Заборонити не можна приструнити: у Раді назвали дві причини, чому не ухвалюють закон по Telegram

Дотації в месенджер становлять 600-700 млн доларів на рік, а серед його інвесторів чимало олігархів з оточення Путіна.

За п'ять місяців з моменту реєстрації у Верховній Раді так і не розглянули законопроєкт №11115, який мав би унормувати діяльність в Україні месенджера Telegram та інших "платформ спільного доступу до інформації". Причина, на думку його ініціатора — народного депутата і голови підкомітету з культурної політики комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Миколи Княжицького, в тому, що популярний месенджер став зручним інструментом в руках чинної влади.

В ексклюзивному коментарі "Телеграфу" він пояснив, як законодавчі зміни допомогли б в наведенні ладу в інформпросторі й чому не йдеться про просте блокування.

— Ще 2017 року російські інтернет-ресурси "ВКонтакте", "Одноклассники", "Яндекс" були заблоковані в Україні рішенням Ради з національної безпеки й оборони. Чи потрібно було щось робити тоді і з Telegram?

— Є дві форми обміну інформацією: месенджери та платформи спільного доступу до інформації. На той час Telegram був ще месенджером, як Signal, коли ви просто можете писати один одному повідомлення. Канали в Telegram створили пізніше. Тому на той час такої великої небезпеки від нього не було, яка є зараз, бо Telegram зараз надає набагато більше сервісів, аніж було на початку його створення.

— Коли вже стало зрозуміло, що цей популярний месенджер небезпечний, можна було застосувати практику його блокування рішенням РНБО? Чи потрібна законодавча ініціатива?

— Оскільки ми зараз інтегруємось до ЄС, то ми все ж таки маємо певні обмеження. І в цьому плані законодавчий рівень має дуже великий плюс. І проєкт закону, який ми подали, практично відповідає не лише європейській цифровій платформі та цифровому регулюванню, а й загалом міжнародній практиці. Буквально сьогодні була інформація про те, що в Індії хочуть заборонити Telegram саме через те, що вони не хочуть відкрити представництво в країні, не контактують з місцевою владою. А це рівно те, що написано в нашому законі й те, що хотіли зробити ми.

— Ваш закон передбачає не заборону, а лише вимогу працювати в українському правовому полі й у співпраці з вітчизняним регулятором?

— Так, діяльність за українськими законами, що передбачає прозорість роботи і фінансування. А в разі, якщо власники певних вимог дотримуватися не будуть, закон передбачає заборону користуватися Telegram державним структурам і тим, хто використовує персональну інформацію. Це, наприклад, банки чи "ДіЯ".

— А на військових заборона не буде поширюватися?

— По військових має бути окреме рішення Кабінету міністрів, через те, що інколи використання цього месенджера для них вкрай потрібне. Наприклад, з контррозвідувальними цілями. Тому це робиться за іншим порядком, який теж передбачений в законі.

— Для пересічних громадян передбачені якісь обмеження, бо багато хто бідкається, що це зручний канал отримання інформації та спілкування?

— В нашому законі заборона для такої категорії не передбачена.

— Законопроєкт поданий ще у березні, на календарі — майже вересень. Чому він і досі не розглянутий?

— Є дві причини. Хоча його підписали представники різних фракцій, першим прізвище стоїть моє. А у влади прийнято не розглядати законопроєкти, які подають представники опозиції. Я вважаю це повною дурницею, тому що цей підписали і представники провладної партії. Але в них є така практика.

Друга причина та, що влада дуже часто використовує Telegram, і зокрема анонімні канали у своєму піарі, скажімо так. Або у боротьбі з опозицією. І вони вважають, що це може в якийсь спосіб вдарити по них, хоча закон не передбачає обмежень для таких каналів. Тож поки що законопроєкт не розглянутий профільним комітетом, я весь час на цьому наполягаю. Будемо далі працювати над тим, щоб закон все-таки був ухвалений.

Додам ще, що ідеологію запропонованого нами законопроєкту щодо деанонімізації Telegram та регулювання на рівні із ЗМІ підтримує і Служба безпеки України, і Головне управління розвідки й багато інших спеціальних структур. Тому навіть незалежно від того затримано Дурова чи ні, нам це потрібно робити. Хоча б тому, що ми ведемо війну, а це месенджер, який найбільше використовує російська армія, який ми не контролюємо, сервери якого знаходяться на території Росії. І який, що цікаво, є збитковим.

За вчорашнім висновком відомого російського цифрового експерта Муртазіна, дотації на рік складають 600-700 млн доларів. Серед інвесторів цього месенджера є дуже багато російських підсанкційних олігархів. Тож навіть з цих причин ми могли його і повністю заборонити. Я не відкидаю варіант заборони шляхом рішення РНБО, як це було зі згаданими "ВКонтакте" тощо, але як депутат запропонував законодавчий шлях врегулювання питання, — наголосив нардеп.

На момент виходу матеріалу на сайті партії "Європейська солідарність" з'явилася заява щодо необхідності якнайшвидше ухвалити рішення щодо подальшої долі Telegram. В тесті зазначено: те, як російська державна пропаганда стала на захист затриманого у Парижі власника месенджера, доводить його співпрацю з режимом країни-агресора.

"І це, безумовно, становить серйозну загрозу національній безпеці України. Не майте сумнівів, що російська ФСБ достеменно знає всіх адмінів українських анонімних телеграм-каналів, в тому числі й військових. Відповідно, має їхні адреси та багато іншого", — вважають представники партії. І наголошують, що ухвалення законопроєкту №11115 на наступному засіданні парламенту — "мінімальний крок для захисту національних інтересів в інформаційній сфері".

Як повідомляв "Телеграф", фракція партії "Слуга народу" поки не виробила спільну позицію щодо популярного месенджера. При цьому окремі її представники ВР, зокрема, Микита Потураєв впевнений, що з цим не варто зволікати через можливі серйозні наслідки.