військових мають окремо врегульовуватися. Ви ж пам'ятаєте, суд 2017 р. над військовими командирами. Цивільні суди, які закінчувалися ледь не міжнародними скандалами. Коли судили командирів, які нібито були відповідальні за збиття літака Іл-76 неподалік Луганська (через збиття росіянами літака загинуло 49 військових, у 2017 р. винним в трагедії суд визнав заступника керівника Антитерористичної операції генерал-майор Віктора Назарова. У 2021 р. Верховний суд його виправдав. — Ред.). І там була абсолютно патова ситуація, бо з одного боку нібито формально суди перших інстанцій були праві, але з іншого боку це реально повний абсурд", — коментує депутат.

До питання військової юстиції повернулись одразу після повторного вторгнення Росії в 2022 р. Але тоді не було достатньо розуміння, як займатись цим, коли не вистачає ні ресурсів, ні часу.

Чим займатиметься ВП

"З того часу минуло вже фактично два роки. Але за ці два роки проблеми лише накопичувалися. І, звичайно, маючи величезну кількість людей на фронті, в армії, виникає просто мільйон питань і проблем пов'язаних з правопорядком, правопорушеннями, злочинами тощо", — говорить Осадчук.

Наразі цими питаннями займається ВСП і Державне бюро розслідувань. Але воно немає доступу до лінії зіткнення, а ВСП як правоохоронне формування ЗСУ має обмежені повноваження.

Тому було прийнято рішення повернутись до створення ВП. У пояснювальній записці автори законопроекту зазначили, що діюча військова служба правопорядку у ЗСУ на сьогодні не має жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів і притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, а також інституційно позбавлена процесуальної можливості сприяння органам досудового розслідування та прокурорам у здійсненні досудового розслідування відносно військовослужбовців.

"Водночас відсутність належного розшуку дезертирів та інших осіб, які самовільно залишили місця несення служби, незабезпечення невідворотності їх покарання, може негативно позначатися на стані боєготовності та правопорядку у ЗСУ та інших військових формуваннях", — пояснюють депутати.

Неузгодженості, колізії та прогалини чинного законодавства вказують на необхідність функціонування цілісної системи військової юстиції в Україні, зокрема і утворення ВП.

Пропонувалось, що поліцію координуватиме Кабінет міністрів через міністра оборони. Під час дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану загальне керівництво та координацію діяльності ВП здійснює Головнокомандувач ЗСУ.

Серед її основних функцій:

- попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень у Міноборони, ЗСУ та ДССТ;

- забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та ДССТ, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, у місцях дислокації військових частин;

- захист життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів та ін.

Безпосереднє керівництво ВП здійснює начальник ВП, який призначається на посаду та звільняється з посади президентом за поданням міністра оборони, а під час дії правового режиму воєнного стану – за поданням Головнокомандувача.

Але є в законопроекті і неоднозначні моменти. Наприклад, ВП дозволялось проникати в житло без ухвали суду, якщо це стосується порятунку життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Окрім цього правоохоронцям дозволялось співпрацювати з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах для надання допомоги "в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень".

Адвокат Катерина Аніщенко зазначає, що ці питання дійсно є суперечливими. Адже ВП самостійно буде приймати рішення щодо проникнення в чуже житло, що суперечить нормам Кримінального кодексу. До того ж це може спонукати сусідів повідомляти про перебування у квартирах військовозобов’язаних, які переховуються від ТЦК.

"Гібридний орган не пройде"

Депутат Осадчук також висловлює своє зауваження, щодо дотримання прав громадян у даному законопроекті. Також він вважає, що створення нового військового правоохоронного органу може негативно сприйнятися суспільством, в якому і так негативно ставляться до ТЦК попри воєнний стан.

"Але самі ініціатори закону стверджують, що це не зовсім поліція, а, як вони сказали дослівно, — це такий гібридний орган. Що викликало в мене дуже сумну посмішку. Чому? Тому що в таких питаннях гібридів не може бути. Якщо ми щось називаємо поліцією, це має бути поліція, це має бути повноцінний правоохоронний орган з повним комплектом повноважень", — критикує парламентар.

Він вважає, що краще розширити повноваження ВСП, ніж створювати новий орган.

Саме через це депутати закликали зняти з порядку денного документ і продовжити консультації. "Проти багато демократично налаштованих колег, "Голос" проти, багато в "Слузі народу". Для цих людей заклики Міноборони не діють", — розповів співрозмовник "Телеграфу" з монобільшості.

Тим часом Міноборони закликало депутатів "невідкладно повернутися до розгляду законопроекту про військову поліцію". "Цей крок, необхідний для зміцнення обороноздатності нашої країни та забезпечення правопорядку в армії", — відповіли у відомстві на запит "Телеграфу".

Коли відбудуться нові консультації, в парламенті не поспішають прогнозувати. "У кращому випадку через тиждень", — говорить Осадчук.

"Телеграф" звернувся за коментарем до одного із авторів законопроекту, депутата "Слуги народу" та голови правоохоронного комітету Сергія Іонушаса, але він відмовився коментувати.

Адвокат Аніщенко вважає, що у майбутньому норми законопроекту можна покращити постановами Кабміну, які будуть чітко пояснювати права та обов’язки як ВП, так і громадян.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу