Дефіцит кадрів на тлі безробіття: юристи пропонують шляхи відновлення ринку праці в Україні

Читать на русском
Автор
1659
Війна змінила ділові стосунки працівників і роботодавців
Війна змінила ділові стосунки працівників і роботодавців. Фото Depositphotos

Подолання кризи можливе лише за комплексного підходу до проблеми

Поки уряд активно працює над розробкою стратегії з повоєнного відновлення України (демографічного, інфраструктурного і економічного), вітчизняні юристи пропонують свої варіанти вирішення гострої проблеми безробіття на тлі дефіциту кадрів. В чому полягають основні причини занепаду ринку праці і яким чином держава може стимулювати його відновлення, не очікуючи завершення війни.

Про це "Телеграфу" розповіла керуюча адвокатського бюро, адвокат, кандидат юридичних наук Анна Даніель.

Довоєнний ринок праці

За даними Держстату 2021 року, кількісно робочу силу України (у середньому) оцінювали в 16 млн осіб. Ще до повномасштабного вторгнення РФ на територію України у науковій статті "Дослідження сучасного стану трудових ресурсів України" к.е.н. Вікторії Сьомченко зазначалося, що розвиток трудового потенціалу держави повністю залежить від її громадян, у зв’язку з чим необхідно:

  • почати роботу з поліпшення стану здоров’я українців, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення шляхом усунення перешкод до закладів медичної допомоги;
  • створити умови праці, які б забезпечували творчий розвиток працівників, їхнє фізичне і психічне здоров’я;
  • забезпечити безпечне життя та здоров’я у навколишньому середовищі;
  • розвинути ефективну систему охорони здоров’я.

Не менш важливими є програми із запобігання процесів старіння нації та їхніх наслідків, аби забезпечити економічно гідне життя в пенсійному віці та створити умови для реалізації трудового потенціалу осіб старшого віку.

Можливість продуктивної зайнятості серед населення дозволить підвищити ефективність функціонування системи національного виробництва, задовольнити всі потреби працівників на рівні встановлених законодавством гарантій, забезпечити баланс між попитом і пропозицією робочої сили, створити відповідність існуючої кількості робочих місць та професійно-кваліфікаційної робочої сили, а також скоротити кількість ручної, не престижної праці.

Отже, ще до війни необхідно було проводити комплексне державне регулювання для залучення працездатного населення у важливі сектори економіки України. Успішно подолати кризові явища можна було через вдосконалення технології роботи Державної служби зайнятості, а саме створення додаткових робочих місць, удосконалення податкового законодавства і, як наслідок – підвищення фактичного рівня зайнятості та доходів населення.

Виклики воєнного часу

Введення в Україні воєнного стану спровокувало зміну особливостей трудових відносин працівників і роботодавців. Зокрема, у ст. 2 Закону вказано, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників і усунення кадрового дефіциту роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або для заміни тимчасово відсутнього працівника.

Від початку повномасштабного вторгнення на український ринок праці та бізнес чекало чимало випробувань. За два роки великої війни підприємці стикнулися з гострим кадровим дефіцитом.

Проблему визнали і у владі. Спочатку Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів представив проект "Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя". Потім у Міністерстві економіки відкрито заявили, що в найближчі роки Україна відчуватиме брак мільйонів працівників, а з початком повоєнної відбудови ця потреба зростатиме, адже з початку повномасштабної війни понад 6 млн українців були змушені виїхати за кордон.

Хоча, за даними Центру прикладних досліджень, з початку 2023 року в Україні спостерігається поступове відновлення ринку праці, рівень безробіття залишається вищим, аніж перед повномасштабним вторгненням.

При цьому приватний бізнес стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Причинами цього явища є еміграція кваліфікованих робітників, особливо жінок, з України і мобілізація чоловіків.

Шляхи подолання кризи

Своє бачення шляхів вирішення проблеми на ринку праці не так давно представив Інститут аналітики та адвокації. План було розроблено в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!" за підтримки USAID.

Реінтеграція ВПО. Уряд України може спрямувати зусилля на підтримку і реінтеграцію переміщених осіб, зокрема надання можливостей для перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Програми стимулювання розвитку галузей. Для привернення кваліфікованих працівників у важливі галузі економіки можна впровадити програми стимулювання, такі як фінансові пільги, гранти для освіти тощо.

Розвиток внутрішнього ринку праці. Україна може інвестувати у розвиток власних кадрових резервів, зокрема шляхом розширення освітніх програм та підтримки студентів/молодих спеціалістів.

Міжнародне співробітництво. Співпраця з іншими країнами для обміну фахівцями та стажування. Міжнародне співробітництво може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих працівників.

Підтримка бізнесу та інновацій. Для залучення кваліфікованих працівників важливо створити сприятливі умови для бізнесу та інновацій – спрощення бюрократичних процедур, надання фінансової підтримки для стартапів та діючих підприємств.

За даними Work.ua, станом на січень 2024-го ринок праці за кількістю пропозицій відновився на 93% (порівняно з лютим 2022-го). Втім, відновлення відбувається нерівномірно в регіональному розрізі.

Рівень відновлення регіональних ринків праці залежить від низки факторів: віддаленість від лінії фронту; зміна ємності ринку праці внаслідок релокації бізнесу, підприємницької активності; результативність політики сприяння зайнятості та стимулювання розвитку бізнес-середовища; міграція робочої сили; сформований у регіоні запас стійкості ринку праці та забезпечення мобільності робочої сили тощо.

Подальша стабілізація регіональних ринків праці в умовах війни та повоєнної відбудови потребує:

  • відновлення, розвитку та модернізації бізнес-середовища;
  • формування адаптивності робочої сили;
  • навчання найбільш конкурентним професіям;
  • максимального залучення в трудову сферу внутрішньо переміщених осіб;
  • працевлаштування молоді за прикладом успішно впроваджених кейсів інших країн Європи;
  • відкриття нових індустріальних парків з метою алокації нових бізнесів та зростання масштабів діяльності вже переміщених виробництв;
  • активізації діяльності центрів підтримки підприємництва;
  • надання консалтингової підтримки підприємницьким ініціативам;
  • запровадження державних програм відновлення бізнесу та механізмів страхування воєнних ризиків;
  • реформування підходів до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю та зменшенню кадрового дефіциту.

Попри повномасштабну війну, український ринок праці потрохи оживає. Втім, остаточне подолання кризи можливе виключно за комплексного підходу до проблеми. Зокрема, перегляду умов трудової діяльності на державному рівні як для працівників, так і для роботодавців.