"Темна отруйна вода" вже у Чернігові. Що робити містам нижче за течією і наскільки це небезпечно

"Телеграф" задав ряд питань екологу про токсичну речовину

Смердюча темна пляма із невідомою отрутою, яку вперше виявили у річці Сейм біля кордону з РФ, вже дісталася течією до Чернігова та викликала масовий замор риби у р. Десна. Виконувач обов’язків мера Олександр Ломако зазначив, що рибу будуть збирати та відвозити на утилізацію. Втім, місто не споживає воду з річки, а використовує воду зі свердловин.

Далі Десна тече до Києва, а столиця бере воду у тому числі з цієї річки також. "Телеграф" вирішив поцікавитися в еколога, чи варто мешканцям столиці запасатися водою зараз, як боротися з цією проблемою та як у майбутньому цього уникнути. На питання відповіла Анна Даниляк, фахівчиня екологізації сільського господарства ГО "Екодія".

Пляма — результат великого скиду

Перші повідомлення про замор риби з’явилися 14 серпня — коли мешканці прикордоння на Сумщині помітили у водах Сейму відходи невідомих речовин.

"Мова йде про отруєння і задуху риби, тому що це забруднення спричинене викидами великої кількості біогенних речовин: сполуки азоту, амоній, нітрати, нітрити. Через що катастрофічно знизився вміст розчиненого кисню в воді та відбулася задуха. Десятки тонн мертвої риби тільки у Сеймі дістали", — каже Анна Даниляк.

Той факт, що забруднення здолало величезну відстань, свідчить не про локальне забруднення (часто відбувається у літній період). Подібні явища відбуваються по всій території, але вони більш локалізовані і там можна сміливо говорити про сезонне використання агрохімікатів та несприятливі погодні умови. У комплексі з високими температурами це дає явище евтрофікації водойм поверхневих вод.

Те саме тут відбулося, але в значно більших масштабах. Отрута протекла по Сейму і впала в Десну:

"Тут мова йде про дуже великий скид органічних речовин: чи то з очисних споруд, чи то з якихось відстійників харчових і сільськогосподарських підприємств", — підсумовує еколог.

Дослідити, що саме стало причиною, складно. Джерело знаходиться на території, Росії. А на території України біля кордону — бойові дії. Тому швидко, ефективно провести дослідження, відібрати проби, це все дуже складно і малореалістично.

Чи боятися Києву і запасатися водою

Кияни п’ють воду з Десни, Дніпра та свердловин. За даними урядовців, отрута розчиняється у течії, її поширення сповільнюється. Також допомагають станції аерації, встановлені вище по течії.

Еколог радить киянам слідкувати за повідомленнями місцевої влади, водоканалу, які нададуть інструкції якщо справді буде загроза.

"Потік тих нечистот вже значно менш загрозливий і повільніший і вірогідно до водозабору не мали б дістатись. Ще слід пам'ятати що містяни не споживають воду безпосередньо з річки. Вода з річки проходить водопідготовку і тільки коли вода проходить доочистку і не несе загрози вона йде у мережу", — заспокоїла еколог.

Раптом це буде регулярно

Отруєння вже завдало величезних збитків екосистемі та водному господарству. Водні об'єкти, де є течії, мають добру здатність до самовідновлення. Але лише якщо ви припинили забруднення.

Якщо забруднення повториться, тим більш настільки велике, то ця здатність до самовідновлення буде знижуватися.

"Зараз більш сприятлива ситуація. Бо трошки знизилися температури, а це — супутній фактор. Високі температури пришвидшують задуху риби", — каже еколог.

Водночас повторне отруєння навіть за низьких температур матиме негативні наслідки. Бо водойма буде накопичувати гидоту.

"Азот, фосфор, наприклад. Вони можуть накопичуватися і, коли підвищиться температура, то реакція активується. Тому дуже важливо моніторити різноманітні параметри та вживати додаткових заходів", — каже еколог.

Як з цим боротися

Крім вилову мертвої риби на деяких ділянках застосовують аерацію. Тобто, штучним шляхом насичують воду у річці киснем. Від вмісту кисню залежить, наскільки швидко водойма може справитися із забрудненням.

З іншого боку треба бути обережними, бо рух води, особливо якщо це сягає значної глибини, може призводити до вторинного забруднення.

"Осад із часточками може знову піднятися вгору і створювати повторну проблему", — каже еколог.

Головне — моніторинг

Насправді забруднення річок є системною проблемою в Україні, щоліта відбуваються замори риби. Головне, що варто покращити, — це моніторинг, каже еколог. Мовляв, тоді про проблеми ми дізнаватимемось ще до того, як на берег вивалило десятки тон дохлої риби. І готові рішення можна підглянути у колег з ЄС.

"Тут є величезна прогалина в українській системі екологічного врядування. У нас є відсутній контроль за площинним забрудненням, вимиванням, наприклад, добрив із сільськогосподарських полів", — каже Даниляк.

Коли в нас буде достатньо розвинена моніторингова мережа на водних об'єктах, ми зможемо помічати, що є забруднення та на якій ділянці воно виникає. Відповідно, працювати із громадянами, підприємствами чи фермами, щоб попереджати і зменшувати викиди азоту, фосфору чи інших агрохімікатів.

Раніше "Телеграф" писав, що у Київводоканалі розповіли, чи є загроза щодо якості питної води.