Блискучий хід України показав слабкість Путіна: що ще кажуть на Заході про бої у Курській області

Читать на русском
Автор
1070
Путін виглядає слабким через атаку на Курську область Новина оновлена 08 серпня 2024, 17:21
Путін виглядає слабким через атаку на Курську область. Фото Колаж Телеграфу

Розгортання бойових дій на Курщині стало несподіванкою і для Заходу.

У вівторок, 6 серпня, Збройні сили України нібито увійшли на територію Курської області РФ і змогли просунутися вглиб прикордоння. Російські ресурси повідомляють про втрату контролю одразу над десятком населених пунктів.

Українська сторона ніяк не коментувала цю інформацію, а в ЄС заявили, що Київ має законне право захищатися, в тому числі завдаючи ударів по агресору на його території. "Телеграф" проаналізував, що про події на Курщині пишуть західні медіа та аналітики.

Підготовка до переговорів?

Відомий австралійський генерал у відставці, стратег Мік Раян зазначає, що українцям вдалося здивувати своєю операцією і РФ, і спостерігачів на Заході.

"Це спочатку розглядався як черговий рейд у Росію, подібний до попередніх українських операцій у травні 2023 року та березні 2024 року, але стало зрозуміло, що це щось інше", — пише Раян.

За його спостереженнями, українці атакували Курщину підготовленими бригадами та високомобільними, механізованими силами: "Це відрізняється від російських атак на Харків в останні місяці. Високий рівень мобільності необхідний для створення або використання прогалин у захисті противника та швидкого використання таких прогалин. Швидкість і ударна дія життєво важливі".

Крім того, австралієць пише, що для атаки Україна задіяла "значну кількість" засобів протиповітряної оборони: "Це свідчить про більш ефективне середовище протиповітряної оборони для українців, ніж було створено для їхніх контрнаступів 2023 року".

На думку Раяна, Київ переслідує тактичну, оперативну, стратегічну і політичну мету.

"На найпростішому тактичному рівні ця операція полягатиме в захопленні землі та знищенні російських наземних і повітряних сил. Це центральна роль сухопутних сил у війні…

Існує кілька можливих оперативних цілей цієї української атаки. По-перше, Україна, можливо, прагне відвернути російські сили від їхніх атак на Нью-Йорк і наступу на Торецьк і Покровськ. Це можливо, але враховуючи перевагу Росії в живій силі, слід оцінити, що такий результат є малоймовірним.

Ще одна оперативна мета, яка, швидше за все, буде реалізована, полягає в тому, щоб змусити росіян переглянути розташування своїх сил в інших місцях на лінії фронту. Росіянам доведеться відповісти, і навіть вони не мають для цього бездонних ресурсів. Щоб відповісти на українську атаку на Курську область, їм доведеться припинити оборону в іншому місці", — вважає Мік Раян.

Зі стратегічної точки зору атака може бути спробою уповільнити або взагалі знищити наступальний імпульс Росії, який триває протягом 2024 року.

"Ще стратегічною метою для України може бути те, що зараз роблять росіяни на сході України – захопити якомога більше території на випадок, якщо Україну змусять піти на якесь врегулювання шляхом переговорів наприкінці 2024 або на початку 2025 року. З частиною території вашого ворога набагато краще вести переговори, аніж без неї", — зазначає Раян.

У той час, коли українських захисників на сході відкидають на декількох напрямках, використання високобоєздатних українських бойових сил у районі Курська є "або блискучим контрходом, щоб змінити імпульс у війні, або стратегічною помилкою, яка посилює виклики для оборонних операцій України на сході", — підсумовує експерт.

Надіслати сигнал Заходу

Британська газета The Guardian пише про те, що атака ЗСУ, "швидше за все, є спробою України, чия оборона розтягнута на східному фронті, відвернути частину російських сил для захисту частини лінії фронту, яка майже не була активною з початку 2022 року".

