Рахунок не зійшовся. На прикладах показуємо, чому неможливо вижити на 7 тисяч прожиткового мінімуму

Реальні витрати у рази вищі

"Скільки коштує життя в Україні?" — саме таке питання постало після оприлюднення Мінсоцполітики нових даних про прожитковий мінімум. Виявляється, на думку чиновників, українцю для виживання потрібно трохи більше ніж 7000 гривень на місяць. З них левова частка — понад 3700 грн — йде на їжу. А от на зв'язок із зовнішнім світом вистачить і 67 грн. Соцмережі вже гудуть від обурення.

"Телеграф" вирішив перевірити: чи можливо прожити на "державний мінімум", і що насправді можна купити за ці гроші сьогодні?

Чиновники впевнені, що склад кошика дозволяє українцям не голодувати, стежити за зовнішнім виглядом, більш-менш пристойно одягатися і навіть насолоджуватися мистецтвом – у "кошику" враховано похід на концерт чи театр (1 раз на місяць).

Їжа

Почнемо з продуктового кошика, тому що без їжі нікуди. Для дослідження "Телеграф" обрав ті продукти, які входять до базового набору для працездатного населення.

Поєднавши список Кабміну та ціни супермаркетів, отримуємо цікавий погляд на продуктовий кошик українця. Хлібопродукти займають вагоме місце — чиновники пропонують аж 8 кг хліба на місяць, що може обійтися приблизно у 800 грн.

Овочі та фрукти представлені скромно, але різноманітно. Наприклад, картоплі передбачено 8 кг на місяць, що складе 128 грн. Для любителів солодкого — 2 кг цукру та кілограм печива.

Найдорожчою частиною кошика, як завжди, є м'ясо. Яловичина, свинина, птиця та навіть 200 г сала — все це в сумі може скласти понад 600 грн. Рибний раціон скромніший, але також присутній.

Значну частину списку займають молочні продукти. На місяць передбачено 5 л молока та стільки ж кисломолочних напоїв, а також сир, масло та сметана.

Завершують список близько 18 яєць та базові продукти для приготування їжі — чай, кава, сіль та спеції.

За підрахунками "Телеграфу", такий базовий набір продуктів обійдеться приблизно у 3700 грн. Майже як і в Мінсоцполітики. Це мінімальний набір, і більш різноманітний та поживний раціон, безумовно, коштуватиме значно дорожче.

Нагадаємо, що ціни на фрукти та овочі можуть зрости вже цього року. Безпосередньо на це впливатиме зростання тарифів на електроенергію та пальне. Ще більше вартість овочів збільшиться до зими. Наприклад, ціна на картоплю вже зросла, досягнувши 16-25 гривні за кілограм, це в чотири рази вище за 2023 рік.

Непродовольчі товари

Непродовольчі товари у споживчому кошику — це всі речі, які ми купуємо для задоволення наших потреб, крім харчових продуктів. Зазвичай це одяг, взуття, предмети побуту, гігієнічні засоби, спортивні товари, інструменти, канцтовари, послуги побутової техніки тощо.

І якщо з їжею ще можна якось вкластися, то сума в 1200 грн, виділена на непродовольчі товари та послуги, виглядає абсолютно нереалістичною.

Наприклад, пара якісного взуття може коштувати від 1000 грн і більше, що вже перевищує весь місячний бюджет на непродовольчі товари.

Засоби гігієни — ще одна важлива частина щоденних потреб. Шампунь, зубна паста, мило, пральний порошок — усе це може легко скласти від 500 грн на місяць.

Побутова хімія та засоби для прибирання — ще приблизно 200-300 грн.

А як щодо заміни зношеного одягу чи придбання сезонних речей? Навіть найскромніша куртка чи светр можуть коштувати від 500 грн.

Не варто забувати і про такі важливі речі, як ліки, які часто становлять значну частину витрат, особливо для людей з хронічними захворюваннями. Про побутову техніку та спортивні товари вже не йде мова.

Комунальні платежі

За останній рік вартість комунальних послуг у країні зросла на 18,6%. Ця стаття видатків часто становить значну частину сімейного бюджету, особливо в холодну пору року.

