Топ-6 "зашкварів" ООН: як організація "справляється" з агресією Росії проти України

У понеділок, 18 листопада, Радбез ООН проводить засідання, приурочене до 1000 днів війни Росії проти України. Зустріч, ініційована Україною та Великою Британією, має на меті оцінити ситуацію та обговорити подальші кроки міжнародної спільноти.

Така підтримка, безумовно, важлива. Та попри роль, яку ООН має на світовій арені, організація неодноразово і не просто так потрапляла під критику за свою мляву реакцію передусім на злочини Росії.

"Телеграф" вирішив пригадати топ-6 найбільш промовистих прикладів того, як Організація об'єднаних націй не змогла чи не захотіла діяти рішучіше.

1. Генеральний секретар ООН "братається" з Путіним

23 жовтня 2024 року відбулася скандальна дипломатична подія: Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш особисто відвідав Росію для участі в саміті БРІКС. Під час заходу він не лише зустрівся з Володимиром Путіним, а й потиснув йому руку.

За офіційною інформацією заступника речника генсека ООН Фархана Хака, метою приїзду було обговорення української ситуації та підтвердження раніше озвучених позицій щодо війни та умов справедливого миру.

При цьому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш проігнорував український саміт миру у Швейцарії. А у російській Казані невимушено спілкувався та обіймався з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

Нагадаємо, що БРІКС — це абревіатура, яка походить від перших літер назв п’яти країн-учасниць організації: Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. Спочатку створена для зміцнення економічного співробітництва, сьогодні організація все частіше сприймається як "геополітичний блок". Проте БРІКС досі зберігає неформальний характер і не має статуту [в традиційному розумінні, як це притаманно формальним міжнародним організаціям], загального бюджету, секретаріату чи інших наднаціональних структур.

Наразі до БРІКС приєдналися також Єгипет, Іран, ОАЕ та Ефіопія. Крім того, кілька інших країн, зокрема Білорусь, Азербайджан і Малайзія, подали заявки на вступ. У вересні також з'являлися чутки про можливе приєднання Туреччини. Часом цю організацію називають аналогічним G7 або G20 клубом за інтересами країн, яких не влаштовує "домінування" Заходу.

2. У розпал своєї агресії Росія стає головою Ради безпеки ООН

Парадоксальна ситуація склалася також навколо участі Російської Федерації в міжнародних організаціях. Попри статус держави-агресора, — 1 липня 2023 року Росія очолила Раду безпеки ООН.

Востаннє Росія головувала в Раді безпеки у лютому 2022 року, коли почала повномасштабну агресію проти України. Пізніше ці обов’язки знову перейшли до представника Росії Василя Небензі.

Насправді легітимність членства Росії в ООН давно перебуває під серйозним сумнівом. Зокрема голова Генеральної асамблеї Денніс Френсіс офіційно заявляв про відсутність документів, які підтверджують законність перебування РФ у Раді безпеки. Також пропонував виключити із Ради безпеки ООН президент Фінляндії. Як зауважував Стубб, будь-який член ради, який веде незаконну війну, "таку як Росія зараз веде в Україні", має бути відсторонений.

І звісно ж, неодноразово підіймала питання про незаконність членства російської делегації Україна. Зокрема колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, послідовно стверджував, що Росія має бути позбавлена права голосу в Радбезі ООН.

Однак процес ускладнюється геополітичними реаліями: для зміни складу Радбезу необхідне рішення Генасамблеї, яке може бути заблоковане російським та китайським вето.

Позитивним, однак, є те, що Генеральна асамблея вже не підтримала обрання РФ до Ради з прав людини. Серед 15 членів Ради ООН з прав людини, яких Генасамблея обрала на 2024–2026 роки, Російської Федерації немає.

3. Реакція на підрив Каховської ГЕС млява та непослідовна

Фактичний екоцид та воєнний злочин майже не дістав міжнародного осуду. В ООН за кілька годин після підриву Каховської ГЕС замість будь-якої реакції на цей інцидент вирішили привітати всіх із самопроголошеним "міжнародним днем російської мови".

Антоніу Гутерреш відреагував на катастрофу лише у другій половині дня, схарактеризувавши її черговим руйнівним наслідком російської агресії та наголосивши на неприпустимості атак проти цивільних і критичної інфраструктури.

Тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав заклики ООН щодо розслідування підриву "грою в піддавки для росіян". Водночас Управління ООН з прав людини заявило, що поки не може оцінити, чи є це військовим злочином, і назвало причину руйнування греблі "неясною".

