Все про електронний кабінет призовника: юристи пояснили ймовірні положення майбутнього закону

Існує кілька версій того, як функціонуватиме нова система обліку

Хоча ухвалений президентом закон №10062 не закріплює механізм створення електронного кабінету призовника, робота над формуванням нового реєстру в уряді все ж ведеться. Ба більше, нардепи високо оцінюють шанси на впровадження цієї новації.

Положення майбутнього законопроекту перебувають на стадії узгодження профільним комітетом ВРУ, тому деталі реформи не розголошують. Втім, враховуючи, що це вже далеко не перша спроба влади сформулювати основні принципи роботи системи, скласти загальне враження про реформу можна, спираючись на попередні версії законопроекту.

Зібрати і проаналізувати усі пропозиції нардепів зі створення електронного кабінету військовозобов’язаних для "Телеграфу" взялася адвокат, кандидат юридичних наук, керуюча адвокатського бюро Анна Даніель і юрист АО "Віннер партнерс" Олег Матвєйцов.

Загальні положення

Ще із 2017 року в Україні, згідно з вимогами закону, діє Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів "Оберіг". Це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про громадян вищезазначених категорій для забезпечення військового обліку.

Володільцем Реєстру є Міноборони України, розпорядниками – Генштаб ЗСУ, СБУ та Служба зовнішньої розвідки України. Органи ведення Реєстру забезпечують актуалізацію його бази даних. Внесена до Реєстру інформація є конфіденційною, однак згода громадян на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Передбачається, що через електронний кабінет військовозобов’язаного громадяни зможуть вносити зміни своїх персональних даних в Реєстр.

Електронний кабінет – це програмний інтерфейс Реєстру. Окрім володільців і розпорядників "Оберегу", доступ до нього матимуть оперативні командування, а також ТЦК і СП областей. Таким чином, "Реєстр" міститиме інформацію про всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів віком від 17 до 60 років.

Через електронний кабінет до Реєстру потраплятимуть такі відомості:

• персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
• номери телефонів;
• адреси електронної пошти;
• дані про батьків військовозобов’язаного;
• реквізити внутрішнього та закордонних паспортів;
• дані про виїзд за кордон;
• відомості про володіння іноземними мовами;
• інформація про право на володіння зброєю;
• наявність посвідчення водія;
• інформація про судимості і таке інше.
• службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Громадяни України зможуть змінювати свої персональні дані без відвідування ТЦК, що звільнить їх від зайвої бюрократії.

Наприклад, доповняти кабінет інформацією про освіту, знання іноземних мов тощо. Крім того, в електронному кабінеті буде доступний сертифікат захисника – витяг з "Оберегу" про військовозобов'язаного.

Ідентифікація здійснюватиметься з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Сумнівні пропозиції

Хоча у підписаному президентом законопроєкті №10062 не передбачене вручення повісток через електронний кабінет призовника, ця процедура була прописана у законопроєкті №10378, який у січні 2024-го відкликав з розгляду профільний комітет. Цим же документом передбачалося запровадження посилення відповідальності за неявку до ТЦК та СП.

Зокрема, пропонувалося вносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників і в подальшому застосувати до них низку обмежень:

• заборона на виїзд за кордон;
• заборона на операції з рухомим і нерухомим майном;
• обмеження у праві керувати транспортним засобом та отримання водійського посвідчення;
• обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями;
• відмова у підписанні кредитних договорів;
• призупинення отримання пільг і послуг від держави.

Мета реформи і шанси на ухвалення

В Міноборони зазначають, що електронний кабінет призовника дозволить суттєво спростити систему відбору до армії відповідно до спеціальності людини, розблокує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.

Одночасно нова форма реєстру допоможе зменшити кількість помилкових повісток для осіб, які не підлягають мобілізації.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, профільний комітет працює над фінальним зведенням таблиці поправок до законопроекту, після чого усі спірні питання будуть дорозглянуті, аби уникнути колізій.

Завершити розробку проекту планують вже цього тижня, після чого документ направлять на розгляд парламенту, каже нардеп "Телеграфу". Далі все залежатиме від того, як швидко законопроект буде опрацьовано у ВР. При цьому він зазначає: зважаючи на кількість поправок і надмірну політизацію процесу мобілізації, це може відбуватися не надто швидко.

Водночас, заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко запевняє, що після підписання законопроєкту достатньо буде близько двох місяців, щоб фінально його розгорнути. Таким чином, запустити електронний кабінет призовника планують на початку другого кварталу 2024 року.