ЗСУ створюють службу супроводу: коли, як і чому армія змінить комунікацію з родинами військових

У Збройних силах України створюють єдину систему з роботи з членами сімей загиблих, зниклих безвісти, полонених військовослужбовців — служби супроводу (патронації). Запрацює вона вже за кілька місяців.

Про це заявив начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних сил України Олександр Кутков на брифінгу у вівторок, передає кореспондент "Телеграфу".

Сотні дзвінків на день

За словами спікерів брифінгу, недосконала комунікація і супровід військовослужбовців — це найбільші проблеми, які турбують як бійців, так і членів їхніх родин. Раніше з цими питаннями вже стикнулася 3-тя штурмова бригада ЗСУ.

— Наша робота почалася ще 2014 року. Ми створили службу, яка займалася супроводом поранених, підтримкою родин загиблих, організацією поховань і повідомленням родин про втрати. Чому саме ми? Тому що 2014-го армія ще не була такою потужною, як зараз, — говорить представниця 3-ї штурмової бригади, старший лейтенант Олена Толкачова.

З початком повномасштабної війни 2022 року стало очевидно, що чинна система потребує суттєвого розширення.

— Ми вже мали певну структуру, але вона виявилася недостатньою для обслуговування великої кількості поранених і [близьких і рідних] загиблих, з якою нам довелося зіткнутися. Ми усвідомили, що не можемо залишатися просто позаштатною структурою, волонтерською організацією чи громадським об'єднанням, яке допомагає пораненим і родинам загиблих. Ми повинні стати частиною офіційної структури, оскільки йдеться про обмін інформацією, часто секретною, яка не повинна виходити за межі Збройних сил, — каже вона.

За словами Аліни Карнаухової, представниці 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Холодний Яр", коли військовий не відповідає на дзвінки від родичів, вони починають телефонувати командирам і побратимам, реально відволікаючи їх від служби. Вони по сто разів запитують: "А як він помер? А де? А чому не забрали тіло?"

Тому створення окремого відділу комунікації дозволить зняти це навантаження з командирів. І це критично важливо для підтримки морального духу всього підрозділу.

Як працюватиме і коли?

Начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Олександр Кутков пояснив, що головна мета створення системи — піклування про сім'ї військовослужбовців і їх загальне інформування. А також супровід поранених у закладах охорони здоров'я, координація та зв'язок із сім'ями полонених, зниклих безвісти, загиблих.

— Відповідні підрозділи будуть розгорнуті у складі вже діючих штатних підрозділів цивільно-військового співробітництва ЗСУ, які мають окрему структуру та вертикаль на всіх рівнях військового управління, — зазначив полковник.

Кутков зазначає, що процес вже запущено.

— Це не просто слова. Днями було видано спільну директиву міністра оборони та головнокомандувача щодо додаткових організаційних заходів у Збройних силах України. Встановлено конкретні строки: до 30 вересня 2024 року мають бути створені відповідні посади в структурі цивільно-військового співробітництва, — каже він.

У ЗСУ зазначили, що головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський вже затвердив всю концепцію та дорожню карту.

Як говорить Кутков в коментарі "Телеграфу", нова система супроводу вбудовується у чинну структуру ЦВС (Цивільно-військове співробітництво).

— Вся вертикаль побудована. В рамках провадження системи супроводу, вона впроваджується саме в систему ЦВС, ми просто збільшуємо кількість посад. Наприклад, у бойових бригадах було три, а зараз ми збільшуємо їх до 10 людей. Так само будується вся вертикаль від Генерального штабу до окремих підрозділів, — пояснює він.

За його словами, як і завжди, буде забезпечена конфіденційність даних. Вся інформація, що передається в бригаді, надсилається виключно посадовими особами. Кожен військовослужбовець, підписуючи контракт, надає свої персональні дані, які зберігає командир військової частини.

Інформацію про військовослужбовців та членів їхніх сімей посадові особи військової частини використовують без розголошення.

Також відомо, що служби соціального супроводу спочатку комплектуватимуть військовослужбовцями, звільненими з полону, і військовослужбовцями, які через поранення або стан здоров'я не можуть брати участь у бойових діях. Адже саме вони найкраще зможуть прокомунікувати з родинами і сповістити про смерть чи поранення.