Від "занепокоєння" до "час не на стороні Москви": як змінилася риторика в ООН щодо війни в Україні
- Автор
- Дата публікації
На нещодавньому засіданні були обурені атаками на Лавру і не тільки
Нове засідання Ради Безпеки ООН стало ще одним підтвердженням того, наскільки змінюється риторика учасників організації щодо Росії та вторгнення в Україну. Жорсткішу позицію висловив не тільки представник Києва, а й США.
"Телеграф" зібрав головні тези щодо війни в Україні, які прозвучали на засіданні Радбезу, а також проаналізував зміну риторики в ООН.
Що казали в ООН про вторгнення Росії та переговори
США
Як заявив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі, Росія втрачає час і має якнайшвидше укласти угоду з Україною, оскільки ситуація для Москви лише погіршується.
"Росія має укласти угоду. Час не на стороні Москви", — заявив заступник голови США при ООН.
Негрі наголосив, що Сполучені Штати залишаються непохитними у підтримці українського народу. Він рішуче засудив російські атаки на критичну інфраструктуру та культурну спадщину України, зокрема удари по Києво-Печерській Лаврі.
Україна
Постпред України при ООН Андрій Мельник наголосив, що Росія вже чотири роки перебуває у "списку ганьби" генсека ООН за порушення прав дітей під час збройних конфліктів, тож має бути усунута від участі в миротворчих операціях Організації.
За його словами, Україна готова до прямих переговорів з РФ заради справедливого й тривалого миру та все ще пропонує припинення вогню вздовж лінії фронту, що є великим компромісом. Протягом останнього місяця Україна суттєво змінила динаміку війни.
"Навіть російські військові блогери відкрито визнають, що Москва не може виграти цю війну. Бумеранг війни, розв'язаної паном Путіним, повернувся на територію Росії, і вперше росіяни відчувають тяжкий подих цієї війни", – сказав Мельник.
Він наголосив, що Росія цілеспрямовано атакувала Києво-Печерську Лавру та Національну кіностудію імені Олександра Довженка, а також інші культурні об’єкти.
Мельник також звернувся до Ради безпеки ООН та заявив, що терпіння України не безмежне, тому Київ може змінити підхід, якщо орган продовжить зволікати з реакцією на російську агресію.
"Однак наше терпіння не безмежне. Раді Безпеки варто подумати, наскільки довго можна використовувати підхід "почекаємо і побачимо" – якщо це триватиме, не виключено, що Україна модифікує свої підходи", – заявив представник України.
Інші країни
Як заявив помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі, внаслідок посилення російських повітряних атак кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні минулого місяця досягла найвищого рівня з квітня 2022 року.
Окрім того, пошкоджень зазнали об’єкти, які мають виняткову історичну та культурну цінність. Йдеться про Києво-Печерську Лавру, яка належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З лютого 2022 року в Україні пошкоджено понад 530 культурних об’єктів.
Як змінилась риторика ООН за останній час
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ООН мала досить обережну риторику щодо Кремля та повномасштабної війни. Здебільшого організація висловлювала занепокоєння від атак Кремля, але до різких висловлювань чи рішень справа не доходила. Втім з 2025 року ситуація почала змінюватись.
Основі зміни в риториці:
- Від "занепокоєння" до закликів закінчити війну. З 2022 в ООН фокусувались на фіксації прямих наслідків вторгнення. Однак наразі вже констатують ескалацію, удари по енергетиці та атаки на цивільні об'єкти. В організації почали говорити про ризики, що війна Росії з Україною може вийти з-під контролю.
"Нинішній розвиток подій є неприпустимим. Цю траєкторію необхідно змінити. Зараз потрібна деескалація — негайна й тривала. Потрібне повне й безумовне припинення вогню", — заявив генсек ООН Антоніу Гутерреш у травні 2026.
- Від слів до конкретних резолюцій. Якщо у 2022 в ООН з обережністю говорили про війну в Україні, то у 2026 перейшли до більш рішучих дій. До прикладу, було ухвалено резолюцію Генасамблеї "Підтримка тривалого миру в Україні" (2026) — 107 держав підтримали суверенітет України та право на захист у міжнародно визнаних кордонах; "Просування всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні" (2025) — 93 країни підтримали заклик до негайного виведення армії РФ, засудили залучення бійців КНДР та вимагали дотримання територіальної цілісності України.
- Реакція України. За п'ять років повномасштабного вторгнення позиція України в ООН стала дедалі жорсткішою. Якщо раніше здебільшого звучали заклики та прохання до ООН, то наразі заяви набули суворішого характеру — у Києва терпіння не безмежне.
"За останні 15 місяців Україна неодноразово закликала Раду Безпеки прийняти резолюцію для повного і безумовного припинення вогню. Та, на жаль, протягнута рука України так і залишилась висіти у повітрі. Однак наше терпіння не безмежне", – сказав Мельник
Додамо, що велику роль в позиції ООН відіграє й те, що Росія — є членом організації та Ради Безпеки, тому досить часто Кремль використовує своє право вето та гальмує роботу.
Раніше "Телеграф" розповідав, які цілі Україна переслідує в Криму та до чого ведуть атаки на півострів.