Заборонити не можна приструнити: у Раді назвали дві причини, чому не ухвалюють закон по Telegram

Читать на русском
Автор
720
Микола Княжицький планує наполягати на розгляді законопроекту з регулювання Telegram. Фото Колаж "Телеграфу".
Микола Княжицький планує наполягати на розгляді законопроекту з регулювання Telegram. Фото Колаж "Телеграфу".

Дотації в месенджер становлять 600-700 млн доларів на рік, а серед його інвесторів чимало олігархів з оточення Путіна.

За п'ять місяців з моменту реєстрації у Верховній Раді так і не розглянули законопроєкт №11115, який мав би унормувати діяльність в Україні месенджера Telegram та інших "платформ спільного доступу до інформації". Причина, на думку його ініціатора — народного депутата і голови підкомітету з культурної політики комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Миколи Княжицького, в тому, що популярний месенджер став зручним інструментом в руках чинної влади.

В ексклюзивному коментарі "Телеграфу" він пояснив, як законодавчі зміни допомогли б в наведенні ладу в інформпросторі й чому не йдеться про просте блокування.

— Ще 2017 року російські інтернет-ресурси "ВКонтакте", "Одноклассники", "Яндекс" були заблоковані в Україні рішенням Ради з національної безпеки й оборони. Чи потрібно було щось робити тоді і з Telegram?

— Є дві форми обміну інформацією: месенджери та платформи спільного доступу до інформації. На той час Telegram був ще месенджером, як Signal, коли ви просто можете писати один одному повідомлення. Канали в Telegram створили пізніше. Тому на той час такої великої небезпеки від нього не було, яка є зараз, бо Telegram зараз надає набагато більше сервісів, аніж було на початку його створення.

— Коли вже стало зрозуміло, що цей популярний месенджер небезпечний, можна було застосувати практику його блокування рішенням РНБО? Чи потрібна законодавча ініціатива?

— Оскільки ми зараз інтегруємось до ЄС, то ми все ж таки маємо певні обмеження. І в цьому плані законодавчий рівень має дуже великий плюс. І проєкт закону, який ми подали, практично відповідає не лише європейській цифровій платформі та цифровому регулюванню, а й загалом міжнародній практиці. Буквально сьогодні була інформація про те, що в Індії хочуть заборонити Telegram саме через те, що вони не хочуть відкрити представництво в країні, не контактують з місцевою владою. А це рівно те, що написано в нашому законі й те, що хотіли зробити ми.

За відсутності представництва і через ненадання документу законопроєкт пропонує визнавати роботу провайдера непрозорою.

— Ваш закон передбачає не заборону, а лише вимогу працювати в українському правовому полі й у співпраці з вітчизняним регулятором?

— Так, діяльність за українськими законами, що передбачає прозорість роботи і фінансування. А в разі, якщо власники певних вимог дотримуватися не будуть, закон передбачає заборону користуватися Telegram державним структурам і тим, хто використовує персональну інформацію. Це, наприклад, банки чи "ДіЯ".

— А на військових заборона не буде поширюватися?

— По військових має бути окреме рішення Кабінету міністрів, через те, що інколи використання цього месенджера для них вкрай потрібне. Наприклад, з контррозвідувальними цілями. Тому це робиться за іншим порядком, який теж передбачений в законі.

— Для пересічних громадян передбачені якісь обмеження, бо багато хто бідкається, що це зручний канал отримання інформації та спілкування?

— В нашому законі заборона для такої категорії не передбачена.

— Законопроєкт поданий ще у березні, на календарі — майже вересень. Чому він і досі не розглянутий?

— Є дві причини. Хоча його підписали представники різних фракцій, першим прізвище стоїть моє. А у влади прийнято не розглядати законопроєкти, які подають представники опозиції. Я вважаю це повною дурницею, тому що цей підписали і представники провладної партії. Але в них є така практика.

Друга причина та, що влада дуже часто використовує Telegram, і зокрема анонімні канали у своєму піарі, скажімо так. Або у боротьбі з опозицією. І вони вважають, що це може в якийсь спосіб вдарити по них, хоча закон не передбачає обмежень для таких каналів. Тож поки що законопроєкт не розглянутий профільним комітетом, я весь час на цьому наполягаю. Будемо далі працювати над тим, щоб закон все-таки був ухвалений.

Опитування показало, що месенджер популярний серед українців, тому повинен мати регулювання.

Додам ще, що ідеологію запропонованого нами законопроєкту щодо деанонімізації Telegram та регулювання на рівні із ЗМІ підтримує і Служба безпеки України, і Головне управління розвідки й багато інших спеціальних структур. Тому навіть незалежно від того затримано Дурова чи ні, нам це потрібно робити. Хоча б тому, що ми ведемо війну, а це месенджер, який найбільше використовує російська армія, який ми не контролюємо, сервери якого знаходяться на території Росії. І який, що цікаво, є збитковим.

За вчорашнім висновком відомого російського цифрового експерта Муртазіна, дотації на рік складають 600-700 млн доларів. Серед інвесторів цього месенджера є дуже багато російських підсанкційних олігархів. Тож навіть з цих причин ми могли його і повністю заборонити. Я не відкидаю варіант заборони шляхом рішення РНБО, як це було зі згаданими "ВКонтакте" тощо, але як депутат запропонував законодавчий шлях врегулювання питання, — наголосив нардеп.

Автор законопроєкту пропонує застосувати європейську практику заборони на встановлення месенджеру на службові пристрої.

На момент виходу матеріалу на сайті партії "Європейська солідарність" з'явилася заява щодо необхідності якнайшвидше ухвалити рішення щодо подальшої долі Telegram. В тесті зазначено: те, як російська державна пропаганда стала на захист затриманого у Парижі власника месенджера, доводить його співпрацю з режимом країни-агресора.

"І це, безумовно, становить серйозну загрозу національній безпеці України. Не майте сумнівів, що російська ФСБ достеменно знає всіх адмінів українських анонімних телеграм-каналів, в тому числі й військових. Відповідно, має їхні адреси та багато іншого", — вважають представники партії. І наголошують, що ухвалення законопроєкту №11115 на наступному засіданні парламенту — "мінімальний крок для захисту національних інтересів в інформаційній сфері".

Як повідомляв "Телеграф", фракція партії "Слуга народу" поки не виробила спільну позицію щодо популярного месенджера. При цьому окремі її представники ВР, зокрема, Микита Потураєв впевнений, що з цим не варто зволікати через можливі серйозні наслідки.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу