Трамп, Сі та Путін домовилися про те, чого не існує: чи змінив щось для України саміт у Китаї

Читать на русском
Про що домовились лідери наддержав?
Про що домовились лідери наддержав?. Фото Getty Images

Путін хотів поділити світ, але виграв Сі: як пройшли переговори в КНР.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

У четвер, 19 листопада, на полях саміту АТЕС у китайському Шеньчжені відбулася перша в історії тристороння зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіня та Володимира Путіна. Попри занепокоєння Києва щодо можливих кулуарних домовленостей за його спиною, зустріч очільників трьох ядерних держав не наблизила завершення російсько-української війни, а Україну взагалі не згадали у фінальному документі.

"Телеграф" проаналізував оцінки західних ЗМІ.

Трамп втомився від воєн

Американський телеканал CNN стверджує: напередодні переговорів офіційні особи відкрито визнавали, що всі троє лідерів навряд чи покинуть Китай зі значними домовленостями.

"Як виявилося, дипломатичні прориви не були головною метою. Сам факт проведення переговорів і був їхнім результатом. Зібравшись за круглим столом у державній резиденції на околиці сучасного мегаполіса, кожен із лідерів говорив про покладену на них "відповідальність" спільно долати виклики складного світу", – описує видання.

Водночас кожен із них прагнув отримати власні вигоди від демонстрації сили, яку забезпечувала ця зустріч.

"Для Путіна це був шанс знову з’явитися на найбільшій світовій арені, поряд із набагато могутнішими державами, після того як майже п’ять років тому його ізолювали через вторгнення в Україну. У спільній заяві, оприлюдненій після зустрічі, імунітет державних посадовців було названо "фундаментально важливим" питанням – це має велике значення для лідера, якого Міжнародний кримінальний суд розшукує за військові злочини", – пише CNN.

Для Сі ця зустріч стала можливістю представити себе і Китай як впливових гравців на дипломатичній арені, попри економічні проблеми, які переслідують його країну.

"А Трамп, чий період "кульгавої качки" наблизився після нищівної поразки на проміжних виборах цього місяця, зміг продемонструвати, що досі залишається у грі, – поруч із двома чоловіками, чия влада у власних країнах практично нічим не обмежена".

Американське медіа підкреслює: поки що незрозуміло, чи увійде зустріч в історію як поворотний момент, чи залишиться лише черговою фотосесією для демонстрації лідерів.

Фото Getty Images
Фото Getty Images

"81 хвилини навряд чи вистачило, щоб усунути всі принципові розбіжності між трьома країнами щодо воєн, економіки та передових технологій [в сфері ШІ]".

Ініціатором саміту виступив Путін, прагнучи обговорити війну в Україні без участі українських представників за столом переговорів: "Така перспектива викликала занепокоєння в Києві й одразу породила порівняння з Ялтинською конференцією 1945 року, коли світові держави поділили повоєнний світ на сфери впливу".

Утім, відсутність конкретних результатів цієї зустрічі зіграла на руку насамперед Пекіну. Сі побоювався, що обговорення долі України без її участі дійсно сприйматиметься як своєрідна "Ялта 2.0", а це прямо суперечило б декларованому прагненню Китаю до посилення багатосторонності на міжнародній арені.

Водночас у своїх вступних промовах і Сі, і Путін згадали повоєнний період після Другої світової як епоху, коли потужні держави об’єдналися для формування світового порядку – це промовисто свідчило про те, як саме вони бачили роль цього саміту.

Трамп, зі свого боку, стикається з усе більшою втомою від воєн. Конфлікт в Ірані, який, за його початковими прогнозами, мав тривати шість тижнів, вкрай непопулярний у США й призвів до масштабної поразки республіканців на виборах.

Тим часом його передвиборча обіцянка завершити війну в Україні протягом 24 годин після вступу на посаду вже прострочена на 667 днів.

"Незрозуміло, наскільки Сі та Путін допоможуть завершити ці війни. І можливості саміту, на якому не було представників України чи Ірану, сприяти встановленню миру, очевидно, обмежені".

Без згадок про Україну

За оцінкою британського видання The Guardian, хоча українське питання й порушувалося під час зустрічі, про жоден дипломатичний прорив оголошено не було.

Так, Путін заявив Трампу та Сі, що їхні країни мають "багато спільних інтересів" у питаннях врегулювання конфліктів, прямо згадавши війну в Україні. Він також говорив про спільну відповідальність за міжнародний мир і безпеку.

"Як і Путін, Трамп прибув на зустріч, ведучи війну, яка дедалі більше перетворюється на провальну авантюру. Конфлікт з Іраном стає все більш непередбачуваним і затратним, не маючи чітких перспектив завершення, тоді як повномасштабне вторгнення Путіна в Україну, яке триває вже п’ятий рік, продовжує завдавати величезних втрат.

Зустріч не дала жодних переконливих сигналів про прогрес у напрямку завершення війни в Україні, а Київ взагалі не згадали в подальшій спільній мирній декларації", – йдеться у матеріалі.

