VIP-швидка, Інвалідка та інше: названо 6 рідкісних універсалів часів СССР

Більшість з них призначалось для вищого керівництва держави

У часи СРСР випуск автомобілів був однією з гілок економіки, яка найбільше розвивалась, особливо після Другої світової. Адже державу потрібно було забезпечити механізмами та машинами, що допомогли б відновити її. Йшлось як про великі будівництва, так і звичайні потреби простих громадян. У той час авто мав далеко не кожен, навіть не кожен п’ятий. Радянські люди вважали купівлю машини розкішшю. Особливо якщо вдавалось знайти таку модель, яка випускалась обмеженою партією.

Наприклад, деякі моделі "Москвича" та ГАЗ у кузові "універсал". "Телеграф" вирішив розповісти детальніше про них.

Перший універсал радянського автопрому

"Москвич-400-421" був першим автомобілем в СРСР з таким типом кузова. Він чомусь не став популярним, тому згодом навіть не випускався на Московськогому автозаводі, а лише на конвеєрах МВС.

Це авто також планували випускати у кузовах кабріолет та пікап. Було виготовлено декілька тестових зразків, та задача виявилась нездійсненною. Тому кузов універсал став таким собі порятунком. Такі автомобілі випускали протягом 3 років — з 1949 по 1952. Машини роз’їхались теплими регіонами країни.

ГАЗ-24-02

Випуск універсалів також налагодили на заводі ГАЗ, проте аж у кінці 1969-го. Це була нова модель "Волга" ГАЗ-24-02. Створили її у 1972 році на основі давно уже всім відомої 24-ої "Волги".

У задній частині даху був дефлектор, що забезпечував вентиляцію. В іншому, крім форми кузова, автомобіль був копією Волги. Варто зазначити, що автомобіль не був широко відомим назагал, а в основному її експортували в інші країни або користувались чиновники.

ЗІЛ-117Е

Трішки пізніше, у 1974-му, на автозаводі ЗІЛ почали випускати першу модель універсалу, яка призначалась як автомобіль швидкої. Також нею користувались високопоставлені чиновники. У салоні можна було їхати шістьом людям: пасажиру, трьом санітарам, водію та охоронцю. Таке авто приглянулось найвищому керівництву радянської держави. Наприклад, Брежнєву. Кілька екземплярів такого авто були в автопарку Кремля.

"Інвалідка"

Дуже дивний з вигляду автомобіль, який виконував дуже корисну функцію. Ця машина була створена спеціально для інвалідів, хоча суспільству поява такої моделі спочатку "не зайшла". У серію модель пішла у 1970-му. Звісно, вона була маленькою та не дуже практичною.

Все змінилось з появою універсала, що був створений на базі "Інвалідки". Така машина могла розвивати швидкість у 55 кілометрів на годину, а її двигун був заслабким, адже мав потужність лише в 14 кінських сил. Незважаючи на це, в авто можна було пересуватись не лише водію, але й пасажиру, і везти невеликі вантажі. "Інвалідка-універсал" мала всі шанси стати популярною, проте випустили всього кілька сотень екземплярів. Причина трішки дивна — в державі вирішили, що забезпечили потреби уже всіх ветеранів ВВВ.

"Чайка-універсал"

Як відомо, легкове авто "Чайка" на початку 1980-х було недоступним для простих громадян у СРСР Попри це, у державі вирішили випускати ще й універсали на базі цієї моделі, хоч вони мали бути б теоретично ще дорожчими. Тому моделлю користувалось лише вище керівництво СРСР — в салоні були всі найсучасніші медичні пристрої. Працювали над випуском авто латвійці, що випускали моделі РАФ, а також інженери Горьковського автозаводу. У світ пішло лише близько 10 екземплярів цієї моделі.

ЗІЛ-універсал

ЗІЛ-41042 — ще один, останній, автомобіль в кузові універсал, які виготовляли в СРСР спеціально для потреб вищого керівництва. Його називали "чорним доктором", адже на цьому авто везли політиків та чиновників у лікарню. Випустили VIP-швидку після першого інсульту "Брежнєва", у 1975 році. Зберігалась машина в кремлівській лікарні. Випущено всього близько 20 екземплярів авто.

Раніше "Телеграф" писав, для чого радянські водії встановлювали на фаркопф гумову іграшку. Цей простий аксесуар став невіддільною частиною автомобільної культури.