Розглянемо типові витрати на комунальні послуги для середньостатистичної квартири площею 50 кв. метрів:

1. Електроенергія. За умови середнього споживання 250 кВт-год на місяць, враховуючи актуальний тариф 4,32 грн/кВт-год, витрати складуть близько 1080 грн.
2. Опалення. У опалювальний сезон ця стаття може бути найбільшою. За тарифом 1654,41 грн за Гкал, при середньому споживанні 0,7 Гкал на місяць, сума складе приблизно 1158 грн.
3. Гаряча та холодна вода. За середнього споживання 5 кубометрів гарячої води (90 грн/куб) та 4 кубометрів холодної води (23 грн/куб), витрати становитимуть близько 542 грн.
4. Вивіз сміття. Ця послуга зазвичай коштує 20-30 грн на місяць з людини.
5. Домашній інтернет та кабельне телебачення. В середньому ці послуги обходяться у 200-300 грн на місяць.

В реальному житті, загальна сума комунальних платежів може сягати 3000-3500 грн на місяць в опалювальний сезон, і близько 2000-2500 грн у теплу пору року. Це трохи більше за підрахунки Мінсоцполітики. Вони підраховують суму комунальних витрат у близько 2460 грн на місяць.

Взагалі для тих українців, що не можуть самотужки платити за комунальні послуги, передбачені певні субсидії. Але це ми не враховували, адже у цій соціальній допомозі є багато нюансів.

Транспортні послуги

Офіційний список визначає витрати на транспортні послуги у розмірі 375 грн на місяць. Однак розгляньмо, наскільки ця сума відповідає реальним потребам середньостатистичного працівника.

Візьмемо за приклад киянина, який працює в офісі зі стандартним робочим днем з 9:00 до 18:00. За ідеальних умов, людина живе недалеко від станції метро і місце роботи також розташоване поблизу. В такому разі витрати на проїзд можуть скласти близько 360 грн на місяць. Це майже відповідає офіційно визначеній сумі.

Однак такий сценарій передбачає, що людина живе у режимі "дім-робота-дім", без будь-яких додаткових поїздок містом. На прогулянки, відвідування друзів чи культурних заходів грошей вже не залишається.

Крім того, варто враховувати реалії великого міста, такого як Київ. Багато людей змушені їздити на роботу з пересадками. Наприклад, автобусом або маршруткою, щоб дістатися до метро, а потім ще одним видом транспорту після виходу з метро. Тоді щоденні витрати можуть зрости до 60-80 грн. За місяць це може скласти 1200-1600 грн, що більш ніж у три рази перевищує офіційно визначену суму.

Крім того, Мінсоцполітики забули про можливі додаткові поїздки у вихідні дні, відвідування лікарів, державних установ тощо, які також вимагають транспортних витрат.

Безумовно, не всі люди живуть у мегаполісі. Тоді вони зовсім не будуть витрачати кошти на транспорт, покладаючись на власні ноги або велосипед.

Побутові послуги

Офіційно визначена сума на побутові послуги, такі як ремонт побутової техніки, перукарські послуги та хімчистка, становить 626 грн на місяць. Журналістам "Телеграфу" не зрозуміло звідки Мінсоцполітики взяло таку суму.

Ремонт побутової техніки — це дійсно та послуга, якою ми користуємося не щомісяця, але коли виникає така потреба, витрати можуть бути значними. Наприклад, ремонт пральної машини може коштувати від 500 до 2000 грн залежно від складності поломки. Заміна екрана на смартфоні часто перевищує 1000 грн. І це якщо не айфон.

Перукарські послуги — це більш регулярні витрати. Чоловіча стрижка в середньому коштує 200-300 грн, жіноча — від 300 до 800 грн, не враховуючи додаткових процедур, як фарбування чи укладка. Якщо відвідувати перукарню раз на місяць, це вже може скласти кругленьку суму.

Послуги зв'язку і культура

У таблиці вказано, що вистачить 67 грн. Насправді в Україні немає тарифів менш ніж за 100 грн. Дійсно є можливість купити 2 Гб пакета 4g інтернету у Lifecell. Проте цього не вистачить надовго.

Більшість обирають тарифи з більшим обсягом інтернету та додатковими послугами, які коштують від 150 до 250 грн на місяць. Ці тарифи зазвичай включають безлімітні дзвінки в межах мережі, певну кількість хвилин на інші мережі та значно більший обсяг інтернету (від 8 до 20 Гб).

Вартість культурного дозвілля, на думку Мінсоцполітики, вкладається у суму 179 грн. Це десь на один концерт. Бо більш реалістичною виглядає сума в 500-1000 грн на місяць, яка дозволила б людині відвідати кілька культурних заходів, придбати книгу або оплатити підписку на стрімінговий сервіс.

Цифри говорять самі за себе: офіційний прожитковий мінімум та реальне життя українців існують у паралельних реальностях. Спроба втиснути всі необхідні видатки у 7000 грн виглядає майже утопічною. Мова скоріше про постійний режим економії, де про заощадження можна лише мріяти.