Сі вийшов переможцем

"Попри ретельно сплановану демонстрацію єдності, саміт не приніс жодних значних проривів у питаннях, найважливіших для трьох лідерів. Зустріч не наблизила мир в Україні, хоча в оприлюдненій китайськими ЗМІ спільній заяві лідери натякнули, що США можуть почати скасовувати частину енергетичних санкцій проти Росії, запроваджених після вторгнення Путіна у 2022 році.

А спроба Трампа переконати Москву та Пекін скоротити свої ядерні арсенали завершилася лише домовленістю розпочати діалог", – так само пише газета The Washington Post.

Фото Reuters
Фото Reuters

В цілому, саміт став переважно перемогою Сі Цзіньпіня: зокрема, йому вдалося уникнути втягування в прямі переговори щодо війни в Україні та необхідності поступок у питанні ядерного озброєння.

Китай має значно менший ядерний арсенал, ніж США чи Росія, і чітко дав зрозуміти, що не хоче долучатися до переговорів про контроль над озброєннями, доки не зможе скоротити це відставання.

"Вплив Трампа на переговорах дедалі слабшає, оскільки Путін і Сі вже орієнтуються на майбутнє без Трампа в Білому домі", – звертає увагу газета.

Водночас на тлі суперечок щодо контролю над передовими чипами для штучного інтелекту, тарифів і китайських обмежень на експорт рідкісноземельних металів теплі жесті Трампа та Сі приховували зростання напруженості між конкурентами.

"Друзі-автократи" додали впевненості російському диктатору

"Безпрецедентна тристороння зустріч стривожила світові столиці та викликала побоювання щодо поділу сфер впливу між трьома військовими наддержавами. Водночас лідери домовилися у спільній заяві реформувати Організацію Об’єднаних Націй, обмежити повноваження Міжнародного кримінального суду та не допустити ядерної війни", – підсумовує агенція Bloomberg.

Вони також "планують збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів для забезпечення потреб усіх країн" і підтвердили важливість стабільних поставок енергоресурсів. Водночас у заяві не уточнюється, що саме передбачатимуть ці домовленості на практиці.

Теоретично, ця обіцянка могла б дещо полегшити ситуацію на світових паливних ринках, які й без того перебувають під тиском: поставки скоротилися, а ціни на такі нафтопродукти, як дизель, різко зросли через перебої, спричинені війнами в Україні та Ірані.

Однак на практиці Росія втратила значну частину потужностей з переробки нафти через атаки українських дронів на свої НПЗ, американські виробники пального вже працюють на повну потужність, а імпорт Китаєм сирої нафти – необхідної для виробництва нафтопродуктів – значною мірою ускладнився протягом війни на Близькому Сході.

"Нині Росія є значно слабшим партнером: її економіка менш ніж у сім разів менша за китайську і ще більше поступається американській.

Попри це, участь у низці зустрічей у Шеньчжені, схоже, додала Путіну впевненості. У своїй промові перед представниками ділових кіл АТЕС у середу він розкритикував "безуспішні спроби" ізолювати Росію та заявив, що його країна виходить із цієї ситуації сильнішою", – пишуть журналісти.

Саміт лестощів

Американський журнал Newsweek пише: домовленості, яких досягли "троє далеко не найвидатніших чоловіків", можна вмістити на картці для нотаток.

"Як більшості таких карток, їй, мабуть, місце у смітнику", – критично оцінює головний редактор видання Шейн Краучер.

"Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін за підсумками тристороннього саміту оприлюднили спільну "Декларацію на шляху до миру", яку росіяни хотіли б представити як "Ялту 2.0". Однак єдина війна, про яку згадали ці несподівані миротворці, – а конфліктів у світі вистачає, – це ядерна війна, якої ще навіть не сталося.

Не Україна, де повномасштабне вторгнення Росії наближається до п’ятої річниці. Не Іран, де Вашингтон і Тегеран фактично загрузли в замороженій війні, обмежуючи один одного блокадами навколо Ормузької протоки. Не згадали й Газу та Судан, а також Тайвань, над яким постійно нависає загроза війни – часом буквально, коли китайські літаки відпрацьовують сценарії вторгнення".

Краучер зазначає: підсумкова декларація – це не мирний план і навіть не поділ світу на сфери впливу.

"Натомість це лестощі трьом великим его чоловіків, які майже ні в чому не згодні, окрім того, що жоден із них не повинен нікому підпорядковуватися: ні судам; ні країнам, що не мають права вето в ООН; ні обмеженням, передбаченим договорами; ні навіть, по суті, своїм союзникам. Майже кожне зобов’язання захищає підписантів від відповідальності, намагається підживити існуючі конфлікти або повторює давні обіцянки".

Журналіст нагадує, що президент України Володимир Зеленський побоювався, що зустріч у Шеньчжені може завершитися домовленістю щодо України, укладеною за спиною Києва. "Але в підсумку вона не принесла Україні взагалі нічого".