Залізні коліщата, дерев’яний корпус: як змінювалася комп’ютерна мишка (інфографіка)

9 грудня 1968 року світ змінився назавжди. Американський інженер-електронник Дуглас Енгельбарт, якого називають одним із найрадикальніших утопістів в історії обчислювальної техніки, вперше публічно продемонстрував винайдену ним комп’ютерну мишу.

Ця епохальна подія сталася на конференції Fall Joint Computer Conference у Сан-Франциско. Окрім миші, яка у своєму первісному вигляді радше нагадувала мишоловку, Енгельбарт показав приголомшеним глядачам, як працювати з гіпертекстом та посиланнями, що таке вікна, як редагувати текст у режимі реального часу і диво відеозв’язку.

Як розвивався такий звичний нам сьогодні дивайс, як комп’ютерна мишка, згадує "Телеграф".

Прототип Дугласа Енгельбарта (SRI, 1964-1968)

Виглядало це, м’яко кажучи, не надто футуристично, особливо на тлі фільму Стенлі Кубрика "2001: Космічна одіссея", який тоді гримів по всьому капіталістичному світу. Енгельбарт продемонстрував присутнім дерев’яний прямокутний брусок з однією кнопкою та двома металевими коліщатами знизу, розташованими перпендикулярно одне до одного. Але вчений керував за допомогою цього таємничого пристрою курсором на екрані майже так само, як ми робимо це сьогодні. На гостей виставки це справило, скажемо прямо, сильне враження.

Лабораторний прототип не надходив у продаж, а отже, не мав і ринкової ціни. Але згодом патент був проданий компанії Apple приблизно за 40 тис. доларів. А соратник Енгельбарта по "Центру досліджень із розширення інтелекту" при Стенфордському дослідницькому інституті Білл Інгліш удосконалив мишку, додавши всередину кульку.

Мишка для Xerox Star 8010 (Xerox, 1981)

Двокнопкова механічна мишка для робочої станції Xerox Star 8010 — першого комерційного персонального комп’ютера — була колективною розробкою команди лабораторії PARC при корпорації Xerox. На жаль, історія зберегла лише ім’я інженера Джека Хоулі, який займався створенням перших серійних мишок для компанії. Це була перша в історії мишка, інтегрована з комп’ютером, яка також мала всередині кульку. Мишка окремо від станції не продавалася, сама станція Xerox Star на початку вісімдесятих коштувала близько 16 500 доларів. Масовим продуктом вона так і не стала: це був занадто дорогий "офіс майбутнього".

Apple Lisa Mouse (A9M0050, 1983)

Перша комерційна мишка Apple була шедевром індустріального дизайну: прямокутний корпус, одна велика кнопка, сталевий шар замість гумового, а всередині — оптоелектроніка. Продуктовий дизайн замовили фірмі Hovey-Kelley. Її виробництво оцінювали у двадцять разів дешевшим, ніж миші від Xerox, а в роздріб вона коштувала 25–35 доларів. Сам комп’ютер коштував близько 10 тис. доларів, але успіху на ринку не мав. Водночас дослідники вважають Lisa Mouse першим масовим, дешевим та надійним пристроєм для домашнього використання, а не роботи в науковій лабораторії. А колекціонери цінують її силует у стилі "арт-деко".

Перша Microsoft Mouse ("Green-Eyed", 1983)

Неофіційне прізвисько — "зелена мишка", або "зеленоока" через дві зелені кнопки. Двокнопкова, кулькова, з масивним корпусом, ця мишка спочатку була розрахована на роботу з Microsoft Word та іншими застосунками для DOS. Стартова ціна "зеленої мишки" становила близько 195 доларів за комплект "мишка плюс контролер". Спершу вона випускалася обмеженим накладом, а в масовий продаж вийшла вже у другій половині вісімдесятих. Історики називають цей девайс "першим кроком Microsoft у бік офісної ергономіки".

Microsoft IntelliMouse (1996)

А ось нарешті знайома нам модель! Перша у світі по-справжньому масова мишка зі скроликом, що задала стандарт "дві кнопки й коліщатко", який одразу ж почали копіювати всі інші виробники. Компанія Microsoft не без підстав називає цю мишку пристроєм, який змінив спосіб навігації у Windows та в інтернеті. На старті вона коштувала 85 доларів — сума, яку сьогодні навряд чи будь-який користувач при здоровому глузді викладе за звичайну комп’ютерну мишку. Навіть колекціонер.

Раніше "Телеграф" писав, як за 15 років змінився Viber — головний месенджер для бабусь та дідусів.