Інформагенція Reuters звертає увагу на бої біля міста Суджа — це насамперед місце розташування газовимірювальної станції, через яку проходить найбільший транспортний коридор постачання газу з Росії до ЄС.

"Битви навколо Суджі відбуваються на вирішальному етапі конфлікту, найбільшої сухопутної війни в Європі після Другої світової війни. Київ стурбований тим, що підтримка США може зменшитися, якщо республіканець Дональд Трамп переможе на президентських виборах у листопаді.

Трамп заявив, що припинить війну, і як Росія, так і Україна прагнуть отримати якомога сильнішу позицію на полі бою. Україна хоче приборкати російські сили та показати Заходу, що вона все ще може вести великі битви", — йдеться у матеріалі.

Як зазначає The New York Times, це третя за рахунком значна наземна атака України на територію Росії з початку повномасштабного вторгнення.

"За оцінками деяких аналітиків, Україна ввела в Росію сотні військових. Це багато, враховуючи, що українські сили перебувають під сильним тиском уздовж лінії фронту на півдні та сході своєї країни, — йдеться у статті. — Ця атака змусила деяких військових аналітиків задуматися, чому Україна кидає людей і ресурси в ризиковану атаку, яка відкриває новий фронт у той час, коли вона веде запеклі бої за утримання позицій на власній території".

У коментарі Politico експерт з військових питань британського Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень Метью Севілл заявив, що цього разу елемент несподіванки має інший вплив порівняно з попередніми атаками України у прикордонних територіях, виявляючи "слабкі місця" РФ.

Хоча досі незрозуміло, які цілі переслідує Україна під час наступу, метою може бути що завгодно: від захоплення більшої кількості полонених для майбутніх обмінів до знищення стратегічних військових об’єктів або просто надсилання "сигналу міжнародним партнерам, що Україна все ще бореться", — сказав Севілл.

"Малоймовірно, що план полягає в тому, щоб серйозно захопити сам Курськ або спробувати утримати великі частини російської території", — сказав експерт.

"Добре, що Україна робить дії, які дивують росіян, — вважає натомість колишній командувач спецназом Польщі Роман Полко. — Україна займає оборонну позицію і не в змозі провести операцію, щоб витіснити Росію з окупованих регіонів, але Україна активно захищається".

"Не можна дозволити росіянам комфортно готувати нові атаки", — додав він.

Слабкість Путіна

Відомий фінансист, голова інвестиційного фонду Hermitage Capital Білл Браудер, якого називають "ворогом Путіна на Заході" в інтерв’ю The Times Radio зазначив, що події у Курській області змушують російського диктатора виглядати "слабким":

"Символічно, що Путін виглядає слабким. Він розпочав те, що назвав "спеціальною військовою операцією". Він навіть займався переслідуванням людей, які називали це війною. Вас можуть посадити на три роки, якщо називаєте це війною. Тому мета назвати це "спеціальною військовою операцією" полягала в тому, щоб це здавалося чимось далеким, чимось, що не впливає на російський народ.

І раптом шматок Росії анексований Україною. Я, можливо, забігаю занадто наперед. Зараз це лише кілька десятків кілометрів, але символізм у цьому надзвичайний. Тому що тепер як Путін охарактеризує це у цій власній герметично закритій "спеціальній військовій операції"? Це війна, яку він почав, і яка зараз відкусила шматок Росії", — сказав Браудер.

За його словами, тепер Кремлю доведеться переглянути, куди розподіляти свої обмежені ресурси.

"Якщо вони нічого не зроблять, щоб зупинити це просування… ситуація для них може стати гіршою. Це має багато наслідків. Я вважаю, що за цим варто дуже уважно стежити протягом наступних днів і тижнів", — зауважив він.

Більше про те, що відбувається зараз у Курській області, можна дізнатися на "Телеграфі" у спеціальному розділі, присвяченому бойовим діям у регіоні.