В Офісі Президента України зауважили, що організація свідомо відмовляється виконувати свої обов'язки. У Twitter Михайло Подоляк здивовано запитав, чи справді в ООН досі не розуміють, хто і для чого здійснив цей теракт.

"Справді не зрозумілі? Як не зрозумілі й інші "обставини", такі як неспровокована війна Росії проти України, масові вбивства цивільних, руйнування міст, масові поховання в Бучі та Гостомелі, приниження міжнародного права та… Статуту ООН. Абсолютно не зрозумілі. Марсіани, певно, атакують", — зазначив Подоляк.

Він підкреслив, що ООН демонструє "бездоганне за цинізмом обнулення власної репутації" і навмисно відмовляється від виконання своїх функцій.

До речі, ООН вирішили нагадати світові про день російської мови й у річницю трагедії.

4. ООН поки не визнає дії Росії в Україні геноцидом, але бачить "серйозні" воєнні злочини

У липні 2022 року Рада безпеки ООН офіційно засудила російську агресію. Учасники засідання визнали дії РФ спрямованими на руйнування української ідентичності та наголосили на важливості спільного захисту культурної спадщини України.

А після півтора року повномасштабної агресії Росії, 4 вересня 2023 року, Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні раптово оголосила, що ще не дійшла до висновку щодо того, чи має місце геноцид в Україні, але розслідування триває. Про це журналістам заявив голова комісії Ерік Месе на пресконференції в Києві.

"Ми поки не дійшли висновку, що в Україні відбувається геноцид. Ми добре розуміємо занепокоєння і звинувачення з цього приводу. Розслідування триває, але на даному етапі немає достатніх доказів, які відповідали б вимогам Конвенції про геноцид", — зазначив Месе.

Він також вказав, що комісія продовжить розслідування, включаючи можливі заяви російських ЗМІ, які можуть бути пов'язані з підбурюванням до геноциду. "Це одна з ліній, яку ми вивчаємо, але висновків поки що немає", — додав він.

По сьогодні злочини Росії геноцидом не визнані. Утім, суд ООН ухвалив рішення про прийнятність скарги України проти РФ щодо "спотворення поняття геноциду". Цей позов Україна подала в перші дні повномасштабної війни.

5. ООН стурбована діями української влади стосовно УПЦ (МП), мовляв, обшуки "дискримінаційні"

У тогорічному звіті ООН, Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) раптово висловило стурбованість щодо дій української влади стосовно Української православної церкви "Московського патріархату" (УПЦ (МП).

Як зазначається, Служба безпеки України провела низку обшуків у монастирях, офісах і навчальних закладах, що належать УПЦ (МП), у різних містах країни. Під час цих перевірок "деяких священників навіть піддали поліграфічним перевіркам".

Це і була та причина, по якій міжнародні експерти, які працюють в рамках ООН, висловили занепокоєння. Вони закликали українську владу забезпечити належне дотримання прав людей, яким висунуті кримінальні звинувачення, і забезпечити справедливий судовий процес.

У відповідь на цей звіт Міністерство закордонних справ України відреагувало, заявивши, що свобода віросповідання не може бути виправданням для дій, які підривають національну безпеку країни. Тодішній речник МЗС Олег Ніколенко підкреслив, що Україна є демократичною державою, в якій гарантується свобода віросповідання, але це не дає права діяти на шкоду національній безпеці. Він також закликав міжнародних спостерігачів використовувати у своїх звітах лише перевірені факти.

6. М'яка реакція на поїздку Путіна до Монголії попри міжнародний ордер на його арешт

Жодна країна ООН (і, власне, керівництво організації) не намагалася тиснути на Монголію через візит туди президента Росії Володимира Путіна на початку вересня 2024 року. За словами радника президента Монголії Ерденецогтина Одбяара, ставлення ООН до Монголії залишилося незмінним.

"Жодна країна не намагалася чинити на нас тиск, виражати недовіру, ігнорувати чи знижувати рівень співпраці, як це інколи описують у деяких ЗМІ та соцмережах", — зазначив Одбіар.

Нагадаємо, що Монголія визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), тож могла заарештувати очільника Кремля. Та попри те, що 17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна, ця країна східної Азії вирішила діяти інакше.

Замість наручників на російського диктатора чекала червона килимова доріжка, "вершники Чингісхана" і в цілому вельми тепла зустріч міністра закордонних справ країни Батмунхійн Батцецег.